Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

Не верьте тем, кто говорит...

  • 17.06.13, 15:15
Не верьте тем, кто говорит, Что время чувства убивает! От времени Любовь не тает! Огонь еще сильней горит! Лишь страсть одна недолговечна! Внутри она до тла сжигает… И раны сердцу оставляет… Любовь смеется лишь беспечно… :) Тирады сей- один ИТОГ! Не стоит страстью увлекаться! Лишь встретив, тут же и расстаться… ЛЮБОВЬ же, люди, это БОГ! 17 июня 2013г. Алла ТимошенкоМой веб-сайт : http://timoshenko.biz.ua/

Послушай!

  • 07.06.13, 12:15
[Приєднана картинка]Остановись! Постой! Послушай, милая Подруга! Прими от всей Души моей совет…. Ведь с детства знаем мы с тобой друг друга…. Вдохни всей грудью яркий Неба Свет! Остановись! Постой, хоть на одно мгновенье! Послушай, как в саду щебечут соловьи…. И в душу, ласковым дождем, прольется Озаренье… Наполнив радостью и Счастьем дни твои…. 7 июня 2013. Алла Тимошенко Мой официальный сайт : http://timoshenko.biz.ua/

Подари мне стихи... подари!

Подари мне стихи... подари!Вдохновенную Радость, Любовь до Зари! Обо Мне ... для меня расскажи! Пусть обман это будет и миражи! Так Хочу на Себя их одеть! В Небо птицей от Счастья лететь... Знать, что эти СЛОВА для Меня! Не с чужого плеча и Огня! Подари Мне в стихах Себя! Отогрей мою Душу в Себе Любя... Пусть я Знаю, что Это СОН! Только Пусть не кончается ОН! 17.04.2013 Алла Тимошенко Мой официальный сайт : http://timoshenko.biz.ua/ © Copyright: Алла Тимошенко, 2013

Покажешься, мой свет

[Приєднана картинка]Покажешься, мой свет, В моих глазах и... таешь. Как больно слышать: нет. Куда ты исчезаешь? Ты мгла, туман… Уже рассвет. Рассеян будешь, знаю. Стремление и страх В борьбе уже который раз! Итог – ничья. Ничто не побеждает. © Copyright: Виталий Тугай, 2013

Ностальгія

Налилося жито в полі – Спогад юних давніх днів. Час людські розкидав долі Поміж різних берегів. Розійшлися, розбрелися, Погубилися шляхи. Тільки кличуть: «Повернися...» - Призабуті береги. І буває мимоволі Нагорнуться почуття – Відкидаємо ми ролі, Надиктовані життям. Повертаємось додому. Хоч на днину в рідний край. Бо лиш тут зникає втома, Бо лиш тут таїться рай. © Катерина Ільїна

Бесконечность любви

[Приєднана картинка] Мы в вечности друг друга продолжение. Соединяет нас невидимая нить. Не заземляет нас земное притяжение, Не сможет душ наших никто разъединить. Любви чарующею силой окрылённые, Не попадём мы в плен житейской суеты. Навеки Богом в небесах мы обручённые, Даже зимой в наших сердцах цветут цветы. Каждый стук сердца – лёгкое волнение. По жизни следуем, не размыкая рук. Слаще нектара губ прикосновение, Ты моё счастье, ты мой лучший друг. Мы в...

Читати далі...

Вера, Совесть, Правда

[Приєднана картинка] Пора ложь косить косою -РазбуЯла, как трава.Я с открытою ДушоюПриклонюсь у Алтаря.С Чаши-истины, от Бога,Пригублю… Да не вина.Искренно приму три слова,«Горькую» приму в себя!Признаю Святую трою,Признаю сии слова:Вера, Совесть и, конечно -Правда горькая моя.Быть живым...

Читати далі...

Бурштинова осінь

Вогненними барвами листя рясніє, На краплі-уламки розбилося небо. І вересень тягне, як стяг, ностальгію, Із вічно сумним позолоченим гербом. А осінь іде чарівна, бурштинова – Захоплює місто без бою і зброї, Упавши дощем попелистим раптово, Запавши у душі легкою журбою. А може вона... не загарбниця зовсім – Сердешна царівна із мідним волоссям. Приїхала волі супроти і досі Безсило рида на чужому порозі. 2012р.© Катерина Ільїна

***

Здається, що часу ще вдосталь, Багато ще встигнеш … от-от… Життя ж наздогнати так просто – Зостався один поворот… Від вічно відкладених вчинків Лишається немічна тлінь. І навіть знайдеться причина, Що докори глушить сумлінь. А потім досяжне далеким Стає. І від мрій – сіра тінь Та пилом затрушені теки Із намірів, планів, хотінь. 2013© Катерина Ільїна

Манускрипт

Дочитую товстенний манускрипт.У шибці тліє днина, як в оправі. Довкола незрадливий краєвид –Комп’ютер, книги, зошит, чорна кава.Сичать здаля машини хижаком,Вдаряють дзвінко каблуки у бруки.Неспокій і турботи за вікном.Які різкі та агресивні звуки!А у кімнаті – затишок, теплоІ нескінченні невгамовні справи.Я нахилилась над старим столом,Гортаю книгу, сьорбаючи каву.Година, друга, полудень мине.Вечірня розпорошиться заграва…За що ви ув’язнили тут мене,Комп’ютер, книги, зошит, чорна кава?©...

Читати далі...