Часник у нашому фен-шуй )))

Ну звичайно зараз ХХІ століття на дворі і деякі традиції явно ми використовувати точно не станемо, як наприклад, натирати тіло часником   Бо уявляю собі наших попутників на роботу, після нашого такого вранішнього  фокусу для захисту душі
Але все ж таки цікаво поринути в старовину і помислити що і для чого могло використовуватись.
Чому часник міг бути оберегом - тому що дійсно його властивості дезинфікуючі, лікувальні. Він добре допомогає у боротьбі з шафовими шкідниками, а саме: запобігає розмноженню молі та різних букашок.
Наприклад зубчики часнику рекомендують розкладати на поличках шафок з крупами, або класти прямо в ємність з крупою. 


І ось що до Часнику каже скарбниця українського народу:
 
ЧАСНИК – має велику магічну силу та широкі лікувальні властивості. Він відганяє всіляку нечисть і напасть, що їх посилають злі сили – відьми, чаклуни, лихі люди. Людина, котра вживає або має при собі часник, стає невразливою до чарів, вроків та недобрих побажань і навіть проклять з чужих і ворожих вуст.

           Часник у міфологічному світогляді має кілька значень, часом зовсім протилежних. Найперше — захисне. Часник захищає і від хвороб, і від нечистої сили. Також він є “замінником” людини: голівка часнику чудодійним чином пов’язується з людською головою. Проте дехто вважає часник і “бісівським зіллям”…
          Здавна відомо, що нечиста сила боїться часнику. Тому рекомендується брати із собою часник, коли йдеш до лісу. Люди вірять, що це порятує від лісниць — лісових істот жіночої статі, які дуже подібні до русалок, але значно небезпечніші за них.
         Голівка часнику в народній уяві асоціювалася з людською головою, тому часник застосовувався в магічних обрядах. Очевидно, вірування стосовно його магічної сили пов’язані також із його антисептичними властивостями. Так, часничину клали до колиски немовляті або під подушку дорослому, щоб відігнати безсоння. З одного боку, тут знову бачимо захисну функцію часнику, з іншого — елементи так званої імітативної магії. Голівка часнику мала збити з пантелику злих духів, які сприйняли б її за людську голову й наслали б безсоння на рослину, а не на людину. Відомо, що в Давньому Римі часничини клали під фундамент новобудови, замінюючи ними звичайну людську жертву. Про стійку асоціацію часничини з людською головою також свідчить загадка: “Що то за голова, що лиш зуби й борода?”

       Дуже гіркий часник в Україні називають “гадячим” або ж “москалем”. Вираз “товкти на когось часник” означає розпочинати якусь лиху та підступну справу: “Вже на мою голову чорти часник товчуть”. Інший стійкий вираз — “втерти часнику” — означає добряче провчити, зазвичай — побити кого-небудь: “Зараз як втру тобі часнику, то знатимеш”.
        Потойбічна природа часнику поєднувала його з чоловічим божеством “низу”. Можливо, тому вважалося, що ця рослина стимулює чоловічу силу і є любовним зіллям, здатним привернути кохану чи коханого. (с)