http://blog.i.ua/user/844249/519837/ вы пишете комментарий к этому посту, а я пишу вам какое-то имя. потом вы в своем блоге пишите заметку про людей с этим  именем в вашей жизни и какие ассоциации оно вызывает

---

Маричка... не знаю жодної дівчини з таким іменем настільки, щоб мовити хоч слово. Знаю Маріку, свою бабцю. Єдину, котра зараз досі жива. Народилася на Різдво. Знаково мабуть. Бо енергії життєвої їй не позичати. Вісім класів, максимум, що тоді у селі можна було досягти, але досить, щоб і зараз провадити свій бізнес. Три речі, які у баби Маріки виходять найкраще: хліб, гречаний пиріг, самогонка.  Зараз тримає козу і кота Мурчика (того злосного білого, що в моєму блозі минулого року мешкав). Як мене чи сестри нема, то все молоко йде на нього. Завжди відчуваю, що мене люблять, навіть коли свариться через швидку їзду. Давно не жив у бабці, а треба, поки ще є час. 

Хочу хоча б близько пережити стільки ж щасливих моментів, як вона. У неї все вдалося в житті. Бажаю, щоб вона дочекалася ще і правнуків, а ще краще, моїх. )

Чим літо цікаве у Львові, так то тим, що ніколи не вгадаєш зрання, чи під вечір не падатиме дощ. А львівський дощ, гроза всіх погодних сервісів та інформерів, вперто виставляє курям на сміх всі їхні прогнози -- хоче падає, а хоче, і не падає. 

От зараз саме падає. Важкі снаряди бомблять базальтову бруківку, що нахабно не підкоряється приказці - не точить вода його, не точить. Як би то вам коротко описати той дощ?.. він.. він мокрий. Люблю я ті перші крапельки, що ще цілком дискретно приземляються на голову із розверзлих хлябів небесних. Люблю відчувати, як волосся набирає м'якої вологи, як перші струмки лоскочуть шкіру та стікають за шиворот. А ще, не знаходжу тому логічного пояснення, але люблю старанно обходити калюжі доти, поки зі взуття не почується милозвучне і також улюблене чвакання.

Люблю лежати на зеленому килимі трави, над всією урбаністичною метушнею  і дивитися на хмари, слухати фанфари грому все ближче.. ближче.. і кохатися, як торік, ще трішки, ще ж не падає.  

А по тому змокнути до рубчика трусів, щоб разом з потоками глини збігати вниз, до цивілізації, до асфальту . Після зливи  над ним підіймається туман,.. від нас теж. Люблю я в такі моменти відчуття того, що .. що ЖИВЕШ, з капслоком. 

Я люблю дощ на самоті, а коли нас двоє, то можна з дощем кохатися утрьох.

Советская история. (Радяньска історія) с Видео bigmir)net.

Оригинальное название: Soviet Story Название: Советская история Год выхода: 2008 Жанр: Исторический Продолжительность: 1:25:54 Язык: Русский Режиссер: Эдвинс Шноре В ролях: Норман Дэвис, Владимир Карпов, Михаил Горбачев, Владимир Буковский, Виктор Суворов, Борис Соколов, Николас Верт, Франсуаза Тома, Инесса Вайдере, Александр Гурьянов и др. О фильме: Нашумевший исторический фильм, вышедший в Прибалтике в апреле 2008 года. Полуторачасовая лента режиссера Эдвинса Шноре "Советская история" вышла в свет при финансовой поддержке фракции Европарламента "Союз европейских наций". Презентация документального фильма состоялась в Европарламенте и в странах Балтии.

Шепоче Шипіт... А куди ще податися літнім спекотним вік-ендом, як не на водоспади Закарпаття. Збираючи водицю з Боржавських полонин, цей красень розпустив свої водяні пасма на 15-метрову довжину, розпилюючи міріади крапель навколо.

Звідси і прохолода, і насолода, і душевний спокій, і емоційний сплеск.

Ну а тепер плюси і мінуси проживання там: в актив комплексу "Під водоспадом"  відносимо розташування найближче до самої акракції, чисте повітря і мальовничість місцини, помірні ціни, чистота, милі дівчатка за барною стійкою, баня на дровах та бочковий квас. Без мінусів не обійшлося, але він напевно один. За чистоту і охайність треба розплачуватись і своїми нервами, які вимотує всюдисущий пан Віктор, зі своїми "вимкни світло", "не заходь взутим", "в номері не їж". Щоб ви зрозуміли про що йдеться, фотопруф:  "двом особам приймати душ одночасно категорично заборонено / душ приймати не більше 3 хв"

 

Враження, що господар дійсно зі секундоміром стоїть - дисципліна залізна .

