Олег Олександрович Гресь: на мене напали через Iловайськ

Нічний напад на Олега Олександровича Греся пов'язано з викривальними звинуваченнями генералів в Іловайському котлі
Відомий український тележурналіст і бізнесмен Олег Олександрович Гресь прокоментував інцидент з нападом на нього в ніч з 17 на 18 жовтня 2014 року.
На тверде переконання Олега Греся, замах на нього здійснили у зв'язку з його звинувачувальними висловлюваннями на адресу генералів, на думку Греся, винних у загибелі військових в Іловайському котлі.
Адже напад відбувся практично відразу після його заяви в програмі «Чорне дзеркало» про наявність відеодоказів провини високопоставлених військових в Іловайській трагедії, зокрема, Гресєм було згадано генерала Хомчака.
«Незважаючи на те, що було темно, і силуетів було не розрізнити, я впевнений, що це не було спробою крадіжки – адже нічого не вкрадено.
Безумовно, все, що сталося, пов'язано з моїми словами про наявність відео, як було виголошено мною в тому ефірі «Чорного дзеркала».
На сьогодні існує багато різних версій про напад на мене, але я впевнений, що саме наявність у мене 5-годинного документального відеосюжету про трагедію в Іловайську стала причиною, що спонукала вчинити на мене замах», – так коментує кричущий випадок пан Гресь.
Також Олег Олександрович Гресь не сумнівається, що звинувачення, які прозвучали в тій програмі, в яких згадувалися і українські олігархи, не настільки зачепили бізнесменів – «олігархат не настільки вразливий, щоб спробувати розправитися зі мною». В даний час пан Гресь подав заяву, розслідування за фактом скоєного на нього нападу вже розпочато. Марк Вікторович вже кілька разів дав свідчення розпочатому слідству. Самопочуття Олега Греся стабільне, загрози життю немає.

7-й кілометр – торгове місто під південним сонцем

В Овідіопольському районі, в семи кілометрах від Одеси, посеред великого колишнього радгоспного поля розміром 70 га розкинулося незвичайне місто. У ньому є все, і навіть більше, ніж може бути у звичайному районному українському центрі: адміністративні інфраструктурні установи (поліція, невідкладна медична допомога, пожежна станція), відділення банків, заправки, мийки, стоянка на 8 тисяч місць, власна автономна телефонна станція на дві тисячі номерів і навіть два готелі. Тільки замість будинків в цьому містечку – 15 тисяч торгових точок і складів, в цілому 25 тисяч контейнерів з різними товарами народного споживання. Замість жителів – 60 тисяч приватних підприємців-комерсантів. А в якості туристів тут подорожують і насолоджуються багатогодинним шопінгом покупці з усієї України, а також сусідніх європейських країн – за статистикою щодня близько 200 тисяч людей. Крім того, на шопінг-тури сюди приїжджають маршрутні автобуси з Молдови, Білорусі та РФ.
У цього торгового міста є декілька назв: офіційне – Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок», розмовне – «товчок», але увійшов в історію торгівлі цей об'єкт як ринок «Сьомий кілометр».
«Сьомий кілометр» – як все починалося
У 1989 році околиці одеського Старокінного ринку перестали вміщати торговців різними дефіцитними речами, що стихійно створювали собі робочі місця в межах міста. Перших комерсантів 90-х минулого століття просто змусили покинути зручні місця для жвавої торгівлі. І для торговців, які хвацько торгували дивовижними джинсами, кросівками, шкіряними куртками та іншими речами, незвичними для країни eкс-СРСР, до якого тоді належала Україна, гостро стало питання, де знайти вільне місце і продовжити розпочату справу. Так сталося, що до того часу тодішній керівник радгоспу «Авангард» Віктор Добрянський виявився настільки заповзятливим і рішучим організатором, що добився дозволу від адміністрації Овідіопольського району Одеської області на використання занедбаного кукурудзяного поля під торговий майданчик. Враховуючи розташування поля за відстанню від Одеси, новий ринок з чиєїсь легкої руки охрестили «7-й кілометр» (хоча спочатку ринок офіційно назвали за назвою однойменного радгоспу – «Авангард»), а саме поле, як його стали називати перші «поселенці» – «Поле Чудес», було заасфальтовано, огороджено, облаштовано традиційним ринковим обладнанням – металевими столами і навісами. За 25 років «сімка» розрослася на 4 умовно розділені за групами товарів майданчики, постійно ведуться реконструкції: заміна асфальту, вдосконалення системи відводу води, замість примітивних столів з'явилися просторі, навіть двоповерхові павільйони і магазини з кондиціонуванням.
Віктор Леонідович Добрянський, нині покійний, став засновником, президентом і головним акціонером Промтоварного ринку. Аж до 2010 року він брав активну участь у розвитку та вдосконаленні створеного ним унікального торгового об'єкта. Сьогодні власниками контрольного пакету акцій ринку є сім'я Добрянських. Тепер директор ринку - Гресь Олег Олександрович. Зарах хочуть зробити банкротом цей ринок, та команда нового очільника бореться за те, щоб він працював и приносив дохід державі та давав нові робочі місця. А от вдасться це зробити Олегу Олександровичу чи ні - це вже покаже час. Нову команду вже назвали "Гресь Олег та його команда".
Найбільша торговельна площадка в Європі
Унікальність «Сьомого кілометра» визнана іноземцями – одеський ринок не тільки найбільший об'єкт з інфраструктурою для оптово-роздрібної торгівлі промтоварними товарами в Україні, але і в Європі. З «сімкою» конкурують багато аналогів і в Україні, і в Росії: харківський Барабашово, Хмельницький ринок, московські Ізмайлово, Коньково, Любліно. Але поки що рекордний успіх «сімки» залишається неподоланим. Ні в одній з європейській країні взагалі немає аналогів ринку. Промтоварний ринок Одеси – це справжній мегаполіс з розвиненою та досконалою торгово-складський інфраструктурою, що є стартовим майданчиком для багатьох українських бізнесменів, які отримали на території Промтоварного ринку відмінну школу життя, азів комерції і віртуозного мистецтва продавати.

