Хто ми є всередині: ВИРОДКИ ЧИ АНГЕЛИ?
- 02.12.09, 19:46
- ЖЫЗНЕННЫЙ ОПЫТ.....
K-ATRIN Цитата: "Відпустити себе, означає відкритися, перестати стримувати свої почуття, та дії".
- подумалось-- и как скоро после этого наша Земля вместе с нами превратилась бы в пыль????
Наверное, стоит помнить, что сдерживаем мы не только любовь, не только
светлое. что живёт в нас. Но и очень тёмное и низкое. Мы и пришли сюда
затем , чтобы превраить это тёмное , изжить его и стать светом.
Відповідь: Так що у нас всередині - світле, чи темне?
А якщо, не міркувати теоретично, а спробувати відчути себе - яке воно там у нас самих?
Знаєте. що ми там відчуємо? - те, що передали нам наші вчителі. А вони передали нам те, що самі колись прийняли від своїх вчителів.
Так, з покоління у покоління, відтворюється у нас визначене ставлення до себе, до своєї людської природи. Таке ставлення називається позицією.
Так от, людина є такою пластичною істотою, що, сприйнявши певну позицію, вона починає відчувати її, як внутрішню реальність.
Як тільки це сталося, переконати людину у помилковості її позиції вже неможливо. Тепер наші слова будуть суперечити її внутрішній реальності.
Нас усіх привчали відчувати всередині "темне та низьке". Як це відбувалося?
Передача позиції не була легким та безболісним процесом. Для того, щоб нав'язати дитині позицію, яка сковує та обмежує її природу, необхідно відокремити дитину від переживання життя, як внутрішньої радості, примусити робити те, чого вона не хоче. Ми так чинимо для блага дитини, оскільки самі впевнені: для того, щоб вижити, необхідно багато та тяжко працювати.
Дитина сприймає світ, як духовна істота - живим та цілісним, їй радісно. Вона внутрішньо відчуває неприродність позиції, яку ми нав'язуємо.
І тут відбувається найважливіше: ми, або самі, або дозволяємо це зробити іншим дорослим:
- утискуємо, задавлюємо, або ламаємо внутрішню природу дитини.
З цього моменту, дитина повноцінно включається у процес соціалізації - засвоєння соціального досвіду: вирощує у собі штучний інтелект, приймає соціальні цінності, стає повноцінним соціальним гвинтиком. Правда, за рахунок спотворення своєї внутрішньої природи.
А тепер, оскільки ми відчуваємо внутрішню спотвореність, ми впевнені:
ми точно знаємо, що у нас всередині темне та низьке.
А значить, вирішуємо ми, такою визначально і є наша людська природа.
А тепер, давайте, від теорії перейдемо до практики. Ви звертали увагу, які задавлені очі у підлітків чи старшокласників?
У дітей, та у дорослих задавлені тонко-енергетичні центри. Зокрема про Серце (Як нам, та нашим дітям закривають Серце), та Аджну (як перемагати стрес) та (як захищатися від енергетичної атаки) я писав у 2,9 та10-й Бесідах.
Вказані тонкі центри є органами бачення та глибокого розуміння навколишнього світу, людей, себе самих.
Саме тому ми живемо з закритими тонкими органами бачення, упевнені у визначальній темності та низькості свої людської природи.
Приймаючи себе такими, ми впевнені у необхідності існування законів та моралі, як норм, які призвані тримати у рамках нашу "людську" природу.
Одночасно, ми самі тримаємо свою людську природу під контролем: соромимося своїх бажань, та стримуємо їх.
Саме з цієї причини людині важко відпустити себе відкритися, перестати стримувати свої почуття, та дії. Вона думає, ні, вона упевнена, що відпустивши себе, вона скоїть щось дуже-дуже непристойне.
