Я мрію стати маминим смартфоном...

Я мрію стати маминим смартфоном,
І з нею бути поряд увесь час,
Бо тільки він лікує її втому –
І лікар і психолог водночас.

Вона приходить стомлена з роботи,
І просить мене трошки зачекать,
І я сідаю, за столом навпроти,
Чекаю, коли ж стануть помічать.

Сиджу і слухаю я голос мамин,
Годину, а буває навіть дві:
Дзвінки і смс безперестану –
Про мене ж забувають взагалі.

Невже для тебе, мам, я невидимка?
Заплачу, навіть не помітиш сліз!
Звертаєшся до мене на хвилинку,
Зарядний пристрій, щоб тобі приніс!

Я знову почуваюся самотнім,
Уроки свої сам берусь складать,
Нам в школі загадали на сьогодні
Про заповітну мрію написать:

Я мрію маминим смартфоном бути.
Без черги, щоб отримати любов!
І ніжність рідних рук відчути,
І посмішку ловити знов і знов!

Р.S.
Я прочитала про важливі речі,
Себе у цій історії впізнав!
Не варто, щоб чекала нас малеча!!!
А телефон би точно почекав!!!