-Давай, любий, будем вдвох 

Обід готувати.- 

Стала Алла чоловіку 

Борису казати. 

-Готувати їсти вдвох?!- 

Став він дивуватись.- 

Адже можеш ти й одна 

З цим ділом справлятись! 

-Дякую, ти підказав, 

Що мені казати, 

Коли будеш ти вночі... 

До мене приставати!!! 

-Подивись яка в дворі 

Погода, Ганюню!!!- 

Просить матінка Ірина 

Донечку манюню. 

Дівча глануло в вікно, 

Й з сумом промовляє: 

-Там лише туман густий... 

Погоди немає!!! 

В переддень весілля доню 

Матінка повчає: 

-Жінка – вічная загадка, 

Про це кожен знає. 

Тож і ти не поспішай, 

Доню, оголятись, 

І якдовше намагайся 

Чимось прикриватись. 

…Промайнув із дня весілля 

Певний уже час, 

І до тещі подзвонив 

Увечері Стас. 

І поставив дуже дивне 

Мамі запитання: 

-Не стояла в психлікарні 

На обліку Таня? 

Її дивна поведінка 

Страх вже наганяє, 

Кожен вечір вона в ліжко 

Шапку одягає. 

-Чом сумний ти такий, куме?- 

Питає Іван. 

-В голові моїй вже тиждень 

Справжній ураган: 

Восьме березня «на носі», 

Жінка хоче шубу, 

Тож не хочу засмутити 

Жінку свою любу. 

Шуба з норки, сам же знаєш, 

Дуже дорога, 

Тому душу й роздирає 

Постійно нудьга. 

-Не сумуй ти так,Олексо, 

Вихід є один: 

Запишіться в товариство 

«Захисту тварин»! 

-Чув, Богдане, ти бджолярством 

Вирішив зайнятись? 

То як справи твої йдуть? 

Хочу розпитати! 

-Справи йдуть мої відмінно, 

Можна так сказати, 

Бо вже бджоли мою тещу... 

Встигли покусати!!! 

-До свого ти чоловіка 

Вп'яте повернулася???!- 

Здивовано до Лариси 

Оксана звернулася. 

-Так, Оксанко, повертатись 

Змушена до Гоші, 

Адже в нього(як без мене)... 

З'являються гроші!!! 

-Як ти, куме, поживаєш? 

Кума як ся має?- 

У Остапа кум Кирило 

Зустрівши питає. 

-Та живу я, куме, добре, 

Гріх Бога гнівити! 

А ось жінка все сумує, 

Що нічого носити! 

-Й ти не знаєш що робити, 

Як вона голосить??? 

Он весна уже прийшла, 

Бульбу* хай виносить!!! 

Бульба-картопля. 

-Непостійні у бажаннях 

Нашії жінки!!!- 

Так напевне вже вважають 

Всі чоловіки. 

Та я хочу вас запевнить, 

Що хлопці не праві, 

І є доводи у мене, 

Зовсім ненові: 

Ну скажіть мені, шановні, 

Слухаю!!! Аллло!!! 

Ну котра з них не бажає, 

Щоб їй двадцять, і не більше... 

Постійно було!!! 

-Уявляєш? Вчора, куме, 

Приходжу додому, 

І у ліжку застаю... 

З негром свою Тому! 

-І ти щось йому сказав, 

Цьому африканцю? 

Щоби він ще передав, 

Такому ж голодранцю? 

-Ну, а що я йому, 

Петре, говорити маю? 

Адже їхньої я мови, 

Друже, геть не знаю!!! 

Часто кажуть: "вона бреше 

І не червоніє!" 

-Та такеє кожна жінка,- 

Скажу вам.- зуміє! 

Та не кожна, (чесне слово), 

Що вже тут казати, 

Часто їсти торти, кекси 

І вагу геть не набирати!!!