K-ATRIN Цитата: Даже в самом сильном приступе
мизантропии мне не хотелось бы открыться миру--моя боль и мука--это
только моя боль и мука и мне самой с ней справляться --именно за этим я
и пришла. И тогда --"из этой пытки многократной рождается клинок
булатный"--я рождаюсь и моя сила рождается и я восстаю из пепла.
Відповідь: Біль та мука всередині нас не є частиною людської природи, вони нав'язані нам соціумом. Одночасно соціум пропонує нам ліки. Щоб позбавитися болі, ми маємо досягти вершини соціальної ієрархії, та якомога більше споживати.
Саме споживання: великого маєтку, престижного авто, рахунку у банку - повинні позбавити нас від внутрішньої болі.
Якщо ми не віримо у споживання, культура пропонує нам більш витонченні інтелектуальні засоби позбавлення від болі, але:
ні в культурі, ні в науці, ви не знайдете теоретичних та практичних знань про справжню, містичну природу людини.
Правда дивно?
Mariva Запитання: Олеже! Мені здається, що Ви добре володієте гіпнозом, чи я помиляюся?
ВІдповідь: Колись давно я експериментував з гіпнозом, але дуже небагато. Саме тоді я побачив, що гіпноз є некорисним явищем, він придушує людину.
Всередині кожної людини є справжня неспотворена основа, яка називається людська самость. Колись у дитинстві ми були цією самостю, а потім наше тонке тіло розрізали на дві частинки. Сердечну дитячу частинку закрили у льох, а голову наповнили інтелектом, та на її основі створили штучну істоту, яка називається особистістю.
.
Так от, ми живемо під керуванням особистості, яка є тираном нашої справжньої природи - самості. Саме тому цей тиран іноді заганяє наше тіло та психіку у глухий кут. Виникає проблема із здоров'ям. Щоб її вирішити необхідно зменшити владу особистості над людиною, та трохи вивільнити самість.
Тут виникає проблема вибору метода. Гіпноз придушує та паралізує особистість, дозволяючи самості вийти на поверхню. Але, після сеансу, особистість повністю опановує себе, та залишається таким само тираном.
Тому я використовую процес. У контексті нашого прикладу, процес - це енергія самості, яка пробивається назовні.
Це нагадує собою струмінь води у джерелі, який пробивається нагору, та виносить з собою усе сміття, що заважало рухатися воді.
Так от, процес допомагає проявитися енергії самості.
В той момент, коли самость виходить назовні, людина згадує, що завжди знала та відчувала її присутність. Вона переживає радість внутрішнього оновлення, та реально змінюється.
Залишається ще одне запитання: якщо людина себе стримує, то як запустити процес?
Засобів є декілька. С.Грофф пропонує холотропне дихання, А Мінделл пропонує посилювати переживання хворобливої, чи нав'язливої симптоматики, це розганяє процес та дає результат.
Я допомагаю людині увійти у процес тим, що знаходжуся в особливому стані внутрішньої чистоти та відкритості, який ми з моїм другом назвали чистою позицією.
У такому випадку немає необхідності розганяти, чи підштовхувати процес - він починається, протікає та зупиняється сам. .Так відбувається тому, що процесом керує та частина енергії самості, яку наважилася "відпустити" людина,
Але: найголовніше те, що ми самі можемо спробувати увійти в процес та згадати відчуття самості.
Це нагадує процес повернення у дитинство, тільки вже дорослими.
Для цього необхідно пробувати "відпускати себе": не соромитися проявляти близькість, реалізовувати свої справжні (не нав'язані соціумом) бажання, не відкладаючи на потім, НА-СО-ЛОД-ЖУВАТИСЯ ЖИТТЯМ !.
Бажаю вам цього.
11
Коментарі
анонім
12.12.09, 20:07
K-ATRIN
22.12.09, 20:32
Олег, ты меня передёргиваешь. Я нигде не говорю:::," ми точно знаємо, що у нас всередині темне та низьке."(С)
Я писала о дуальности нашего мира и человеческой природы. Есть и Свет в нас и Тьма есть тоже.
