Інколи людина надто цінує власні хвилини, тимчасом втрачаючи години, роки, десятиліття життя....

Ранок. Ти заледве добираєшся до роботи. Заходиш у кабінет, сідаєш за стіл і вмикаєш комп’ютер (комп’ютер – твій друг протягом дня), напівавтоматично робиш каву й тупо втикаєшся поглядом в екран або ж купу паперів на столі. Робиш вигляд, що занурився з головою в роботу, потім ковтаєш трохи кави, вона на крихту тону збуджує твій заснулий розум. Ну, але це ще нічого. Коли заходять до кабінету твої колеги-жайворонки й починають жваво обговорювати, хто як спав і добирався до роботи, ти починаєш жалкувати, що народився на світ… жайворонки надто жваві зранку… але нічого-нічого ми, сови, надвечір (десь так у годині 17) їм помстимося, коли вони, натрудившись за день, будуть ледь ворушити мізками, ми, сови, прийдемо до тями, ми будемо сипати на всі заставки дотепами і сміятися, сміятися, сміятися, і голосно гиготати………….

"Вода, у тебе немає ні смаку, ни кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою наслолоджуються, не знаючи, що ти таке насправді.
Не можна сказати, що ти є необхідною  для життя: ти — саме життя.
Ти наповнюєш нас радістю, і це неможливо пояснити нашими почуттям".
                                                        (А.Сент-Екзюпері)


Хоча у світі немаєє предмета, який був би слабшим і ніжнішим за воду, але вона може зруйнувати найтвердіший  предмет.
                                                      (Лаоцзи)

26 червня  Сергій Жадан  презентував свою книгу “Ефіопія” в Тернополі. Подія неабиякого масштабу зібрала усіх бажаючих побачити непересічну постать сучасної української літератури у дворі кафе “Коза” під парасолями. Живий Жадан розмашисто карбував автографи кожному, хто підходив до нього, ще до початку дійства, яке відбувалося в рамках фестивалю “Арт-Вертеп” містами України. Начеркнув письменник і мені автограф червоним чорнилом, побажавши на книжці “Ефіопія”: “Гарного читання”. Сказати по правді, я давно прочитала книгу, мало того, нагло маю свою думку стосовно неї. І от ця моя виключно суб’єктивна  думка полягає у тому, що Жадан  як літератор у своїй творчості зараз стоїть на роздоріжжі: з одного боку перед ним  дорога, що веде до чистого мистецтва, з іншого – сонячний тротуар письменництва. Можливо, не такий вже й поганий той “сонячний бік”, адже й Драч, й Павличко почуваються там нівроку, й пишуть непогані поезії, дістаючи усеможливі премії та привілеї, думаю, що й Стусова поезія набагато виграла, якби поет був на тому сонячному боці, а не в заточенні.
Є ще й третій варіант розвитку творчості письменника – продовжувати торувати дорогу, якою він ішов до “Ефіопії”, себто залишитися разом із улюбленими темами, орієнтуватися на молодіжну аудиторію, щораз фокусувати свій погляд на невідповідності світосприйняття і потворних проявів нашої реальності. Проте в такій ситуації є  вірогідність звести всі поетичні пошуки нанівець, залишитися в минулому, бо й наша реальність продовжує деградувати й молодіжна аудиторія також видозмінюється.

Фото Г. Осадко

Живий Жадан здивував своїм ставленням до критиків. Виявляється, він цінує професіональне слово цих непривітних людей із їдким пером. Щоправда, критики не надто прихильні до його творчості. Що ж тут дивного?! Якби Жадан писав свої твори нормативною лексикою, замість “Цитатника” видав щось на кшталт “Моя Батьківщина – Мічуріна сад” тільки з жовто-блакитною окантовкою,  виплекав би монументального героя із кременю та криці, а не цього пройду та безідейного “отщепенця”, що тиняється занедбаними “трущобами” , з огляду на його талант і літературний потенціял, всі академічні критики на чолі з Наливайком дружно  й безапеляційно зарахували б його до свого лавреатського гурту, вперіщили б Жаданові премію імені там  когось і на всі голоси били б у литаври, що серед них постав новий український літературний Месія. Але Жадан чітко й навіть дещо агресивно-цілеспрямовано орієнтується на молодіжну аудиторію, то й нехай не дивується, що вона активно відгукується на його твори й відповідає своїми невмілими критичними відгуками. (Як може - так і пише, виходячи, так би мовити, з позиції творів самого Жадана).
Я уявляю цього дядечка (чи тітоньку) - сучасного літературного критика, який через слово бачить матюк у тексті Жадана, від вражень від цих творів у цього критика випадає останнє волосся, він враз лисіє…
Тому Жадану у відповідь повертається те, що він посилає.
До речі,сьогодні Жадан може поставити експеримент – видати збірку віршів, бодай так 20-30 , написаних чистою літературною мовою, без сленгу і жаргону.
 Ставлю 100%, що на цю експериментальну збірку почнуть позитивно відгукуватися академічні критики. Вивірять до долі подиху метроритми поезій Жадана, прискіпливо визначать всі ямби та хореї разом з амфібрахіями, порівняють твори із світовими взірцями тощо.
Сподіваюся, Жадан не образиться на мене за ці ось проекції, бо я  все-таки залишаюся палкою прихильницею його творчості.

