Ну от і закічились новорічні вихідні... Не знаю як хто, а особисто я задоволенний тим, як вони пройшли. :)

Але зараз я на роботі і мені начальство вже встигло дати ряд завдань, тонко натякаючи, що потрібно повертатись до звичного робочого ритму... Хоча мені більше хотілось би один день на роботі, але без особливої роботи, щоб правно, я не ривком увійти у робочий процес...





 

Не знаю як хто, а особисто я вельми поважаю добре приготовані страви, а щодо напоїв, то взагалі вважаю, що потрібно пити або якісний продукт, або просто воду.

Тому особисто я прочитавши замітку про глінтвейн був, якщо чесно, трохи шокований. А оскільки до тієї замітки я коментарі додавати не можу, то пошу їх тут.


1. Ні в якому випадку не кип`ятіть вино!!! Після того, як воно у вас в кастрюлі покипить воно втратить більшість своїх смакових якостей. Тому вино підігрівається лише до 70 градусів.

2. Гвоздика, як і перець (я був трохи здивований, що не побачив цього інгридієнту в рецепті) відносятся до спецій, які віддають аромат під час термічної обробки. Тому гвоздику потрібно кидати не в кінці, а перед тим, як вино ставиться на вогонь.

3. Лимон. Чомусь багато хто забуває, що в лимоні використовується не лише м`якіть, але й цедра (шкурка). У першому випадку лимон дає кислоту (викоритовується, як правило, для риби та м`яса, 
особливо жирного), а другому - аромат (широко викоритовується в кулінарії). До речі, можна класти цедру не лише
лимона, але й інших цитрусових (апельсин себе дуже непогано зарекомендував).

4. Після того, як вино зі спеціями знімають з вогню його проціжують (напій пити буде значно приємніше, якщо в ньому не будуть попадатись бутони гвоздики).

5. Як і більшість напоїв, глінтвейн має своє місце використання, де його властивості розрваються найбільш повно.

Глінтвейн це гарячий і добре зігріваючий напій, тому його пити або на холоді (наприклад на катку він буде дуже схвально сприйнятий), або для замерзшої людини. А для того, щоб допомогти прокинутись краще використовувати інші напої, наприклад правильно зварену каву. :)

Дивлюсь фільм «Идеальная жена». Досить примітивний сюжет – чоловік невдоволений тим, що його дружина і на роботі зірок з неба не хватає, і вдома їсти немає чого, і у ліжку в неї постійно болить голова. І от напередодні дня всіх закоханих стається чудо і замість однієї дружини отримує три – бізнес-вумен, домогосподарку плюс «ліжковий» варіант. А далі все як співав Нікулін: «Сколько жен – столько бед, ах спаси Аллах!!!». Фактично весь фільм є не дуже вдалою ілюстрацією до бородатого анекдоту:
- Я собі хочу завести красиву, розумну і добру дружину…
- Ну, і як ти збираєшся давати раду всім трьом одночасно?

Але фільм в черговий раз повернув мене до думки, яка напередодні Нового Року має особливе значення – про загадування бажань. Адже головний герой фільму, хоч і зрозумів в результаті, що йому потрібне зовсім інше отримав саме те, чого бажав. Хотів ділову дружину – отримав. Але така дружина думає лише про роботу, часто зустрічається з успішними чоловіками, набуває звичку командувати і у своєму кар’єрному зростанні може обійти і його самого. Хотів домогосподарку? Отримав. Але ще вона дивиться всі серіали підряд, постійно слідкує, щоб чоловік мив руки перед їжею, ходив лише у чистому, а коли той повертається з роботи, то «сідає поряд і щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече, щебече… скотина…» ((с) анекдот), причому на тему тих же серіалів і в кого з сусідів що трапилось.

Тобто мрії-то збуваються, але що з ними далі робити? Збулась мрія про високооплачувану роботу – отримав у додаток постійне нервове перенапруження, недосипання і відсутність часу на особисте життя. Знайшов свою другу половинку? Ми всі не ідеальні і тепер ти в цьому в черговий раз переконаєшся… Мріяла про гучне весілля з пишною сукнею і величезним букетом троянд? Ну от отримала… а що тепер робити в бувшим нареченим, який тепер, як не крути, твій чоловік??? Коли ми мріємо, то уявляємо «як би було добре, якщо…», але забуваємо домалювати картину до реальності і додати в неї менш приємні, але такі життєві подробиці…

Скажу навіть більше – мрії збуваються значно частіше, ніж це вважається. Просто у більшості випадків ми не розуміємо, що те, що з нами сталось – це і є здійснення наших мрій. Так - нудна (хочу, щоб в мене на роботі було багато вільного часу) мало оплачувана (і щоб на мене не валили всю відповідальність) робота і навіть влада (хочу, щоб ще підвищили стипендію у два рази) це може бути просто зворотній бік наших непродуманих бажань.
А від здійснення деяких мрій ми просто відмовляємось, не зумівши їх упізнати. Відмовився йти знайомитись з дівчиною, яка не вилазить з бібліотек і не дуже приваблива? А вона могла бути красивою і веселою, просто під час сесії змучена постійним недосипом і не нафарбована. Не захотів купувати лотерейний білет? А як раз в ньому і ховався джек-пот.


