Двадцять років Катя 

В шлюбі щасливою була. 

Ніби квіточка весною 

Увесь час цвіла. 

-Пощастило дуже жінці!- 

Може хтось сказать. 

Так, на це в неї пішло... 

Чоловіків - п'ять!!! 

Вечером із роботи 

Микола вернувся. 

-Що вечеряти,кохана?- 

До жінки звернувся. 

-Вечеряти, голубці, 

І дуже ліниві!- 

Оченятами пустила 

Бісики щасливі. 

-Я тебе не розумію?!- 

Глянув на Ілону. 

-Фарш дістань-із морозилки, 

Капусту- з балкону! 

Повернулася Тетяна 

Із корпоративу. 

Зустрів її чоловік, 

В очах повно гніву. 

-Де ти шлялася всю ніч?!- 

Почав він питати. 

-Не кричи на мене, любий, 

Можу розказати: 

Всі пили-горілку, пиво, 

А я не пила. 

Правда,милий, я порядно 

Себе повела? 

Співробітниці мої 

Навіть цілувались, 

А ось вустоньків моїх, 

Хлопці не торкались. 

У конкурсах й вікторинах 

Участь звісно брала. 

Ось і все я про вечірку 

Тобі розказала! 

Злість ще більша в чоловіка, 

Баритон гуде: 

-Та скажи мені нарешті... 

Сукня твоя де???!!! 

-Чому в школу запізнився? 

Що, знову проспав?- 

В п'ятикласника Володі, 

Вчитель запитав. 

-Ні, Сергію Івановичу, 

Прокинувся вчасно, 

Тож збирався хутко в школу, 

Було усе класно. 

Та зненацька я об ліжко 

Своє ось спіткнувся, 

Мене вдарила подушка 

І я відімкнувся. 

Без свідомості на ліжку 

Годину лежав, 

Поки двінок на мобільний 

Мій не пролунав! 

У газетах й на ТВ 

Постійно реклама: 

"Банк такий-то піклується 

Про вас ніби мама." 

Тож я вирішив до банку, 

Що поруч, завітати, 

Щоб банкірів детальніше 

Про все розпитати. 

Та закралося питання 

В мізки мов зміючка: 

Чому в банку біля каси 

Прив'язана ручка? 

Якщо я їм свої гроші 

Кревні довіряю, 

То Чому тоді я в них 

Довіри не маю??? 

Як ідете ви на танці, 

Не вдягайте вузькі штанці, 

Бо ваші бедрами виляння, 

Це для хлопців спокушання. 

Котрийсь може не стерпіти 

Й ненароком " согрішити". 

Пакать будете, голубки: 

-Він поцілив в мої " губки", 

Мені це недовподоби, 

Бо інстинкт мов у худоби. 

Не вестиму більш баталій, 

Спокушайте вище талій, 

А нижче талії, ні- ні, 

Якщо в вас критичні дні. 

Дві білявочки-подружки 

Стоять, розмовляють. 

Про своє життя-буття 

Все розповідають. 

- Кожен день мене коханий 

На руках ось носить! 

Інша слухала уважно, 

Та як заголосить: 

-А я поки із ходьбою 

Проблеми не маю, 

Адже міру у випивці, 

Я, Оксанко, знаю!!! 

Повертається з роботи 

Микола додому. 

Біля компа застає 

Дружиноньку Тому. 

Сидить вона і в "Піратів" 

Улюблених грає. 

-Хочеш щось перекусити?- 

Миколу питає. 

-Так, я хочу інтернетний 

Кабель перегризти, 

Щоби був у тебе час 

Наварити їсти!!! 

Так, розумні жіночки 

Все ж таки бувають! 

Коли треба промовчати 

Завжди вони знають. 

Знати-знають, але чесно 

Хочу вам сказати, 

Що ніколи, якщо треба... 

Не хочуть мовчати!!!