!Роза разгадывает кроссворд:– Абрам, как называются деньги, получаемые от государства?– Копейки.– Семён Маркович, вы знаете, что такое детектор лжи?– Ой, Беня, сказать, шо знаю – это ничего не сказать! Меня угораздило на нем жениться!– Борис Абрамович, вы не знаете, почему семья Рабиновичей живет в такой роскоши?– Из-за недостатка доказательств!Умирает старый Кацман. Возле смертного одра сидит его жена. Кацман слабым голосом спрашивает ее:– Сарочка, ты хоть будешь плакать на моих похоронах?...

Читати далі...

Час якось так проноситься швидко ... Повз і галопом. Уже полуниця відійшла. Раніше я цього не помічав - робота, весь час робота ... А навіщо? Зараз дивлюся на пташок - трудяться постійно ... Аби їжу знайти собі і пташенятам ... І не потрібно їм ні вищу освіту, ні соціальний статус ... А людям, бачите, ТРЕБА. Хоча ціна всього цього - нуль. Мета життя в тому, щоб продовжити рід. А все супутнє - порох від руху ...

https://www.facebook.com/1024125771001946/videos/1491931747554677/

https://www.facebook.com/834298779990125/videos/1286415454778453/

Оказія недавно заставила нас їхати з обласного центру Закарпаття на іршавщину. Відстань 100 км. не така вже й велика для доброї машини та вправного водія. Якби слово "відстань" було синонімом слову "дорога". В Закарпатті - це два взаємно не пов"язаних поняття. І величина 100 кілометрів зовсім не означає, що їхати треба буде годину, дві, чи три; що ви доїдете туди, куди задумали. Та й що доїдете...

Читати далі...

25 червня 2017-го активні ужгородці зібралися біля місця, де колись стояв старовинний будинок в свій час відомого в містіі Циріла Фунданича. Фасад будинку милував око примхливою вітієватістю, зажи був зупикою численних туристичних екскурсій, які тягнулися до ужгородського замку... Сьогодні Ужгород на одну історичну пам"ятку збіднів... З мовчазної згоди місцевої влади якийсь "бізнесмен" наб"є свої кишені пачками "бабла", побудувавши на місці...

Читати далі...

Ой !!! Вчора в таку халепу потрапив! Після обіду пішов у похід за сировиною для унітазу. Купив на ринку помідори, огірки, картоплю. Затарив 2 пакети і ліниво плентаюся до місця постійної дислокації - додому. І раптом на півдорозі - грім, блискавки і град по лисині ... Сховався під дерево - врятувало на 2 хвилини. А потім штани і сорочка стали схожі на швабру під час вологого прибирання. І я вирішив, що краще йти під зливою, ніж ховатися під &nbsp...

Читати далі...

Рік 1944-й. Товмачик Коломийського району. Іванофранківщина . Тоді це була Станіславславська область. Ішла війна . Радянські війська тиснули зі сходу, а противник – з заходу. Противник – це угорська піхота, яку підганяли штиками в спину німецькі жандарми… То одні, то другі наступали, витісняючи на декілька кілометрів іншу сторону, то знову поверталися на попередні позиції. А фактична тупцювали на місці, яке називалося село...

Читати далі...

Св»ято Св. Трійці Другий день зелених свят. Вчора пекло сонца. Нині хмарно і прохолодно. Вчора були гості – донька з зятем, внуки, правнук – непосидюче маленьке шило.. . Сьогодні тихо, аж скучно… Навіть похмелитися ні з ким… Сижу в бесідці, споглядаю за рухом оси над моєю головою і згадую як св»яткував це свя»то колись, колись, колись давно… П»ятидесяті роки минулого століття… Свято Трійця – було престольним в селі мого...

Читати далі...