Шановне товариство. Наразі маю намір повідомити українську спільноту про екологічну катастрофу державного масштабу, без перебільшення. Те, що про цей факт замовчують вищі чиновники й центральні ЗМІ - нічого не змінює. Останніми днями головна артерія країни, наша ріка Дніпро, переживає найкретичніші моменти свого річкового життя, перебуваючи в стані екологічної катастрофи. Ні, не на межі, а саме в цьому трагічному стані, який погіршується щодня. Судіть самі. В межах Черкас і...

Читати далі...

Терміново потрібна допомога в продуктах і ліках (потрібно багато ліків!)Розбили нашу 1 танкову бригаду з Чернігова під Луганськом. Волонери мають намір якнайшвидше зібрати і доставити все необхідне особисто. В хлопців згоріло все, немає ні продуктів, ні ліків,потрібна допомога,. Ліки: обезболюючі, жгути, пластирі, кровозупиняючі, бинти, шприці.контакти:https://vk.com/tihonova_snezhanaНомер телефону: 095 829 49 53Картка Приват Банку - 5168 7572 5254 2032Тіхонова Сніжана...

Читати далі...

Небесна Сотня – То в серцях вогонь.Він гаряче палав за Україну.Віднині тихим співом заспокойТи, земле рідная,Свою дитину.Пташиним співом,Шелестом трави.Блакитним небом,Злотим колоссям.Останній раз,Як мати, пригорниЧоло високеВ обрамку волосся.Небесній СотніШана й молитви,За чисті душі,Що злетіли в небо.Їм шлях високийБоже, освяти.І в мирі, Господи,Прийми до себе.© Наталія Лавлєнцева22.02.2014.[Приєднана картинка]

Героям, загиблим за свій народ у січні 2014, присвячується. Мати Сергія Нігояна, який трагічно загинув на Грушевського, коли привезли його тіло додому, сказала:"На Майдане должны держаться. Мой сын погиб за всю Украину."Слава справжнім героям України! Вербицький ЮрійЖизневський МихайлоНігоян СергійПавло МазуренкоСеник Роман НевідомийНевідомийНевідомий Героїв не треба жаліти!Їх слава блищить на мечах.Їм далі боротись і жити В нескорених наших серцях!&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Он не хватает звезды с небес, И не подарит Картье – Не в силах… Но в душу вселяется Бог Или бес, Когда очертания плеч унылых Раскинет крылом гитары изгиб, И струн неземная коснется сила. И – то ли ты На мгновенье погиб, То ль обнаружил, Что встал из могилы… И рвется душа Осколками нот. И сердце Жрец вырывает из тела. И больше не важно, Ты жив или мертв – Лишь бы она Надрывно пела, Ангельским хором на облаках, Из...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Я очень соскучился.Да.По тебе.Но знаю, что времяНеумолимо.Что в этой неравной и жесткой борьбеЛишь дети и старцы судьбою хранимы.Что ждет одиноких и хмурых дождейПод куполом мира жестокий старатель –Чтоб души просеять сквозь сито страстейИ золотом бросить на серую паперть.Что дух закалится, пройдя через боль.Что серые будни спасительно вески,Уже заслоняя тот мир, где поройТы был еще чист и наивен по-детски. Я очень соскучился.Только молчи....

Читати далі...

[Приєднана картинка] Лишь день прошёл, И осень наступила: Как неожиданно приходит неизбежность… Ах, если б счастья до весны хватило, Ах, если б оказалось нам по силам Понять своих стараний бесполезность, Не тратя силы на напрасный труд: Чтоб не идти туда, Где нас не ждут, И не просить того, Кто не ответит… Напрасен свет, Который вдаль не светит. И мрачен дом, В котором не живут.

Не рви Эту нить, Тонкую, Как паутина, Протянутую Из смерти в жизнь, Одинокую, Как черная на реке льдина, На которой Еще можно спастись. Чиркнувшей спичкой Привязан к Земле звездопад, Каплей – Слеза к океану. Кто сказал, Что опора – Последняя из преград? Слышу. Знаю. И верить не стану. Не уходи В чужое, Равнодушное «да». Станет проклятьем Глухая стена – Пока есть тот, Кто слышит, И не оборвана Дрожащая в ожиданье Струна... [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] ПахнетОсенью.ПахнетДождями с проседью,Листьями,Прожившими свой век –Не зевай,Человек… Влажным небомИ хлебомИз только что убранного зерна,Первыми школьными днями,Туманами сентября, – Грустью осенней пахнет… А не нужно былоВысовываться в окноЗря...

Скажи мені лиш слово! Лиш одне. Нехай у нім шепоче тихо вітер, Скажи мені про те, Що все мине – Де попіл був, Там забуяють квіти. Ти йшла до мене крізь імлу віків, На згарищі схололім воскресала, І піснею в мільйони голосів Над мороком світанок віщувала. Тож говори! За музикою слів До серця лине довгожданий спокій, - І вже я бачу, ніби шлях широкий У сутінках змарнілих заяснів – Додому шлях! До кришталю джерел, Куди летить із вирію лелека, Куди...

Читати далі...