Про першого.

Першому завжди важко. Одне багно. Лаври - то вже іншим. Тим, що позаду. Ті підправлять ідею. Під себе, звичайно. Обгорнуть все в слова. Солодкі та п*янкі. Підіймуть прапор. Потягнуть за собою інших. Згуртують маси. Маси завжди йдуть за тими, хто вгадав наміри натовпу. А перший? Той - став просто іконою. На ній час від часу з*являються сльози. Від страшного нерозуміння того, про що він, перший, казав...