ринок. молочні ряди. продавчині голосно роздумують над долею україни:
- ніколи та бідна україна не буде. ніколи...
- ніхто її не хоче помагати. ні та меркель, що трісеси коло того путіна ніби хоче аби її файно ввалив.
- ні олланд, що смієси, гі той голубий. я вам дівки кажу, що він точно голубий!
- а теперка прийде трамп і буде та бідна україна сама як билинка.
- бо він піде за тим хто має гроші.
- і шо ті бідні україні теперка робити?
- а ми, як маємо жити?
вздовж рядів йде моложава жінка. видно, що вона купувати тут нічого не збиралася. просто переходить з вулиці в основний ринок. і каже до продавчинь:
- як не знаєте, що робити? не розводіть сметану і вершки молоком і не збивайте з загущувачами аби більше було! не підфарбовуйте магазинне масло і не продавайте, як домашнє.
і тут продавчині з молочних рядів заголосили:
- ади, ще їдна мудра знайшласи? ану пі@дуй до свого трампа!
- до путіна най йде!
- такой нема в нас мудрих людей!