Профіль

ДМВ73

ДМВ73

Україна, Вишневе

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Лист до ГлюкКозочки.

Прочитав вірша у блозі ГлюкКозочки
http://blog.i.ua/user/890347/168967/?p=0#comments
та й заходився написати листа своїй Швейцарській знайомій.
Звісно жартівливого.

Пишу тобі, ГлюкКозочка,
В далекії края.
Далеко ж тебе чорт заніс,
Коханая моя.

Чи то сама заїхала,
Чи вітром занесло,
В далеке закордоннеє
Швейцарськеє село.

Там мати тебе виростила,
Там навчала жити.
І там же ти гарнесенько
Навчилась жати жито.

Скількох перекалічила
Сусідів, парубків.
Навряд чи перечислити
Усіх з покон віків.

Сусідці і кумі своїй -
Всім надала турбти.
Ще й головному лікарю
Ти придала роботи.

Такі осьо новиночки
З листа твого я взнав.
За це тебе,ГлюкКозочка,
Ще більше покохав.

Лишалась мені вірною
І в тридцять, й в п’ятдесят.
Такою і залишилась ти
Майже в сімдесят.

То ж почекай ще трішечки,
На пенсію піду,
Приїду у Швейцарію,
І там тебе знайду.

Листа свого закінчую,
Бо буков вже багато.
Чекаю з тобой зустрічі
У новорічні свята.

9 жовтня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Осінь на землю прийшла

*
Сонце за хмари надовго сховалося,
Осінь на землю прийшла.
Та почуття несподіване й радісне
З ранку мені принесла.

М’яко повітря ранкове насичує
Смаком таким запашним.
Лагідно душу стражденну порадує
Видом своїм чарівним .

Знову закоханий в чари осіннії,
Листя останній політ.
Зникла без сліду в казкових видовищах
Втома від прожитих літ.

2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Подруги із блогів.Частина 2.

Представлені у хронологічному порядку знайомства.




LANA
http://photo.i.ua/user/968877/52233/1124756/
В блогах і в "асі" мене зустрічає
І дуже привітно завжди привічає.
У відповідь має від мене дарунок
Червоную квітку, та ще й поцілунок.
*




puritanka
http://photo.i.ua/user/937880/57647/1262735/
Хоча лиш портрета весільного маю
Та, все ж, діфірабми і їй проспіваю.
Хоч інколи фотки у друзів вкрадає,
Їх потім з віршами назад повертає.
*

[ Читати далі ]

Подруги із блогів.Частина 1.

Представлені у хронологічному порядку знайомства.



Хуліганка
http://photo.i.ua/user/567984/24236/640821/?p=5#comments
Кохання й добро в її серці вирує.
Чудові плейкасти всім людям дарує.
Із серцем відкритим всіх друзів вітає,
Гостинной хазяйкою в блозі чекає.
*




Ми-шутка.
http://photo.i.ua/user/677370/1/1393970/
Є тепле слово й філософія життя
Про осінь,небо і про небуття
І про крота, і про сіреньку мишу...
Про все Ми-шутка в своїм блозі пише.
*


[ Читати далі ]

Порада самотній дівчині.

У блозі Galin
http://photo.i.ua/user/363472/44966/1538113/
побачив декілька її фотографій. Гарненька дівчина
на відпочинку, та чомусь на всіх фото одна.
Ось так виникла думка надати їй жартівливу пораду.

                                                                                          


*
Чом дівчина так самотньо
У горах блукаєш?
Чому поруч із собою
Парубка не маєш?

То знайди собі хлопчину,
хоч би "для годиться"
Бо хлопчина - річь корисна,
В домі пригодиться.

Зможе в стіну над диваном
Він гвіздка забити.
Як захочеш, й тебе зможе
На руках носити.

Може шафу пересунуть,
Лампочку вкрутити.
Згодом , навіть, допоможе
Діточок зробити.

А оскільки без бензину
Добре він працює,
То й ціна за нафту в світі
Мало вже хвилює.
 
Треба лише його добре
Салом годувати.
Добрим пивом "Жигулівським"
Вчасно напувати.

