Популярні приколи

відео

хочу сюди!
 

Юлия

45 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 36-45 років

Пам'ятаю....

  • 09.05.24, 09:19
Цей день. З дитинства, школяр кінця 80 тих. В повітрі особливий запах бузку і тюльпанів- іду на святковий мітинг. На душі щемливо. Потім у 2000 них, теж, сльози на очах. .. "Мне кажется, порою, что солдаты...." 
Ми, українці, щиро і віддано шанували пам'ять загиблих у Другій Світовій. Але ніколи не танцювали на кістках. Ми щиро любили їх культуру, вірили брехні, а потім дізналися, що вони крадії і вбивці. Почали з крадіжки назви своєї країни і далі крали все...
Тепер вони, новітні фашисти, прийшли вбивати нас, нащадків тих, з ким " пол Европы прошагали, пол Земли. Этот день приближали, как могли"". Пам'ятаю цей день за розповідями бабусі.Її рідний брат, ветеран, герой ордену Червоної Зірки, та багатьох інших, дійшовший до Берліну,  учасник параду Перемоги на Красній площі, приїжджав до нас у гості ,але ніколи не розказував про ту війну. Потім вже в юності, коли розкрилися секретні архіви, читала про звірства армії побєдітєлєй у Берліні... Дід Петро ніколи не святкував це свято, хоча приймав участь у піонерських зборищах, парадах і т.д. Багато хворів, і багато пив, рано помер. 
Бабуся теж зустрічала цей день 45 року у Берліні, їх, остарбайтерів 8 травня звільнили американці.
Стираються з пам'яті її розповіді про життя у рабстві.... Війна завжди - це горе, кров, бруд. Її можна лише пам'ятати, щоб ніколи знову вона не повторилася.
Пам'ятаю трансформацію своєї свідомості, коли почав доходити абсурд життя країни 404, ще до повномасштабної війни.
А потім початок війни стер усе радянське і російське навіки. 
Тепер ми пам'ятаємо звірства нових рашистів div>
Не забудемо, не пробачимо....
Нагадую дитині, і їх покоління точно не пробачить Маріуполь, Бучу, Ірпінь, Ізюм.
Пам'ятаю, поминаю всіх жертв коричневої і червоної чуми.
Молюсь за наших хлопців.
Наші найкращі. Як завжди цвіт нації, що захищає Україну.

Слава нашим Героям. Вічна пам'ять загиблим. Пам'ятаю, поминаю....
10

Коментарі

19.05.24, 11:36


Іноді, як сьогодні, так і хочеться крикнути: Люди, схаменіться! Подивіться навколо, який чудовий цей світ! Сійте хліб, народжуйте дітей, радійте багатому врожаю і новим науковим відкриттям, а не захопленню нових територій, вбивствам і жорстокості. Та хто мене почує? Говорять гармати, людство забуло, що спочатку було слово...

    29.05.24, 12:29

    Все так, в мене такі ж почуття...особливо гіркоти і суму, бо цей день був і залишиться днем пам'яті моїх прадідусів

      39.05.24, 12:31

      9 Мая. В этот день поминали деда, он войну закончил в Берлине.
      Прошло время и дата смерти - день Победы.
      Собиралась семья, шли на кладбище.
      Мне, тогда пионеру, надо было как-то совместить праздник и трагедию,
      получалось не очень.
      Прошло время... с людьми беда, не могут они без войны.
      Зайду сегодня к деду, принесу цветы, помолчу.

        49.05.24, 13:56

        Українці хоч якось зберегли пам'ять про події тої війни. Хтось через розповіді бабусь, дідусів. Доречі, які не так багато розповідали, але ті хто вижили, зберігли деякі частинки історії.
        А в росії таких ветеренів звезли всіх на якійсь острів, де вони доживали свого віку, або померли у лікарнях при сумнівних умовах. Там добре знищували сліди всіх злочинних подій тої влади.

          59.05.24, 13:57

          *дій тої влади

            69.05.24, 14:01

            Якось я еатрапила на відео скороченне історії війн на планеті українського контенту. Планую дитині показати.
            І схоже з цієї історії людства війни були завжди у різних країнах.

            https://youtu.be/HFcpsaMTdr4?feature=shared

            https://youtu.be/HxS0njsTyNc?feature=shared

            Схоже праві ті, хто кажуть: хочеш миру - готуйся до війни.
            Бо підступність деяких людей немає меж.

              79.05.24, 14:04

              В мене є знайомі з ЗСУ. З чотирьох, вірить у Бога тільки один. Так вони більше покладаються на свої сили, прогматичні, завзяті, не без своїх звичайно страхів.
              Бо як кажуть самі воєнні у своїх інтерв'ю: якщо людина взагалі нічого не боїться, то вже питання до її адекватності і психологічного здоров'я.

                89.05.24, 14:13

                Не ті посилання дала.
                Ці про першу і другу. Тай і ладно. Дивитися не обов'язково!

                https://youtu.be/yL3YVYCV-TU?si=KuFNvEvWvItAKy23
                https://youtu.be/WzjYQ4DQ--w?si=fDd8I8Yt_vuAzSt1
                https://youtu.be/zRff5FFZ4iY?si=bHflNp4aDXrWEBLu

                  910.05.24, 09:24Відповідь на 1 від nasinynka


                  Іноді, як сьогодні, так і хочеться крикнути: Люди, схаменіться! Подивіться навколо, який чудовий цей світ! Сійте хліб, народжуйте дітей, радійте багатому врожаю і новим науковим відкриттям, а не захопленню нових територій, вбивствам і жорстокості. Та хто мене почує? Говорять гармати, людство забуло, що спочатку було слово...
                  Привіт

                    1010.05.24, 09:25Відповідь на 2 від BESTIA555

                    Все так, в мене такі ж почуття...особливо гіркоти і суму, бо цей день був і залишиться днем пам'яті моїх прадідусівПривіт, з поверненням

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна