І  що є саме підступне, навесні можна закохатися в кого завгодно. В інші пори року я можу пояснити собі, чому ця людина мені не пара. Є перевірений спосіб, особливо добре працює взимку. Потрібно намотати шарф по саму маківку, вийти на мороз і піти на сувору вітряну набережну. Погуляти там уздовж парапетів, подивитися в каламутне небо, потім на мертву річку, а потім знову на небо ... А потім сказати собі втомленим голосом: «Ну яка це може бути любов! Хіба вона є взагалі, ця любов? І вже хіба Коля / Петро / Іван / Роман / * підставити потрібне ім'я - це те, що мені потрібно? »І відразу стає зрозуміло, що немає. Коля розчавлений набережною, зимою і недосконалістю життя.

А ось навесні така методика не працює, зовсім не працює! Пробувала. Всю набережну виходила, і небо було похмуре, і все навколо було ще сіре, і найголовніше - людина мені зовсім не підходив! Це було б видно неозброєним оком! Він був би  набагато старше, відчутно товщє і навіть, здається, нижче мене зростом ... Це було б видно і мені, але мені було б на це абсолютно наплювати! Я б закохалася, і це було головне. Мені було б чудово, здорово і легко,  сонячно, і дах би знову вирушив у самостійне плавання ... І ми розлучилися б вже в липні, але весна у мене була б ЧУДОВА ...

Ви пам'ятаєте, чим займалися в дитячому садку під час спання? А в школі на перервах? А в літніх таборах? Ух, і творили ж ви справи, трохи на головах не ходили! Золотий був час ... Хоча чому це було? Воно і є! Ще є час накоїти справ! Тому що це час - ВЕСНА! Це час закохуватися, гуляти, робити необдумані вчинки, на які штовхає серце і яким всіляко протистоїть розум. І час бути найщасливішою.

                Так що дочитайте, посміхніться і трохи нахиліть голову вправо. Відчуваєте, дах з'їжджає? ВЕСНА!!!