От така він річ корисна
Для свойого дому.
А як звикнеш, то не вступиш
Вже його нікому.

2 жовтня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Думки Епікурійського кота.

Побачив у блозі Епікурійця фото цього кота
http://photo.i.ua/user/636888/36434/1615266/
і уявив собі, що б про нас, людей, міг подумати
цей симпатичний улюбленець долі.




*
Хоч ти хазяїном зовешся
З’їдають все ж тебе турботи.
І у авто своїм розкішнім
Ти мусиш їздить до роботи.

То ж по дахах з сусідськой кішкой
Не маєш часу погуляти,
Бо є обов’язок щоденний -
На хліб насущний заробляти.

Тебе не гладить по голівці
Сусідська дівчина премила.
І не годує Кіті-Кетом,
Що б краще шерсть твоя блестіла.

Та й на коліна ти не ляжеш
До молодиці будь-якої,
Бо це все може обернутись
Для вас великою бідою.

Тому, шановний чоловіче,
Тобі я ось таке скажу:
-Я сам в житті собі хазяїн
Там де захочу - там лежу.

30 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Крокодилячі сльози.

Крокодил і мила їжачиха
Щиро і взаємно закохались.
Може все на цьому б і скінчилась,
Та подія, прикра дуже, сталась.
 
Дуже вже історія буденна.
Тільки це не все, як може здатись.
Дуже вже хотілось крокодилу
З любой їжачихой цілуватись.
 
Запросив її до себе в гості
Й зразу став, галантно так, вітати.
І палким французьким поцілунком
Спробував її поцілувати.
 
Їжачиха та сором’язливо
Враз собі звернулася в клубочок
І в язик коханого невдахи
Тисяча уп'ялося голОчок.
 
Від такого прояву кохання
Сльози на очах повиступали
І любові пристрасного жару
Зразу, як неначе, й не бувало.
 
З той пори у світі крокодили
Тільки-но коханих пригадають.
Враз собі зажурено принишкнуть,
Й сльози неодмінно проливають.

27 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Філософія осені.

*
Ось вже мокра осінь наступила
Зникли, поховалися десь б*ді
А грязюка знов поналипала
На штанях і спереді і ззаді.

Знов Сірко трясеться біля хати
І хвостом мокрющим мотиляє.
Скавучить тихенько під дверима,
Та чи пустять в хату, ще не знає.

Алкашня пляшОк поназбирала.
Потім їх на гроші обміняють.
Під дощем із пластиковой чарки
Самогон тихенько розпивають.

Вже пупки дівчатка поховали,
Штаненята довгі одягають
З парасолькой, мов парашутисти
По проспекту мовчки сновигають.

Мчаться по шосе автомобілі
Елегантно хлюпають в калюжах.
Перехожі так їх матюкають,
Аж перевертається у душах.

Тільки я сиджу на підвіконні
Спересердя колупаю в носі
Щось мене вже дуже засмутила
Ця проклята рання мокра осінь.

25 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Хуліганисті пельмені.

Оригінал фото з підписом знаходиться тут
http://photo.i.ua/user/567984/24236/1584521/?p=5#comments

                                                                                          


*
"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки..."-
Так нам поет написав.
Вигляд пельменів в руках Хуліганочки
Вірш цей мені нагадав.

Перепочити ніяк не судилося
Нині їй все ж не до сну
Бо там матуся старенька надіється
Тільки на неї одну.

Два холодильники треба заповнити
Боже, як довго терпіть!
Дай мені, боже, снаги і старанності
Все це сьогодні зліпить.

Бо як зліплю, то відразу полегшає,
Спуститься вниз благодать.
Треба лиш буде тихенько й розмірено
Все це добро поїдать.

24 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Осінь.

*
Над землей негода
Крила розпластала.
Літо пролетіло,
Осінь знов настала.

Сірими туманами
Нудно застращала.
До весни з блакитним
Небом розпрощала.

Та не тільки лихо
Є в такій погоді,
Бачиться чарІвне
Навіть в злій негоді.

Довгими дощами
Нас не розчарує,
Бо дрімотний спокій
Для душі дарує.

Михайло ДІД.
Алчевськ.