Маленька дівчинка Оленка
Зранку в саду бабусинім гуляла.
Читала віршики якісь про літо
І квіточки собі в букет збирала.
Аж раптом з неба прилетіли гуси.
Такі серйозні і поважні птиці.
Низенько поклонились господинці
І попросили свіжої водиці.
Маленька дівчинка покликала сестричку.
А потім із комори, що під горбом,
У двох відерцях принесли вони водичку.
Та ще й зерна набрали повну торбу.
Поважні гуси і маленькі гусенята
За харч і воду були щиро вдячні дітям.
А потім знов піднялись на крилята.
І відлетіли в небо теплим літом.
Прогелготіли в шану свою пісню:
Про доброзичливість, любов і ласку.
Та до цих пір в бабусі є сумніви,
Чи це було насправді? А чи казка?
Автор : Євген Брич
Коментарі
Андрій1961
111.07.20, 09:23
...на жаль я вже давно в казки не вірю!
Голубка
211.07.20, 09:52Відповідь на 1 від Андрій1961
аналогічно,але діти....
Стрийко Зеник
311.07.20, 10:53
Голубка
411.07.20, 13:15Відповідь на 3 від Стрийко Зеник
WalKing
511.07.20, 17:40
Кислица
612.07.20, 20:42