Уже добігає кінця перший місяць літа, але культурні події нескінченні по всій Україні!

МА «Арт-Вертеп» представляє:

• 26 червня, м. Тернопіль – Презентація нового альбому гурту «Вертеп» «віршОспіви»+презентація книги С. Жадана
• 27 червня, м. Львів – Презентація нового альбому гурту «Вертеп» «віршОспіви» у Львові за участі Сергія Жадана, Мар‘яни Савки, Грицька Семенчука, Юрка Кучерявого та інших
• 3 липня, м. Одеса – Презентація альбому «4 ключ» Олександра Любченка та Михайла Кримова в Одесі
• 11 липня, м. Київ – Доброчинний концерт *Василь Гонтарський: Світла Присвята*
• Купуй квитки на літні фестивалі в Дніпропетровську!

Радимо відвідати: 29 травня – 29 червня, м.

Дніпропетровськ – Виставка художньої фотографії Яни Архангельської «Настрої» 4-25 червня, м. Львів – Програма роботи «Jazz Club. Lviv» 12 червня – 10 липня, м. Дніпропетровськ – Виставка картин Ксікевич Ірини «Тіні забутих предків» 18-27 червня, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Київ, Черкаси - Клубний тур вокального інді-лаунж проекту «HVOYA» 26 червня, м. Дніпропетровськ – Sunsay 26 червня, м. Дніпропетровськ – ГражданинЪ Топинамбур в Dream Box Club 25 червня, м. Чернігів – Вечірка-презентація першої книжки Фоззі (ТНМК) «Ели воду из-под крана» в Чернігові 28 червня, м. Черкаси – Фестиваль «Трипільські зорі-2009» 28 червня, м. Львів – «Кабінетна» зустріч із СЕРГІЄМ ЖАДАНОМ 27 червня, м. Київ – Країна Мрій - 2009 27 червня, м. Дніпропетровськ – Зажигательный Квартирник на открытом воздухе 28 червня, м. Полтава – Фестиваль PanKe Shava LIVE AID 28 червня, м. Одеса – Танцевальный спектакль «Ничего личного» 29 червня, м. Львів – Фестиваль Старе Місто-2009: Gogol Bordello (Нью-Йорк), СПЛИН (Россия), Korpiklaani (Фінляндія), Воплі Відоплясова (Україна), Madheads XL (Україна), Гайдамаки (Україна) 3 липня, м. Львів – Фестиваль «Триб’ют» 4-5 липня, м. Київ – Другий міжнародний еко-культурний фестиваль «Трипільське коло 2009. Земля»! 5, 16, 23 липня, м. Львів – Криза: смішна трагедія на 2 дії 10-12 липня, Львівська обл.. – Фестиваль «Fort.missia» 12-18 липня, Вінницька обл.. – Міжнародний фестиваль «АртПоле»-2009 31 липня-2 серпня – Svirzh World Music Festival 2009 5-8 листопада – «Драбина — 2009» стартує!

Інші події: 2-26 червня, м. Харків – «Маестро і учень» - Віктор Гонтаров та

Олександр Сердюк 21 червня – 5 липня, м. Львів – Міжнародний літній музичний фестиваль «Імпровізація» 27 червня, м. Київ – Література етнічних спільнот України

3 липня, м.

Хмельницький – ТЕРНОПІЛЬСЬКА ПРИСУТНІСТЬ

12 липня, м.

Одеса – Андерграундні короткометражки від одеських авторів

Якщо ви хочете відписатися від розсилки натисніть на цей лінк: http://artvertep.com/users/petra/info

*  *  *
мій любий, ця вода така жива...

