Про реальність реальності

В блозі Мявуки (http://blog.i.ua/user/506136/49150/?p=3) виникла дискусія про минуле, психічну норму, реальність і тому подібне, яка відійшла досить таки далеко від основної тематики. Тому я вирішив спробувати викласти свою точку зору у власному блозі (та й обмеження на 800 символів на повідомлення тут немає :)).

Про реальність.

Хочу почати з відомої притчі про трьох сліпих, які захотіли взнати, що так слон. Перший помацав хобот і сказав, що слон схожий на змію. Другий помацав ногу і сказав, що слон схожий на стовп. Третій помацав хвіст і сказав, що слон схожий на мотузку. Однак кожен зрячий скаже, що насправді слон не схожий ні на стовп, ні на змію, ні на мотузку. Суть притчі в тому, що ми, як ті сліпі, не здатні осягнути всю реальність в цілому, ми можемо лише по черзі "мацати" різні її частини.
Однак я нагадав цю байку зовсім не для того, щоб показати як все погано - швидше рівно навпаки, щоб показати, що все не так безнадійно.

Пропоную провести невеличкий експеримент. Гляньте прямо перед собою обома очима, а потім заплющіть по одному спочатку праве, а потім ліве око. Звернули увагу на те, наскільки звузилось поле огляду? всього десь на одну шосту чи сьому... невеличкий поворот голови і можна побачити все. То навіщо людині два ока? Хіба не може одне в центрі замінити два? В тому-то й справа, що не може...
Згадайте - коли дивлячись одним оком різко заплющити його і одночасно розплющити друге, то зображення стрибне. Причина дуже проста - кожне око бачить, в прямому значенні цього виразу, зі своєї точки зору! Тобто ліве око бачить не зовсім те, що праве, а праве - не зовсім те, що ліве. От заради цього природа дає людині два ока, а не одна. Справа в тому, що одне око дає лише плоске зображення, об’ємне зображення виникає шляхом порівняння зображень і, аналізуючи різницю в зображеннях, з двох плоских зображень будується одне, але об’ємне.

Так само можна зробити із суб’єктивністью сприйняття реальності людиною - кожна людина дивиться зі своєї точки зору, а тому сприймає лише одну якусь її сторону, але у різних людей ця сторона різна. А тому порівнюючи наші сприйняття ми маємо можливість "вийти на об’єм" і чим більше різних точок зору - тим більш точний результат ми отримаємо.
Чи не задля цього ми ведемо блоги? В своєму блозі ми пишемо, що "от цей аспект реальності я сприймаю так" і читаємо в коментарях: "а я так... а я от так... а ще ось така точка зору..." і порівнявши їх між собою і своїм власним сприйняттям ми маємо можливість вийти на більш високий рівень сприйняття і розуміння тієї реальності, яка я насправді.

І якби ті троє сліпих синтезували свої результати, то результуючий опис (чотири стовпа розташованих у формі прямокутника, у яких спереду щось схоже на змію, яка може хапати все, що захоче, а ззаду висить щось схоже на мотузку) був би значно ближчий до істини, ніж опис кожного з них окремо.