ПОПЕЛЮШКА І тільки в роті присмак гіркоти… Самітнице, трагічне оленятко, ну що із того, що зуміла ти з трьох шитих сріблом шкур щасливо облиняти — як з линовища, вислизнуть з шовків, нагрітих пахом орхідей і поту по тому вальсі, де — усі замки здавалися розбиті! — що, як потім ти знов сидиш, посиніла на буз у студіні нетопленої кухні, а на підлозі репнутий гарбуз жолобиться, як пика, сном запухла?.. А може, то був сон — той цілий бал, той пал світел! суфітів! залів чорнозівих, що ...
Читати далі...