вона - мінлива молоденька жінка:

удень бринить дзвіночком срібно-дзвінко,

вночі - руками ніжно обвива…

І хвилями - припливи - через край! –

і вже тече у тіло водограй…

…і ти водою золотою повен!

… І нас несе у ранок Білий Човен.

…і чайки, ніби ангели світання,

несуть на крилах це святе кохання.








.

                                              Сьюзен Кулідж
Мацюпуля – файна ляля
Бідолайчик скисла геть,
Бо прийшла фацарна фаля
Й затовкла сливе в смерть.

Фалатала лялі льолю,
А крисаню геть зняла.
Отака сумотна доля
В лялі лепської була...

О, ти, фалю запрелюта,
О, маркітні дітваки!
Безкебеття і осмута...
Кепство, глупство і смішки!
                                                   переклад В.Чернишенка

В усій цій передвиборчій  веремії  я довго не могла зрозуміти, який же імідж має бути в майбутнього Президента України. Я вважала, що жоден із кандидатів не достойний цього звання.
( Взагалі-то, воно так і є насправді).
Та оце днями, знову подумавши над даним питанням, я
збагнула, що ми обираємо Президента незрозуміло, за які такі заслуги  перед Батьківщиною та які такі достоїнства. Янукович - особа з кримінальним минулим, Тимошенко - хитра лисиця, Ющенко - неспроможний втримати набуте, Яценюк - оце не зрозуміло, з якого дива вигулькнув на передвиборчій арені... Та саме мусолення кандидатури Яценюка, як можливої кандидатури Президента України, наштовхнуло мене та те, що нарешті я визначилась із своїм кандидатом.
Я зрозуміла–Президента потрібно вибирати за зовнішнім принципом
(американці довго думають над зовнішнім імеджем свого, Американського, президента) - мужнє обличчя, сувора постава, красива впевнена зовнішність, глибокий вдумливий погляд очей, у нашому випадку ще й розмовляє виключно українською мовою.
Під ці параметри вдало підходить Олег Тягнибок.

І тому я вибрала ТЯГНИБОКА

 За критеріями зовнішності Тягнибок - найкращий із кандидатів.

Ви тільки-но уявіть його на баскому коні, в шапці бирці, в червоних чоботях, з булавою в руках.
Справжній гетьман!!!
Крім того, правильно говорить українською мовою. Не закликає "галасувати", а
говорить "голосувати", бо знає, що галасувати - то просто кричати й
репетувати, а голосувати - віддавати свій голос за когось.
Я вважаю, нам треба спробувати голосувати за зовнішнім принципом, бо інші вже були випробувані нами самими, й призвели до повної нашої зневіри, а цей ще не проходив апробації.
І зрештою, що нам втрачати??? Можна ризикнути!
От американці обирають Президента за зовнішньою красою, і нічого - їм ведеться, а ми що - гірші???

Зачепити цю тему мене надихнуло  перечитування авторських рукописів, що великим потоком надходять до нашого видавництва останнім часом.
Найбільше вражає мене те, що сьогодні всі, чи майже всі, мешканці України вважають себе письменниками.
Люди чомусь думають, що заримувавши "Тебе" "Мене" - ти неодмінно маєш видати збірку поезій, чи написавши бодай сяке-таке оповідання - увійти до літературної когорти.
Воно ще якось так-сяк виглядає, коли вправляються у писанні молоді люди. Ще можна зважити на їхній вік та пошуки власного "Я".
Та, на жаль, люди стають дорослими, навіть літніми, і от настає момент, коли вони починають писати й писати, вважаючи себе геніями письма, вони нишпорять по різних видавництвах і пропонують свої твори, і чомусь їм, графоманам, буває найважче відмовити, сказати, що краще б вони виховували дітей, чи там внуків, а не писали...
Але сірість є дуже активною, навіть дещо агресивно активною, на противагу талантам, і ось цю графоманію, дивись, уже надрукували, а достойний літератор залишається поза увагою...

Я заглянула до тлумачного словника, і ось яке означення графоманії та графоманам там знайшла:

Графоманія - хворобливий потяг до писання та письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту.

Графоман - той, хто має потяг до писання, письменництва.

А потім, прочитавши замітку, я подумала: А, може, я несправедлива до графоманів, і вони необхідні в літературі, як валовий продукт, щоб на  фоні їхньої писанини  геніальні твори яскраво вирізнялися????

Дні - сувої: Напиши на них лише те, що  хочеш запам'ятати.