Родовід моєї матері Ольги Василівни Мясковської по батькові.

            У селі Мошняги були три брати:

1.Мясковський Яків Олексійович- (1829 – 13.09.1907) відставний унтер-офіцер. Його дружина Катерина Петрівна(… - 26.11.1912).

2.Мясковський Федір  Олексійович (1847 - …). Його дружина Явдоха Захарівна (1851- …).

3.Мясковський Микола Олексійович (1855 - …). Його дружина Пелагея Євстафіївна (… - 3.09.1904).

            У Якова Олексійовича були такі діти:

1.Мясковський Андрій Якович (1851–13.09.1907). Його дружина Ксенія Іванівна (1852-..).

2.Мясковський Антоній Якович (10.07.1891 - …).

3.Мясковська Параска Яківна (… - 19.09.1896).

4.Мясковський Вукола Якович (16.02.1897 - …).

5.Мясковський Ілля Якович. Його дружина Степаніда Симеонівна .

            У Андрія Яковича були такі діти:

1.Мясковський Юхим Андрійович (1879 – 1933). Помер від голоду. Його дружина Варвара Корнилівна (1880 – 1962).

            У Юхима Андрійовича були такі діти:

1.Мясковський Василь Юхимович (12.04.1904 – 1983).

2.Мясковська Неоніла Юхимівна (1.11.1899).

3.Мясковський Микита Юхимович (1990 - …).

4.Мясковська Васа Юхимівна (21.08.1900 – 15.04.1908).

5.Мясковська Варвара Юхимівна (1901 - …).

6.Мясковський Мефодій Юхимович (20.06.1906 - …).

7.Мясковський Федір Юхимович (21.04.1903 – 28.05.1903).

8.Мясковська Лідія Юхимівна (9.04.1910 - …).

9.Мясковська Євдокія Юхимівна (15.02.1913 - …).

10.Мясковський Всеволод Юхимович.

            Дочкою Василя Юхимовича і була моя мати Мясковська Ольга Василівна

            Родовід моєї матері Ольги Василівни Мясковської по матері.

Килина Луківна

            У селі Мошняги у Кузенка Нестора Якимовича і дружини Ганни Олександрівни Лазарь були такі діти: (весілля 27.01.1891)

1.Кузенко Лука Нестерович. Його дружина Ганна Яківна.

2.Кузенко Дмитро Нестерович. Його дружина Параска Стратонівна.

3.Кузенко Афанасій Нестерович. Його дружина Агрипіна Пантелеймонівна.

4.Кузенко Леонтій Нестерович (… - 6.12.1896). Його дружина Ганна Олександрівна.

5.Кузенко Павло Нестерович. Його дружина Анастасія Лук’янівна.

            У Луки Нестеровича були такі діти:

1.Кузенко Килина Луківна (12.06.1905 – 1957).

2.Кузенко Наум Лукович (02.12.1897 - … ).

3.Кузенко Мартин Лукович (13.02.1900 - …).

4.Кузенко Аврам Лукович (22.101901 - …).

5.Кузенко Ганна Луківна (27.01.1904 - …).

6.Кузенко Григорій Лукович ( 14.11.1907 - …).

            Дочкою Килини Луківни і була моя мати.

            Родовід мого батька Швеця Тимофія Петровича

            У селі Мошняги у Швеця Федора були такі діти:

1.Швець Іван Федорович (1842 – 21.07.1900). Його дружина Варвара Мефодіївна Поросюк (1859 - …).

2.Швець Антоній Федорович (12.08.1903 - …).

3.Швець Януарій Федорович (24.04.1906 – 10.08.1906).

4.Швець Віктор Федорович. Його дружина Параска Іванівна.

5.Швець Федор Федорович. Його дружина Епістимія Петрівна.

            У родині Івана Федоровича були такі діти:

1.Швець Петро Іванович (1890 - 1958).

2.Швець Василь Іванович (1884 - …).

3.Швець Матрона Іванівна (1891 - …).

4.Швець Тихон Іванович (1892 - …).

5.Швець Софія Іванівна (1892 - …).

6.Швець Михайло Іванович (1894 - …).

7.Швець Єфросинія Іванівна (1897 - …).

8.Швець Килина Іванівна (1900 - …).

9.Швець Віктор Іванович  

            Сином Швеця Петра Івановича і був мій Батько.