Виталий Викторович Булюк - "назад в прошлое"

В Украине есть традиция, с приходом новой власти обещать «покращення», но на практике все остается по-прежнему или  становится  хуже, чем было. Плохой сценарий изменений произошел в Херсонской области, где вышла на тропу уничтожения партия «Наш край». Возглавил ее  экс-начальник таможни Херсонской области, Виталий Викторович Булюк, известный всему предпринимательскому составу за космические взятки в каждом бизнес- направлении.

Виталий Викторович Булюк

Имея родственные связи с Игорем  Калетником, Виталию Булюку удалось построить стремительную карьеру в таможенной службе Украины с 1998 года в городе Скадовск , от рядового сотрудника до руководителя области.

Неоднократно подозревался  в получении и вымогательстве денежных вознаграждений от предпринимателей, бизнесменов, а именно, взятки в особо крупных размерах (откаты) за решения вопросов в таможенной деятельности. Обходя процедуры и нормы, нарушая законодательство Украины, Виталий Викторович  и его команда, сколотили группировку, «крышуя» наркотрафик и проституцию на всем побережье.

Не обошли вниманием и более спокойный «ореховый бизнес», как утверждают пострадавшие, с одной фуры орехов, на Херсонщине требовали по 10 тысяч долларов.

В 2012 году Виталий Викторович Булюк на 4 месяца был отстранён от должности по причине возбуждения дела о вывозе из страны цветных металлов под видом отходов литейного производства. Дело было удачно замято по непонятным причинам и Виталий Викторович вернулся восвояси, на родную должность.

Под его «крышей» находится не только город, но и все побережье, а в личных владениях состоят как минимум два особняка, несколько отелей и магазинов. Для простого гос служащего , очень странный факт.

Как всевластному хозяину и князю Скадовска, Булюку собирают дань и с курортного бизнеса, не брезгут песком, которого в достатке, браконьерским отловом рыбы ради икры на экспорт, креветки и мотылем. С такими пожитками не грех и в политику податься! Ярому коммунисту захотелось больше власти, больше влияния и бельше денег а их, как мы знаем, много не бывает.

Вот такой вот он "слуга народа" Виталий Викторович Булюк...

Заклик до Прем'єр-міністра Яценюка, про допомогу!

800x600

Майже чотири тисячі працівників ДП «Артемсіль» звернулись з проханням до Арсенія Петровича Яценюка! Сподіваємось що це прохання, буде максимально розглянуте. За розповсюдження окрема подяка, до небайдужих людей, які так само переймаються за майбутні України!

