хотіла "підти" з блогів, але ж це просто цу-ке-ро-чка)

  • 15.09.25, 12:12
А світлі останніх подій в житті, розумію які речі дійсно важливі... Скопійовано з фб Зараз буде історія. Про що вона, кожному вирішувати самостійно. Не секрет, що я вільна жінка і зі мною знайомляться чоловіки. От вчора, до прикладу, мені написував дядько, який виявився моїм сусідом по масиву. Оскільки кав'ярня просто в 2-х хвилинах від мого під'їзду, я погодилася випити з ним кави. Я прийшла, він стоїть чекає на вході, очевидно сподіваючись, що, може, я таки порядна і запропоную просто ...

Читати далі...

І знову ... дяка ЗСУ

  • 03.09.25, 17:29
Так сталося, що цей пост Василя видалив фейсбук, потім Вася взяв і заскріншотив його ...і що ви гадаєте? Так, пдри видалили його теж. Але ніт, бляха, буде по нашому, або взагалі не буде. Я розміщую цей допис на супер- пупєр- мєга популярному сайті, і це вам не хухри -мухри. І це для самоспокоєння , так, теж. Дякую, ЗСУ. Слава вам, рідненькі.[Приєднана картинка]

для вайбу)))

  • 07.08.25, 11:30
[Приєднана картинка]Для Чуєте ,як віє лицемірством і тупістю ?)))Це тупе зараз видалить комент. Залишу тут.Гидота, працювати так . Копіпастити. Фу. Мене наче коша покусав. Нотую.

"я втік від тцк, але мене сьогодні ще ніхто не привітав"

  • 09.07.25, 14:14
Вітаю, шановне панство навіжених)Що там у нас на повєсткє дня? Пропоную для ознайомлення пару речень українського військового.Слава хлопцям, які щоденно захищають нас. Слава ЗСУ. Василь Коряк, військовослужбовець ЗСУ"Нє, ну ладно. Ну вирішив ти ховатись/косіть/ухилятись/падать на больнічку - хрєн з тобою. І самі впораємось. У нас, тих хто не морозиться, далі варіантів рівно два:1. Ми все програємо і нас доїдять хробачки по посадках та підвалах. 2. Ми...

Читати далі...

з Днем народження, Герою

  • 27.06.25, 12:12
Денис Прокопенко 'Нас хочуть переконати в тому, що наша країна нам не належить. Що результат відомий і все вирішили за нас. Що хтось домовиться між собою і все буде як раніше. Українців намагаються зламати, створивши ілюзію того, що ми всі приречені, а боротися немає сенсу. Згадайте, що те саме відбувалось рівно три роки тому. Але тоді Україна вистояла всупереч всім прогнозам, розрахункам та вмовлянням капітулювати. Ми дали відсіч, якої від нас не очікували ані вороги, ані союзники...

Читати далі...

обирайте статтю. перевірила вже ші, бо воно іноді меле

  • 23.06.25, 14:17
В Україні на сьогоднішній день не існує окремої статті Кримінального кодексу України, яка б прямо передбачала кримінальну відповідальність за "дискредитацію влади" чи "дискредитацію президента" як таку. Проте, це не означає, що поширення негативної інформації про владу чи президента завжди є безкарним. Відповідальність може настати в певних випадках, якщо дії підпадають під інші статті Кримінального або Адміністративного кодексів. Розглянемо ключові аспекти: 1. Свобода...

Читати далі...

реклама

  • 15.06.25, 23:19
[Приєднана картинка]

рабів до раю не пускають (с)

  • 13.05.25, 11:23
Вони виставляли нас під свої "розстрільні отряди" Вони маркували нас, наче скот гарячим залізом. Хтось помирав за те щоб я це могла розказати, а я пакую цей біль прозорий в дорожні валізи. Над хмарами білими чорними крилами, чорним віршем, в потоках що сходять до Бога - мої грішні святі братики, як по мінному полю, шлях прокладають ковзаючи між зорями. Як між мінами. Як на проталинах ковзають пси між розбитими хатами. Ми станемо для ворогів інквізицією ...

Читати далі...

М-мотивація. Дякую, ЗСУ

  • 17.04.25, 17:25
[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Денис Прокопенко, командир 12 бригади спецназу «Азов», позивний Редіс. На його руці татуювання чийогось обличчя. Це фінський снайпер Сімо Гяюгя (Simo Hyh). Чому саме він? Прокопенко — нащадок етнічних карелів. Його прадід брав участь у радянсько-фінській Зимовій війні (1939—1940), і саме після бою з більшовиками був визнаний зниклим безвісти. Денис рано втратив батька, його виховував дід, який багато розповідав про боротьбу прадіда. На знак...

Читати далі...

І вашим і нашим.

  • 06.04.25, 15:22
Про лицемірство.Я тут "відстаханила" на кухні, у ванні, кімнатах (святе жіноче, нікому не потрібне діло) і подумалося мені, а не спєть лі мнє пестню тут. Те, що світ не чорно-білий, я дізналася все-таки з приходом зрілості, допетрала таки)) Але ж яке вродилося, таке воно і в дерев'яний смокінг одягнеться... Памятаю мама завжди, жартуючи, говорила: от якби я тебе віддала на виховання до нашої брехливої сусідки,ото б краще було, легше тобі б було в житті. Мабуть так... Отже...

Читати далі...