Відкриття чергового дачного сезону

Вчора відкрив дачний сезон 2017 року. Ну, що сказати... Враження, ніби це інша дача — не та, що була раніше. Порівнюючти із 2015 роком багато що змінилось. І у нас на дачі, і на всьому дачному масиві. Дерева підросли, будинок добудували (в новому вигляді я його бачив тільки декілька разів), сусіди потроху будують будиночки. І ще одна зміна: якщо в 2014-2016х на дачі хазяйнував батько, то з цього року ділянку віддали брату. Батькам вже важко і працювати на городі, і батько вже застарий, щоб керувати машиною. А на маршрутках не наїздишся — все одно пішки далеко йти. І я один із дачею не справлюся. А брату треба десь жити (винаймати хату дорого). Головне, що дача дістанеться не чужим людям.

Однак хоч і рідня, але відчуваєш на дачі гостем. Навіть особливого суму не було. Хоча могилка кота нагадує, що на дачі був ще один господар — Рижик. Все-таки якось порожньо на дачі без тваринок.

Що цікаво, дачний сезон цього року відкрили рано. Зазвичай городні справи розпочинали в квітні-початку травня. Ну, цього року і весна прийшла за календарем. Хоча було холодно. А пейзажі пізньоосінні.

Поприбирали бадилля, перенесли дошки, пообрізали дерева (на мою думку, підчистили занадто). З сокирою і пилою не дуже вправно виходить. Хоча звідки взятися вправності і сили? Що, тренувався? Мені більше в кайф перекопати землю, полити городину, зібрати врожай. А пиляти-рубити нє. Ну, думаю, городні справи на цей рік поки залишаться під нашим впорядкуванням. Хоча з планами брата і садити ніде буде. Треба було купити сусідню ділянку. Бо 6 соток мало.