"Вихлоп пекельної духовності".

"...Йдеться не про Петра Толстого, на якому природа сильно відпочиває, оскільки нещодавно цей любитель рятувати все, що погано лежить у передачі Скабеєвої, примудрився уявити себе таким собі доном Ігнасіо - багатим плантатором і рабовласником, розповідаючи записникові поляку, що "наших російських українок ми вам не віддамо".
Очевидно, російських росіянок у Росії для госдуровского недографа не залишилося.

Втім, розмова зараз про інше. Після введення чергового пакету санкцій МЗС Литви чесно попередив губернатора Калінінградської області - що для більшості аналогових вантажів, що циркулюють між Унікальною та її "споконвічними землями" Сувалкський коридор буде закрито.

 Тим не менш, вірячи в свою скріпну непереможність, спадкоємиця Нерушимого, що кудись загубився, просто проігнорувала цю "червону лінію", оскільки була зайнята своїм триденним бліцкригом в Україні, розраховуючи після "одної на всіх" не постояти за ціною і пізніше почати "спецоперацію" у прибалтійських республіках

Однак коли настав той самий день X і Москва усвідомила масштаби проблем, чиновники Непереможної почали загрожувати всіма ракетними карами, якщо литовці не розблокують прохід скріпного вантажу.

Хоча зрозуміло, що воювати з НАТО Встаюча з колін віддає перевагу "в Україні", а реально перевіряти свої сили у прямому зіткненні з Альянсом Давно звільнена особливо не поспішає. І Литва це знає. Тож із ввічливою усмішкою киває на санкції – які для Росії неймовірно корисні. Мовляв раз корисні - нате вам - користуйтеся.

І тут якраз такий випадок, коли вихлопи пекельної духовності рвуть скріпу на шматки і звідти починають кип'ятками сипати зайві хромосоми. Здавалося б - є шлях по Балтійському морю.

Навіщо принижуватися, якщо можна занурити ту ж аналогівну ходу на скріпний кораблик - і спокійно обійти надто корисні санкції. Але річ у тому, що непереможний балтійський флот існує лише хворих фантазіях Путіна та її наближених. А в реалі – "вона потонула".


Визнати повну свою поразку та безсилля в Балтиці – смерті подібно. Навіть настільки "духовний" і довготерплячий російський народ почне ставитись питанням - а де ж ще нас наїбали.

Ось і залишається невтішним у відпустку шахтарям, заблукавшим трактористам та іншим спецоператорам виторгувати марні іскри непереможності та з ще більшим розлюченістю ґвалтувати нещасну Україну - остання радість для злегка підгуляли російської величі - та й ту, очевидно - скоро вже відберуть. А там на горизонті маячить вже примара ніжок Байдена та й усіх інших "втрачених" няшок пізнього СРСР...."