Микола ЗЕРОВ

  • 02.11.09, 16:12

НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ

Коли ж то, Господи, мине нас цяя чаша?
Ця старосвітчина, цей повітовий смак,
Ці мрійники без крил, якими так
Поезія прославилася наша?

От Петька Стах, містечковий сіряк,
От Вороний, сентиментальна кваша…
О ні, Пегасові потрібна інша паша,
А то не витягнe, загрузне неборак.

Прекрасна пластика і контур строгий
Добірний стиль, залізна колія —
Оце твоя, поезіє, дорога.

Леконт де Ліль, Хозе Ередія —
Парнаських зір незахідне сузір’я
Зведе тебе на справжнє верхогір’я.

Інопланетний корабель


Люди!!!!

Я відчуваю себе інопланетянкою у космосі.

Тернопільське видавництво "Навчальна книга - Богдан" перетворилося на НЛО.

Майже всі в масках.

 

(Я ні)

Обережно!!!!! Інфлюєнца!!!!!!!!!!!


В Тернополі небувала епідемія грипу.

Містом всі ходять у марлевих пов’язках. Відчуваєш себе, як під час ядерної зими.

 

Вночі кроплять Тернопіль згори якимись хімікатами. (Я думаю, що це як мертвому кадило, але най вже так буде).

У школах продовжили карантин. Карантин оголосили також у ВУЗах, та й місто наше тепер на Карантині.

 Бачте, майже сюжет з фантастичного оповідання.

Наш директор лежить у лікарні.
Нам на роботі роздали Амізон, ми вживаємо його, але я також думаю, що це як мертвому припарки.


Взагалі, я покладаю усю надію на Бога - як він дасть, так і буде.

О щойно (о10.03) роздали марлеві пов’язки!!!!!!!!!!!!!!

Чудо!!!!! Я ВИЖИВУ!!!!!!!!!!!!!!

Тернопільська облрада просить ректорів вузів не жартувати - грип

 

Голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда звернувся до ректорів вищих навчальних закладів області тимчасово припинити навчання через складну епідемічну ситуацію із гострими респіраторними вірусними інфекціями

 

Про це сьогодні, 28 жовтня, повідомляє прес-служба Тернопільської обласної ради.
«З метою запобігання поширення вірусної інфекції та ускладненням епідеміологічної ситуації із ГРВІ в області Тернопільська обласна рада просить вас розглянути можливість тимчасово припинити навчальний процес. Про вжиті заходи просимо інформувати Тернопільську обласну раду в дводенний термін», – говориться у листі ректорам.
Для довідки. Наразі призупинено навчання у Тернопільському медичному університеті.
 

Вона прац-у-й-е


  Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко признана самым красивым из мировых лидеров. Об этом свидетельствуют данные исследований сайта Hottest heads of state.
Второе место в рейтинге красивых глав государств получил премьер-министр Норвегии Йенс Столтенберг, на третьем – король Бутана Джигми Кешар Намгяла Вангчук.
Среди лидеров стран СНГ высокое место было также отдано президенту Белоруссии Александру Лукашенко (12-й) и премьеру России Владимиру Путину (18-й). Американский лидер Барак Обама занимает 15-ю строчку в рейтинге, а французскому президенту Никола Саркози отведено только 28-е место, между президентом Республики Конго и премьером Кабо-Верде.

http://www.gazeta.ru/news/lenta/2009/10/14/n_1413829.shtml

сидів в травичці коник

  • 07.10.09, 09:14

(давньоруською мовою)

Аки преподобнии отцы пустынницы, в дебрех травяных сидеша убо тварь Божия кузнечиком нареченная. И цвет и вид и подобие имеша огуречное. Постником быша и травою питашася. И мяс козявочных никогдаже вкушаше. И звери дивии мухами нареченнии прихождаше к нему и трапезу делиша с ним братолюбия ради. Внезапу, яко тать в нощи приидоша убо окаянная Лягушка - грешница великая, чревоугодница жестоковыйная. И яко геенна ненасытная разверзоша убо уста свои смердящии и пожроша Кузнечика за грехи его тайныя. Аще бы Кузнечик , жалости вельми достойный, не имеша стыда ложного на исповеди и не утаиша грехов своих по неразумию - несмогла бы Лягуха противная поглотити его нераскаяннаго. Напрасно убо кузнечик о смертном часе не памятовал, хоть и правильно что не гадал с чародейцами о времени пришествия его, но не помышлял убо о кончине лютой без покаяния, тако и умре неприготовленный.

Леся Українка

І ти колись боролась, мов Ізраїль,

Україно моя! Сам бог поставив

супроти тебе силу невблаганну

сліпої долі. Оточив тебе

народами, що, мов леви в пустині,

рикали, прагнучи твоєї крові,

послав на тебе тьму таку, що в ній

брати братів не пізнавали рідних,

і в тьмі з’явився хтось непоборимий,

якийсь дух часу, що волав ворожо:

«Смерть Україні»!

– Та знялась високо

Богданова правиця, і народи

розбіглися, немов шакали ниці,

брати братів пізнали і з’єднались.

І дух сказав: «Ти переміг, Богдане!

Тепер твоя земля обітована».

І вже Богдан пройшов по тій землі

від краю і до краю. Свято згоди

між ним і духом гучно відбулося

в золотоверхім місті. Але раптом

дух зрадив. Знову тьма, і жах, і розбрат.

І знов настав єгипетський полон,

та не в чужій землі, а в нашій власній.

А далі розлилось червоне море,

і розділилося по половині,

і знов злилось докупи й затопило –

кого? Ой леле! Новий фараон

пройшов живий через червоне море,

але їздець і кінь пропав навіки.

Співай, радій, ненависна чужинко,

бий в бубни і лети в танок з нестяму,

кінь і їздець в червонім морі згинув,

тобі зостався спадок на покраси,

бо зносиш ти України клейноди,

святкуючи над нею перемогу.

Такий для нас був вихід із Єгипту,

немов потоп. Заграло та й ущухло

Червоне море, висохло, й осталась

безрадісна пустиня після нього,

і став по ній блукать новий Ізраїль,

по тій своїй землі обітованій,

немов якась отара безпричальна.

З отарою блукали й пастухи,

вночі за тінню йшли, а вдень з вогнем.

Коли ж у їх з’являвся дух величний,

що вогняним стовпом палав у тьмі,

а вдень ішов, мов туча грізно-біла,

вони не вірили своїм очам,

і врозтіч розбігались манівцями,

і попадали ворогам в полон.

Чи довго ще, о господи, чи довго

ми будемо блукати і шукати

рідного краю на своїй землі?

Який ми гріх вчинили проти духа,

що він зламав свій заповіт великий,

той, взятий з бою волі заповіт?

Так доверши ж до краю тую зраду,

розбий, розсій нас геть по цілім світі,

тоді, либонь, журба по ріднім краю

навчить нас, де і як його шукать.

Тоді покаже батько свому сину

на срібне марево удалині

і скаже: «Он земля твого народу!

Борись і добувайся батьківщини,

бо прийдеться загинуть у вигнанні

чужою-чуженицею, в неславі».

І, може, дасться заповіт новий,

і дух нові напише нам скрижалі.

Але тепер? як маємо шукати

свому народу землю? хто розбив нам

скрижалі серця, духу заповіт?

Коли скінчиться той полон великий,

що нас зайняв в землі обітованій?

І доки рідний край Єгиптом буде?

Коли загине новий Вавілон?