П.с. а місце там грибне, за метрів 30 від садиби знайшов такого красеня 

Нарешті я тебе знайшов. Це куди крутіше, ніж знайти конюшинку з чотирма листочками. Генетики стверджують, що такий фарт трапляється лише один раз на мільйон. І нарешті сьогодні зранку мені підфартило. Ось вона, моя порічка, напіврожева-напівчервона:

  

Діти плачуть після народження так гірко, бо цілком свідомі, що їм судилося грати цю трагікомедію все життя. 

От і десяток років пробігло відтоді, коли я вперше, і поки востаннє, побачив цей колір. Зелений. Ні, це не якась фарба, хоча стіни у моїй кімнаті пофарбовані у ненав'язливо-салатовий колір, це була не якась тканинка, хоча постіль у мене теж часто зелена, зелена і оббивка м'якої частини. Темно-темно-зелені в мене і штори, після закриття яких кімната поринає у морок навіть у полудень (правда не зараз, бо на час ремонту штори зняли). Зелень трав і дерев, нема що сказати, красива, і в мене перед очима і фікус, і папороть і ще парочка менших зелених створінь, але все це зеленим стає лише тоді, коли присвітить сонечко або вольфрамова жилка у лампочці.

А тут  фотони не позичені,

[ далі ]

Photo:  Credit: US Government

Ядерна енергетика довго вважалася утопічною технологією, запорукою безтурботного життя, джерелом безмежної енергії, що мала би забезпечити довше і здоровіше життя. Сьогодні вона більш відома через свої небезпеки, які включають атомну бомбу і радіаційне отруєння . Але протягом 40 років радій був популярним тоніком, що додавався до усього: від чаю до губної помади. Ми вирішили дослідити деякі зразки радіоактивної продукції в історії і ефектів, які вони, можливо, справляли на тих, які її використовували.

Tho-Radia Face Cream (Крем для лиця)

Багатообіцяючий цілющий та косметичний засіб, Tho-Radia отримав широку популярність у Франції протягом першої половини 1930их як представник цілої лінійки продукції по догляду за тілом і духів. Крем для обличчя був особливо популярним і містив 0.5g хлориду  торію і 0.25mg броміду  радію на 100g. Це навіть рекламувалося як творіння 'Д-р. Альфреда Кюрі', не дивлячись на те, що він не був членом сім'ї Кюрі і ймовірно ніколи не існував.

 

Годинникові стрілки з радію На початку 1900их люмінесцентні годинникові стрілки і цифри на циферблаті фарбували фарбою з радієм, найпопулярніша, Undark, створена Корпорацією Радію Сполучених Штатів. Жінки-художниці, що ці деталі розписували, облизуючи кісточки, фактично натлумилися радію так, що потім у них діагностували дезінтеграцію кісткової тканини лиця та інші проблеми з зубками. 

 

Хліб з радієм Вода, багата радієм, з Joachimstal використовувалася у виробництві  хлібу пекарнею Hippman-Blach на території сучасної Чехії. Хоча виробнича техніка призводила до зростання  рівня радію, його вміст в хлібі не був небезпечний.

 

Scrotal Radiendocrinator Radiendocrinator мав бути розміщеним над ендокринними залозами, щоб зміцнювати сексуальну функцію і складався з семи клаптиків паперу, просочених радієм, розміром і формою кредитної картки, покритих тонким шматком прозорої пластмаси і двох екранів з золота. Чоловікам радилося розмістити інструмент під мошонкою вночі. Винахідник Radiendocrinatorа (і Radithor),  William J. Bailey настільки вірив в свою продукцію, що стверджував, що він регулярно використовував її, і що він випив води з радієм більше, ніж будь-який живий чоловік, - він помер в 1949 від раку сечового міхура.

 

Шоколадка Radium 

Шоколад Radium випускався фабрикою Burk & Braun в Німеччині з 1931 по 1936 р., рекламувалася за свої омолоджувальні властивості.