Прошу зрозуміти мене правильно – я зовсім не хочу сказати, що мріяти не потрібно, швидше рівно навпаки – це просто необхідно (інакше можна просто з’їхати з глузду). Але давайте мріяти і загадувати бажання думаючи.

Анекдот (боюсь народжені року до 1987 його просто не зрозуміють):
Група дитсадка на прогулянці в лісі. Раптом вихователька бачить, що на горбочку сидить заєць і спокійно дивиться на них
- Діти, хто з вас знає - хто то такий?
- (мовчання)
- Ну, згадуйте - сірий, пухнастий, з великими вухами...
- (мовчання)
- Ну про кого ми постійно віршики розповідаємо і пісеньки співаємо???
Нарешті вперед виходить хлопчик, уважно дивиться на зайця і каже:
- Так от ти який, дідусь Ленін...

А тепер власне казочка

Для всіх, кому зараз сумно - просто перейдіть по цьому посиланні та введіть своє ім'я :)
http://www.funpage.ru/fun/smile/

Нещодавно знадобилось мені перевести галони в літри, літри в галони і фунти на квадратний дюйм в кілограми на квадратний сантиметр. %)
Трішки помучившись заліз в інтернет і знайшов там досить цікавий сервіс: http://calc.ru/ 
Вміє переводити фізичні величини одна в одну та містить деяку досить цікаву довідкову інформацію. Особисто я трохи часу там вбив переводячи стакани в винні бутилки, а їх - в горілчані... :)

Нещодавно в коментарях до однієї із заміток Мокоші виникла дискусія про історію України, що базувалась, як з’ясувалось, на різниці у сприйнятті. Особисто я сприймаю Україну (мається на увазі не лише державу з такою назвою, а й український етнос) як цивілізацію ще досить молоду, у якої ще все попереду... Відповідно історію України я відліковую з десь 14-15 сторіччя. В той же час, на так вже й мало людей сприймають Україну як одну з найдревніших цивілізацій, історія якої налічує тисячоліття.

А яка точка зору Вам ближча?

Цілий день хотілось чогось особливого, незвичайного... приємного, але чого давно вже не було... Тому після роботи зайшов у Сільпо та купив собі півторалітровий пакет томатного соку Одеського заводу - смачно і корисно. Однак вдома мене чекало величезне розчарування – як тільки відкрив пакет і скуштував сік характерний присмак одразу дав мені зрозуміти, що цей сік було виготовлено з гнилих помідорів!!! Нічому не можна вірити…

PS Спеціально для Сумної_Олесі - тому я зараз п'ю смачний чай.
PPS А з соку на вихідних зварю кетчуп - там за спеціями цей присмак не буде відчуватись. 

Так, ви не помилились - я хочу виказати своє "фе" спроводу "етого" та інфих російських слів, в яких дехто вживає букву "е" заміть "э"... На мій погляд причини може бути лише дві - лінь натиснути дві клавіші, щоб змінити розкладку з української на російську  та повна безрамотність. Але ж і перше, і друге лікується - можна поставити якусь з програмок, що автоматично 
перемикає розкладки в залежності від того, що ти зараз пишеш, а Вогнелисом можна перевіряти правильність написання слів...  
Так чому -  знову і знову??? :(  

Нещодавно в магазині бачив новорічну фігурку: "Дід Мороз в окулярах". Придивився - а то наспраді самий що не є Санта Клаус... :( В останні роки спостерігаю тендецію, яка мені вельми не подобається - не просто засилля іноземної новорічної символіки, а люди щиро вважають, що це наша.Отож як відрізнити своє під іноземної підробки?

1. Нам добре відомий Дід з Сантою, але насправді майже у кожного народу є свій власний 
персонаж. В Росії - Дід Мороз, в США та Австралії - Санта Клаус (щоправда вони трохи різні... 
австралійський  у "пляжному варіанті одягу". У фінів - Йоулупукки, на Кіпрі  - святий Василій, у Чехії - Мікулаш... На Україні питанням подарунків дітям відає, як ви вже мабуть здогадались, Святий Миколай.

2. У них там значно тепліше. Тому Санта в короткому камзолі, чобітках та тонких рукавичках. Дід у догому кожухові, валянках та теплих рукавицях.

3. Санта погано бачить, а тому носить окуляри, у Діда з зором все чудово.

4. Прототипом Санти був християнський святий, а тому він досить добрий і в руках тримає мішок з подарунками. Дід Мороз це насправді злий дух холоду і морозу, тому доброта його тільки для тих, хто йому сподобався; в руках палиця та мішок з подарунками. Наскільки мені відомо, ще 150 років тому, коли Дід був ще молодший, він цією
 палицею лупцював дітей, що протягом року погано себе поводили (нагадую для тих, хто забув - Мороз це не напівсліпий Санта, він все чудово бачить... ;)).

5. Борідка Санти коротенька та кучерява, у Діда серйозна довга борода.

6. Дід подорожує пішки (рідше на трійці) з гарною молодою дівчиною, а Санта в компанії ельфів-чоловіків на оленях. (без коментарів)

7. Дід Мороз приходить у новорічну ніч, Санта Клаус - на Різдво, а Святий Миколай - на свято імені себе. :)

Отже будьте пильними і не дайте себе ошукати. :)