Крокодилячі сльози.

Крокодил і мила їжачиха
Щиро і взаємно закохались.
Може все на цьому б і скінчилась,
Та подія, прикра дуже, сталась.

Дуже вже історія буденна.
Тільки це не все, як може здатись.
Дуже вже хотілось крокодилу
З любой їжачихой цілуватись.

Запросив її до себе в гості
Й зразу став, галантно так, вітати.
І палким французьким поцілунком
Спробував її поцілувати.

Їжачиха та сором’язливо
Враз собі звернулася в клубочок
І в язик коханого невдахи
Тисяча уп'ялося голОчок.

Від такого прояву кохання
Сльози на очах повиступали
І любові пристрасного жару
Зразу, як неначе, й не бувало.

З той пори у світі крокодили
Тільки-но коханих пригадають.
Враз собі зажурено принишкнуть,
Й сльози неодмінно проливають.

27 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.