 

Радієві суппозиторії

Ці радіоактивні свічки обіцяли зробити зі 'слабких чоловіків' буквально 'живчиків' і вироблялися Home Products Company of Denver, Колорадо. Розчинений радій був доданий до основи з масла какао у формі свічки і використовувалися в прямій кишці для того, щоб стимулювати "ослаблені органи, яким була потрібна його оживляюча допомога'. 

 

 

Радіоактивні іграшки

Atomic Energy Lab вперше потрапила у продаж в 1951 р. і містила порції справжнього радіоактивного матеріалу, щоб діти експериментували. Залишалася у продажу до кінця 1970их  і хоча матеріали маркувалися як 'безпечні', ви не зможете знайти багато батьків сьогодні, готових дозволити їх дітям грати з урановою рудою.

 

Радіоактивна питна вода

Керамічні банки, що збагачували питну воду радоном, були популярні на початку  20-ого століття. Рекламувалася як  'природній шлях до здоров'я' і  мільйони крихітних променів радіації, які пронизували воду, створювали 'цілющу радіоактивну воду'.

 

Вироблялася  з 1918 до 1928 р. Bailey Radium Laboratories. Radithor був відомим запатентованим тоніком, що складався з потрійно дистильованої води і не менше ніж одного мікрокюрі  ізотопів Радію 226 і 228. Застосовували для лікування раку шлунку, психічних розладів, відновлення сексуальної сили, рекламувалося як Perpetual Sunshine / 'Вічне сонячне Світло' / поки не заробило погану славу, коли Eben Byers, американський промисловець, не почав пити пляшку на день протягом чотирьох років і тому помер в тяжких болях, оскільки рак щелепи змусив його лицьові кістки розпастися.

Perpetual Sunshine

 

Зубна паста з радієм

Радіоактивна зубна паста Doramad вироблялася протягом ІІ Світової Війни, компанією Auergesellschaft з Берліна, заснованої винахідником плафона гасової лампи. На тильній стороні тюбика було заявлено, що, 'радіація збільшує захист зубів і  ясен.. клітини постачаються новою життєвою енергією, нищівний ефект від бактерій слабне.., ніжно полірує зубну емаль і повертає їй білизну і блиск.' 

 

Sources: 1,2,3

На власному прикладі зайвий раз переконався, що легковажити кермом не слід. Зранку, традиційно здійснюючи когнітивне осмислення інтелектуальної поживи недільної проповіді і петляючи вузькими вулицями центру в напрямку "Добробуту", всякі різні думи заполонили мою увагу. І на останньому повороті перед пунктом призначення таки мало не висадив на капот стареньку бабульку. Вона,  як полтергейст, виринула в мене перед очима, коли я вже довертав кермо у повороті. І знаю я, як це сталося - вона зближалася з перехрестям, спеціально ховаючись у мертвій зоні лівої передньої арки, зараза. Продемонструвавши дива акробатики у сімдесятирічному віці, вона відскочила назад, а я видихнув з полегшенням,не побачивши у її руках вагомої каракулі чи парасолі. 

Та варто б викинути цей епізод з голови і все, що його породило - і все б може закінчилося на цьому інциденті. А ні, крутилося далі в голові і докрутилося до того, що я навіть не розчув відчайдушний писк парктроніка перед цоколем бабусиної хати, що саме вирішив перевірити на пружність бампер моєї масинки. 

викидайте сміття з голови перед тим, як сідати за кермо 

Комарі смачно посмоктують мою кровцю в густих заростях, що покривають мене з головою. Місця укусу приємно рожевіють до кольору малинки, яку я саме і зриваю з китиць на кущах. У нас вона росте вздовж спільного паркану з садочком, в якому після останньої прогулянки залишилося на свіжому повітрі декілька молодих сімейств зі своїми чадами. 

Ми б одні на одних і далі не звертали уваги, поки один зі зразкових мужів не підійшов до огорожі зі своїм синочком. Далі без коментарів:

-- Синку, дивись які червоні ягоди - малинка. Ти зелені не їж, от ці притягни, ці рви. Такі найсмачніші. 

Я змовчав, що там тих пару ягід під плотом, а татуся зрозумів:на базарі ціни кусаються - по 40 грн, хай їдять. Синок порвав пару ягідок, а тоді видав:

-- Тату, ми грабіжники?!

---

Ну і до чого ми докотилися, що діти вчать нас моралі?