            Мати мого батька померла у 57 років у 1952 році, коли мені було лише три роки. Звали її Ликера Конівна 1896 року народження. Вона була з іншого села і її даних я не відшукав. Останні десять років свого життя вона хворіла на артеріальну гіпертензію, так я думаю, і померла від інсульту. Після повернення у 1945 році радянської влади у Мошнягах вона вже не могла виходити на виснажливу працю на колгоспне поле. Проте її погодились залишити у спокої лише тоді, коли бабуся Ликера заміть себе віддала до колгоспу 12 літню дочку, забравши її зі школи. Так у 12 років почалось доросле життя моєї тітки Наталі.

Славний наш Одеський науковець Шишко Олександр Григорович невтомно працює над реабілітацією українських патріотів. В Балті пройшло моє дитинство і я радий, що в цьому місті жили справжні українські патріоти, які загинули за Україну.

Додаток 2
до Типового положення про регіональну
комісію з реабілітації
(пункт 2 розділу VІ)

Регіональна комісія з реабілітації при Одеській обласній державній адміністрації _________________________

(найменування регіональної комісії з реабілітації)

Заява
про визнання реабілітованим (потерпілим від репресій)

Прошу визнати реабілітованим(ою) (потерпілим(ою) від репресій)

Губаренка Євгена Петровича_______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові (за наявності))

Відомі мені обставини вчинення репресій такі:

У березні 1995 р. прокуратура Одеської області повернула до УСБУ в Одеській області архівно-слідчу справу № 017437, фігурантом якої був Євген Петрович Губаренко,  «без рішення» у зв’язку з тим, що на бланку була відсутня верхня частина, де, зазвичай, було вказано орган, який приймав каральне рішення та дату прийняття цього рішення. Опрацювання протоколів засідання колегії Одеської губернської надзвичайної комісії (ОГНК) дало можливість встановити точну дату прийняття постанови та орган, який цю постанову затвердив. Отже, 1 лютого 1922 р. відбулось засідання колегії ОГНК, на якому було розглянуто справу № 13728, фігурантом якої був Євген Петрович Губаренко.

Таким чином, формальні причини у відмові у реабілітації усунені.

Витяг з протоколу засідання колегії Одеської губернської надзвичайної комісії

від 1 лютого 1922 р.

Що стосується власне самої справи, тобто у чому полягала «контрреволюція» Є. П. Губаренка, то вона представлена у «Заключенні». Отже, «слідством» було встановлено, що у 1919 р., після того як радянська влада «пішла» з України, Є. П. Губаренко разом з братом Олександром, який був колишнім офіцером та учасником «банд» Тютюнника, брали участь в арештах громадян м. Ананьєва. Зокрема, серед арештованих була сім’я Фойгельман, над якою вони знущалися, звинувачуючи «у службі в НК та комунізмі». У «Заключенні» підтверджується той факт, що сімейство Фойгельман було пов’язане з НК, тому що їх син, Фойгельман-Тимощенко, був комуністом-чекістом. Також у «Заключенні» міститься запис про те, що Є. П. Губаренко «у всьому зізнався».

Враховуючи всі ці обставини, є всі підстави для реабілітації Євгена Петровича Губаренка.

Губаренко Є. П. народився у березні 1898 р., мешкав у с. Бакша, Бакшанської волості, Балтського повіту, Одеської губернії. Закінчив гімназію, володів німецькою, французькою та латиською мовами, працював вчителем. У нього була мати Євдокія (63 роки), сестра Неоніла Яворська (40 років) та брат Олександр (28 років).

___________________________________________________________________________________

(обставини вчинення репресій, посилання на документи, інші докази, якими підтверджується факт вчинення репресій)

Цією заявою надаю згоду на збір та обробку моїх персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» з метою, передбаченою Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

До заяви додаються**: (зазначається перелік додатків у разі їх надання)

Олександр Шишко ___________________                                                   Шишко

                          (посада (за потреби), ім’я та прізвище)                                                              (підпис)

29 січня 2024 р.

_________________
* Зазначається лише у разі, якщо заявник подає заяву в інтересах іншої особи. У разі якщо особа, в інтересах якої подано заяву, померла, про це зазначається у заяві.

** Якщо заяву подає представник заявника, до заяви додається оригінал (засвідчена копія) довіреності або іншого документа на представництво інтересів заявника.