Ганна Осадко
- 15.06.09, 09:48
- Вода та їжа
* * *
мій любий, ця вода така жива...
вона - мінлива молоденька жінка:
удень бринить дзвіночком срібно-дзвінко,
вночі - руками ніжно обвива…
І хвилями - припливи - через край! –
і вже тече у тіло водограй…
…і ти водою золотою повен!
… І нас несе у ранок Білий Човен.
…і чайки, ніби ангели світання,
несуть на крилах це святе кохання.
.
мій любий, ця вода така жива...
вона - мінлива молоденька жінка:
удень бринить дзвіночком срібно-дзвінко,
вночі - руками ніжно обвива…
І хвилями - припливи - через край! –
і вже тече у тіло водограй…
…і ти водою золотою повен!
… І нас несе у ранок Білий Човен.
…і чайки, ніби ангели світання,
несуть на крилах це святе кохання.
.
4
Коментарі
анонім
113.08.09, 09:59
Гарне порівняння з жінкою!