"Втрата"

                                                                                   Комусь може дуже важливо,
                                                                                   певний колір очей, чи відтінок...
 
Багато років минуло з того часу, коли до мене підсів той хлопець.І звідки він взявся? Худощавий такий, косоокий, схожий на наркомана, зі шрамом на правій руці.Почав скаржитися, на життя і я вирішив йому допомогти.Навіщо, я це зробив?
Тепер, я нікому не допомагаю, ні порадами, ні вчинками. А було все так....Десь шоста година ранку.Сиджу я на лавочці в парку, відпочиваю після нічної зміни. Аж раптом, чую чийсь голос, зовсім поруч...
- В мене купа проблем, вирішення яких, скидається на стрибок вище своєї голови. Я погано сплю, поступово зникає інтерес до всього, що коїться.Та, що там казати..., якщо навіть сонце, не викликає посмішки на обличчі. Мабуть, як помру, то ніхто і не помітить.
 - Дурний ти! Які там проблеми, в твоєму віці? Ти ж навіть не цінуєш того, що в тебе є.
-  Нічого в мене не має.., ні вроди, ні хисту, ні знань,... Чому тут можна радіти? Хіба це життя, коли ти ні на що не здатний?
- Тебе послухати, так ти ніби розумово відсталий каліка, після лоботомії. Кажеш в тебе нічого не має? Хочеш, доведу протилежне? Я навіть можу гарантувати, що ти почнеш знову радіти.
- Гадаю, гірше від цього не буде.
- Я тебе загіпнотизую.Ти не проти?
- Я не вірю в силу гіпнозу.
- Це не має значення.То як?
- Чому б ні?
- Ну, почнемо...Лягай, заплющ очі, зконцентруй увагу на моєму голосі.Уяви: ти лежиш на м'якій траві, сонце гріє твоє тіло, квіти наповнюють твої легені своїм ароматом. В тобі виникає палке бажання подивитись на небо,та сонце сліпить тобі очі, і ти нічого не бачиш. Але нічого страшного.Зір тобі зараз не потрібен, я заберу його в тебе.Тепер, на рахунок три,ти вернешся в парк.Один, два, три.
- Що,ти зі мною зробив?! Я нічого не бачу!
- Заспокойся! Через два дні, я поверну тобі зір. А доти, використовуй, ті відчуття, які лишились.

                                                                                    ...Інші, зір вважають за диво,
                                                                               наче в щойно народжених діток!