Вибори.вибори...

Ті, хто знає мене з "Щоденників БМ" та Блогів пам'ятають, напевно, мої графоманські "П'єски для політичного театру". Я пішов звідусіль, тому нехай свіженкі тут полежать. Можна не читати.

Картина Перша.

Вечір, напів пітьма. Кличко вигулює песика. Поряд зупиняється мотоцикл. За кермом Ар'єв. Пес рветься

КЛИЧКО. Фу, сидіти!
АР'ЄВ. Сиджу.
КЛИЧКО. То не тобі. Чого треба?
АР'ЄВ. Вам пакет!

Передає пакет, їде у темряву.

Джакузі у "богатому" номері готелю. У ванні Тимошенко, ззаду Власенко масує їй шию та плечі. Раптом вона чує голос.

ПОРОШЕНКО. Ю-у-у-ля! Ю-у-у-ля! Не спи!

Тимошенко повертається, за спиною стоїть не Власенко, а Порошенко.

ПОРОШЕНКО. Юля, завтра чекаю о десятій вечора на Лаврський. Є справа на мільярд.
ТИМОШЕНКО. Мільярд чого?
ПОРОШЕНКО. Зайчиків Лукашенка! Не тупи - доларів, звісно. Чекаю.

Юля заплющує очі, трясе головою, відкриває їх знову - перед нею Власенко.

ВЛАСЕНКО. Мила, тобі було добре?

Притула дивиться ретро ефір "Хто зверху?" та п'є пиво. Раптом замість Нікітюк у телевізорі з'являється лице Порошенка. Притула давиться пивом.

ПОРОШЕНКО. Сергійко, завтра о десятій. Лаврська. Батл. Хто виграє, той перший волонтер країни! Явка обов'язкова!
ПРИТУЛА. (З витріщеними очами) Ох ні х.. я собі!
НІКІТЮК. (Знову повертається у кадр). Є, є таке слово!

КАРТИНА ДРУГА.

Лаврська. Просторий кабінет. У кріслах сидять Кличко, Тимошенко, Притула. Входить Порошенко, за ним йде Ар'єв який несе якусь загорнуту у папір картину. Порошенко зачиняє вхідні двері на ключ, підходить до вікна та кидає його у нього.
ПОРОШЕНКО. (Комусь внизу). Відкриєш як я згори крикну! (Звертаючись до зібрання.) Панове! Я вас зібрав щоби повідомити пренеприємнішу новину - скоро вибори!
ТИМОШЕНКО. А навіщо ти двері зачинив?
ПОРОШЕНКО. Пам'ятаєте, як обирають Римського Папу?
КЛИЧКО. Татусів не обирають!
ПОРОШЕНКО. Обирають, Віталя, ще й як обирають! Зачиняються кардинали у башті і не виходять звідти доки не оберуть Папу! І ми звідси не вийдемо доки не оберемо єдиного кандидата у Президенти від демократичної опозиції.
ПРИТУЛА. (Вказує на картину.) А це що?
ПОРОШЕНКО. А це щоби нам краще думалося.

Ар'єв рве папір, вішає раму на стіну. На картині Зеленський з легкою посмішкою.

ПРИТУЛА. Якщо від демократичної, то я тут один єдиний.
ПОРОШЕНКО. Який з тебе кандидат? Де твій рейтинг? Мало нам одного блазня - двох треба! Конячка Україна двох не вивезе!
ПРИТУЛА. Та не у тій манді де ваш, Петро Олексійович! Йдіть собі буржуйки шахматкою виставляти - за вас усе одно тільки сектанти проголосують! А я нове не заплямоване обличчя - за мною майбутнє!
ТИМОШЕНКО. Любі мої! Це перебільшення. Майбутнє за досвідченою людиною, красивою, зі зв'язками, яка до сердець українських достукатися може! Мене ще коли на переправі розпрягли як коня? Треба ж колись закінчити почате! Ставимо на мене і розходимося!
ПОРОШЕНКО. Гаразд, ставимо!. (Ар'єву). Постав їй на голову секретер!
ПРИТУЛА. Баба Юля, серцям ваших виборців ніякий волокардин вже не допоможе - виздихнуть скоро разом з вами!
ТИМОШЕНКО. Хам! Я в політиці сорок років під газом і нахлібалася за цей час у неї не тільки щщів!
КЛИЧКО. Зрадниця та крадійка!
ТИМОШЕНКО. Заткнися, Віталя! Ти землі у Києві нарив на стільки, на скільки я нагазувала - не тобі з себе чесного ліпити!
ПОРОШЕНКО. Висувати треба людину з найвищим рейтингом! Коней на переправі не міняють! Висуваємо мене - і шабаш!
КЛИЧКО. Якщо вас висуваємо, то точно шабаш. У мене антирейтинг найменший - я й піду єдиним!
ПОРОШЕНКО. Не вийдемо, доки не домовимося! Я теж іноді помилявся, але ж кінь о чотирьох ногах, а спотикається! Досвід не проп'єш!
ПРИТУЛА. То одному мені здається що тут тхне як на іподромі? Може все ж таки не кентаврів, а людей висувати почнемо?
КЛИЧКО. На перегонах перемагає найздоровіший кінь!

Гамір, усі звинувачують усіх в усіх гріхах. Зеленський на портреті вже відкрито сміється. Світло згасає.

КАРТИНА ТРЕТЯ.

Ранок, усі втомлені та голодні.

КЛИЧКО. Знаєте, а я можу двері вибити!
ПРИТУЛА. А чого ж ти мовчав?
КЛИЧКО. А мене ніхто не питав!
ПОРОШЕНКО. Марна справа. Я наказав усе замінувати, Пашинський збрехати не дасть.

За вікном якійсь гуркіт, голос командує "Майна" та "Віра", вікно розкривається, там у будівельній люльці стоїть Арестовіч.

АРЕСТОВІЧ. Що коїться? Прийшов під Раду полаятися - там нікого! Я в шоці! Це ж повне расчеловесеваніє недочеловєка! Це заколот! Зрада! Чого зібралися, зізнавайтеся?
ПОРОШЕНКО. Висуваємо єдиного кандидата від демократичної опозиції.
АРЕСТОВІЧ. І як?
ПОРОШЕНКО. Кворум є, консенсусу немає.
АРЕСТОВІЧ. Та по херу консенсус - мене спитайте! Я в усіх галузях профі! Дві-три хвилини - і будь яке рішення будь якої заморочки!
ПОРОШЕНКО. Треба єдиний кандидат з найвищим рейтингом.
ПРИТУЛА. Молодий та талановитий.
ТИМОШЕНКО. Досвідчений та красивий.
КЛИЧКО. Сильний та спортивний.
АРЕСТОВІЧ. Так це ж я!
ПОРОШЕНКО. Льоша, ти давно з люльки не випадав?

Усі кидаються до вікна та починають віддирати пальці Арестовіча від поручнів.

ТИМОШЕНКО. Я така рада що ми знайшли поле для спільних зусиль!
КЛИЧКО. Чому люди не літають як птиці?
ПРИТУЛА. Тому що вони - коні.
АРЕСТОВІЧ. Перестаньте! Досить! Я пожартував! Вам потрібен єдиний кандидат від демократів?
УСІ. (Хором.) Так!
АРЕСТОВІЧ. Джозеф Байден. Інших нема.

Позаду роздається гуркіт, щось впало. Усі повертаються до кімнати. На підлозі лежить портрет Зеленського з сумним обличчям.
КЛИЧКО. (Задумливо). Таки впав.

ЗАВІСА.