И ещё--здесь, на Земле , мы все одним мирром мазаны--нет тут безгрешных и ангелов--априори. Ангелы живут в других, более высоких сферах. И это не я только что придумала-- об этом в мудрых книгах написано--ничиная с Библии.
И почему ты решил, что мои боль и мука вызваны какими-то социальными или экономическими негараздами??
А других причин не может быть? Например кармические отработки?
Думаю, что не стоит забывать , что богатые тоже плачут.
Олег Ларенков
32.12.09, 21:22
Зовсім не відчуваю тебе опонентом, навпаки з твоєї глибокої подачі, я написав цей пост.
З іншого боку, в нас є деякі розбіжності. Ти, як я зрозумів, визнаєш гріховність людини.
Для мене гріховність - це соціальна вигадка, направлена на те, щоб викликати у людини відчуття провини та керувати нею.
Міф про гріховність людини відсутній у інших духовних традиціях.
Сумно, але цей міф глибоко увійшов у громадську свідомість.
На психологічному рівні, гріховність несе у собі неприйняття, сором'язливість себе самих, скутість у відвертому спілкуванні.
А відносно твого поста: ТИ СФОРМУЛЮВАЛА ТЕ, ЩО МИ УСІ ВІДЧУВАЄМО!
З повагою та Любов'ю,..
K-ATRIN
42.12.09, 21:28
я вообще слово "грех" не люблю и стараюсь его и не произносить. Мне больше нравится слово "ошибка"--и мы все ошибаемся. Все-все-все без исключения. И на ошибках учимся. А иначе никак не выучить и не запомнить жизненные уроки.
А про другие духовные традиции--есть такое понятие--Колесо Сансары.
K-ATRIN
52.12.09, 21:30Відповідь на 3 від Олег Ларенков
Изображение колеса сансары (санскр. «блуждание», «круговорот») наглядно демонстрирует бесконечное круговращение человека, характеризующееся рождением, смертью и новым рождением. Сансара символизируется демоном неведения Марой, крепко держащим колесо в своих лапах. Три коренные причины непросветленного существования образуют ступицу колеса. Они изображены в виде животных, кусающих друг друга за хвост:
красного петуха, символизирующего алчность, страстное желание (похоть) и привязанность;
зеленую или темную змею, воплощение ненависти, зависти и отвращения;
черную свинью, представляющую темноту, невежество и иллюзорность эго.
Именно эти желания заставляют людей постоянно рождаться в областях наказания, изображенных внутри колеса – в облике животных, голодных духов и обитателей адов.
N 47-ий
62.12.09, 23:50Відповідь на 3 від Олег Ларенков
анонім
73.12.09, 08:22Відповідь на 2 від K-ATRIN
поддерживаю! Однозначно!
Obriy
83.12.09, 15:20
гарний пост, я займаюсь цим звільненням від соціуму давно і з дуже перемінним успіхом, все таки є мабуть планка а точніше сказати точка неповернення, коли вже пізно. В крайньому разі якщо не змінити повністю оточення і потреби.
Obriy
93.12.09, 15:28Відповідь на 2 від K-ATRIN
якщо дуальність це темне або світле, зло або добро, то я думаю що це все фігня надумана людиною щоб закріпитись у цьому світі. Природа не визнає таких понять, в ній вони просто не існують, а тому людина, щоб стати над природою, стати більше ніж просто ссавець з великими мізками створила слова, зробила привязку до тих чи інших термінів, винайшла чи придумала нові цінності і відповідно культуру, з якою ми з періодичним успіхом на протязі остатніх пару тисяч років боремось.
Олег Ларенков
103.12.09, 15:32Відповідь на 9 від Obriy
Гарно сказано.
Відносно дуальності - якщо свідомість локалізована у голові - маємо дуальність.
У Серці - маємо цілісність.