7-8 квітня 1995 року силами Софринської бригади ВР МВС РФ, ОМОН Московської області та СОБР Оренбурзької області оточили с. Самашки і висунуто вимогу видати 260 стволів вогнепальної зброї (як і за часів Великої Кавказької війни).

"...Русские решили платить иностранным фирмам за продукцию не доллары, которые почему-то скоропостижно кончились, а рубли. На Западе такого слова не слышали. Вернее, слышали, но думали, что это русское ругательство. Тем не менее, снизошли: а-ну покажите-ка?

И тут выяснилось, что русские свои реальные купюры печатают на финской бумаге с использованием швейцарских станков и краски. Станки изнашиваются, краска кончается, управляют денежным производством тоже не русские операторы.

 Операторы съехали из России в первые дни "невойны" в Украине. Прочие швейцарцы оказались русофобами: краску поставлять отказались, говорят – платите по-взрослому, а ваши рубли мы и сами можем напечатать. Да и банки в Швейцарии рублёвого счета русским не откроют. Банкиры смеются в голос: что за дичь?

А вот финны молчат. Но на то они и тормоза: пока до них не дойдет, что человеческих денег им платить не будут, они торговать не начнут.

Правда у президента РФ есть выход. Взять и просто написать на листочках в линеечку чернильным карандашом – "один рубль". Ему говорят, что листочки в линеечку закончились. Он в ответ: ну тогда в клеточку. У него много гениальных идей. На одного его надежда.

Некоторые, финансово необразованные, спрашивают: почему президентская команда, спасая русский бюджет от русских, вывозит за границу именно доллары, а неХороший вопрос.

Прикиньте! Прорвался сквозь кордоны олигарх Вася на Манхэттен, сваливает перед Сentral Рark грузовик бумажек рубли? , а на каждой четким пионерским почерком прописано: "миллиард рублей", "биллиард рублей", "охреньон". Да ему сразу поламерики всучат!

А пока власти раскачиваются, по Москве стали ходить листочки в крапинку достоинством от руки в "адын долыр". Фальшиво-валютчиков ищут...."

Боже - как же всё-таки неприятно - когда дома ты не чувствуешь себя в безопасности...".

Пологи 12-й день в окупації. Така ж ситуація у і більшості сіл району.


2-3 березня на околиці міста точилися перші бої. Про їхні наслідки невідомо, але з того часу у місті повно орків, їхньої техніки та блок-постів. Місцеві налякані, адже більшість будинків в окремих районах пошкоджені або просто покинуті. На вулиці – небезпечно, адже постріли та вибухи лунають кожного дня

Для того, щоб залишатися живим, місцеві змушені приймати правила окупантів. Виходити на вулицю обов’язково з білою стрічкою на одязі. Виїжджати автомобілем — так само

У Пологах немає військових об’єктів. Відповідно, окупант просто обстрілює та руйнує житлові будинки та інфраструктуру. За словами місцевих, рашисти почувають себе як вдома.

"....Из России валят даже в больших количествах, чем из Украины.
Особенно рьяно штурмуют самолеты наташи - все что может лелеть, летит в Турцию, Дубай и Ереван.

Півтори хвилини у Москві.

Оце так скажу. Зробив огляд українських постів. Кому важлива доля країни, кому умовний "пакєт крупи".
Очікував нападу 50х50. З одного боку розум відмовлявся вірити, що кремлядь піде на таку жахливу та криваву авантюру. З іншого здогадувавсь, що задарма кремлядь не буде просто так концентрувати війська у такій кількості та ще переміщати їх коштом 10 млн долларів за день. Не буде просто так розгортати шпиталі, та трупові екскаватори. Та тут ще й гідрант вмовляв готувати "пасхальні шашлики".