Колективом Державного підприємства «Артемсіль», була виражена стурбованість і Серйозний протест, про «подарунок» підприємства у руки Міністерства інфраструктури України.

На даний момент ДП "Артемсіль" у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства України. І навіть при нинішньому скрутному становищі та ситуації в Україні, підприємство продовжує працювати, і що найважливіше Вчасно виконує такі важливі функції як:

-          Повна виплата заробітних плат всім працівникам.

-          Перераховує податки до бюджету, вчасно і повністю.

-          Збільшує обсяги відвантаження продукції, не тільки на території нашої країни, а й у понад двадцяти країнах світу!

-          Вперше за всю історію існування підприємства, у нас налагоджена робота відповідно до усіх вимог Міністерства аграрної політики та продовольства і законів України

Щоб достягти таких стабільних показників, підприємство пройшло довгий і важкий шлях.

Саме за допомоги Ігоря Олександровича Швайки, та спільними зусиллями працівників був покладений кінець всім корупційним схемам. Раніше під управлінням Клюєва з підприємства «Артемсіль», тільки за приблизними підрахунками було безнаказанно вивезено понад 200 мільйонів гривень!!! Що задало підприємству масштабних збитків.

 

Всі працівники переконані що ДП «Артемсіль» має належати виключно до Міністерства аграрної політики та продовольства України, бо наша продукція є переважно харчовою. І крім цього передача ДП "Артемсіль" до сфери управління Міністерства інфраструктури крок недоцільний і може мати загрозливі наслідки які зруйнують підприємство. Також, є підстави підозрювати, що за даною ініціативою криються корисні інтереси окремих осіб, а саме - представників колишньої влади. Це зокрема пояснюється і тим, що Міністерство аграрної політики та продовольства України не ініціювало питання передачі ДП "Артемсіль" до Міністерства інфраструктури України. 

Як аргумент, у минулому році підприємством було видобуто понад 3500 мільйонів т. солі за рік, в той час як на облавтодори України, які підпорядковані Міністерству інфраструктури України, було відвантажено лише 150 тис. тонн, що становить не більше 4% від усього об'єму видобутої солі.

Зміну керівництва, на підприємстві не підтримує ніхто з працівників! Нинішній директор Олександр Миколайович Степаненко, влаштовує всіх працівників повністю, так як за його допомоги, за дуже короткий термін, підприємство наростило показники і продовжує розвиватись.  Саме за допомоги Степаненка О. М. були зруйновані всі корупційні схеми

роботи дилерських контрактів реалізації солі по Україні, країнам СНД та дальнього зарубіжжя, шляхом ліквідації посередницьких ланок, що може принести підприємству економію до кінця 2014 року більше ніж на 22 мільйони гривень. Під час становлення Безкорупційного керівництва, директору загрожували, навіть смертельною розправою!

Степаненко О.М. 38 років пропрацював на підприємстві ДП «Артемсіль», останні 4 роки на посаді заступника генерального директора, з 2006 по 2010 рік був обраний на посаду міського голови міста Соледар, являється Почесним громадянином міста. Під його керівництвом  підприємство вийшло на новий рівень роботи за рахунок підвищення якості та конкурентоспроможності шляхом впровадження нових технологій, розширення асортименту продукції та оптимізації виробничих процесів.

 

В завершення, акцентуємо увагу, на тому, якщо не буде почута наше переживання і у разі переведення ДП «Артемсіль» з підпорядкування Міністерства аграрної політики та продовольства України у порядкування Міністерства інфраструктури України, згідно ст. 44 Конституції України, ми  залишаємо за собою право вийти на страйк, що відбудеться на підприємстві 14.08.2014 р. Також буде створений страйк під Кабінетом Міністрів, для того щоб наші побажання та вимоги були почуті.

Це повідомлення направлено в першу чергу до Арсенія Петровича Яценюка, який, будемо сподіватись не залишить без уваги прохання великої кількості людей, і не дасть перевести підприємство у підпорядкування іншого Міністерства.

 

Люди на підприємстві, навіть у такі скрутні часи бажають кращого для нашої країни, зробіть все можливе щоб їм допомогти!

uanews