День може бути похмурим, важким, довгим або зовсім невдалим, але якщо ви можете дізнатися про щось нове, навіть найпростіший факт, то ваш день буде успішно завершено. І немає кращого місця для цього, аніж ця добірка. Сьогодні ми вирішили зібрати для вас 15 нових цікавих фактів, про які мало хто знає.

Нідерланди дарують Канаді 20000 тюльпанів щороку як подяку за захист голландської королівської родини під час Другої світової війни

 

  [ Читати далі ]

   

Столиця Словаччини — Братислава є по-своєму унікальною. Це одне з небагатьох міст, яке не просто межує із сусідньою державою, а одразу з двома: Австрією та Угорщиною.

До приходу слов'ян у V столітті на території нинішньої Братислави жили кельтські, німецькі та римські племена. Першу згадку про Братиславу у літописах вчені відносять до 907 року.

Братислава, як і багато європейських міст, сповнена чарівності завдяки своїм старовинним будинкам, брукованим вулицям, церквам, замкам і палацам різних епох та стилів.

Географія / Історія / Факти

  

Ансі (Annecy) — казкове місто посеред Савойських Альп на березі мальовничого однойменного озера.

Альпійська Венеція, Альпійський Рим, місто квітів, місто фестивалів – саме так називають Ансі.

Франція.

  

Роботи  ШІ...

Коли ми щось робимо - голова не залишається порожньою. Ми або думаємо про ті дії і справи, що робимо, або думаємо про щось інше. У будь-якому випадку - голова зайнята думками.

От і я, опускаючи жалюзі, подивилася у небо і подумала про сьогоднішній день. І чомусь... ні не чомусь, а просто пригадалося, що десь читала, наче люди звикли до війни. І одразу сама дала відповідь: "Не звикли, а адаптувалися".

Так, саме адаптувалися. Це слово найбільше підходить до того життя у Нікополі, яке я зараз веду. Та й не тільки я. Так, ми живемо, прокидаємося вранці (якщо пощастить), збираємося на роботу, займаємося своїми справами, ходимо і їздимо у гості, бачимося з друзями, навчаємося, плануємо, народжуємо. Живемо звичайним життям, як і колись. Тільки є одна невеличка... величезна відмінність - обстріли і сирени. Кожне місто України, якщо воно не зруйноване до найменшого камінчика, живе адаптованим життям.

Наше місто розташоване на березі Каховського водосховища (вже колишнього ), а навпроти ЗАЕС, де ховаються російські упирі. І кожного дня, кожної ночі з того берега на наше місто, на наші домівки, голови, на наше життя летять снаряди. Більшість нікопольців виїхало - хтось напочатку березня 2022 року, коли окупанти зайшли на ЗАЕС, хтось залишив місто, коли його почали обстрілювати. Проте ми усі не звикли, а адаптувалися до життя у місті, яке під постійним обстрілом. (А тепер окупанти з того берега ще й дрони зі снарядами запускають на наше місто.)

Неможливо звикнути до того, що не можеш вийти на двір, бо там над головою літають ворожі дрони. Неможливо лягати спати ввечері під звуки ворожої артилерії і не думати, що черговий снаряд може і не оминути твій дім. Неможливо звикнути до цього. До такого життя лише можеш адаптуватися і пристосуватися.