Б у д ь !

  • 14.12.20, 20:42
Ми всі шукаємо любові,
А як зустрінемо - готові?
От суть.
Тому плекай свої надії,
Найменшої не кидай  мрії!
І будь.

Про сексуальних малолєток...

  • 01.12.20, 00:45
Коли я тільки закінчив школу, то працював підсобником на складі радіодеталей. Нашу комірчину від комірчини комірниць відокремлювали два стелажа, між якими стояла розшита картонна коробка від телевізора. Мені і таким же лобурякам було років по 17-18 і ми жадібно ловили все, що було пов'язане з сексом, якого, як відомо, у нас тоді не було. 

І ось одного разу нам вдалося почути, як "про це" розмовляють тітки (~ 30, 40, 50 років). Розповідь старшої:

- Іду я якось з другої зміни і зупиняють мене три молокососа, років по 14-16. Мовляв, давай, тітка, роздягайся та лягай, а не те ... Ну, думаю, втрачати мені нема чого, по морді отримувати не хочеться, перетерплю як-небудь. Вони так культурненько ще піджачок постелили...

Ну,перший пройшов так, нічого. А ось під другим мені так захорошело!!! Як я його обняла, милого! До тями мене привів його крик: "ТІТОНЬКО!!! ПУСТІТЬ !!! Я БІЛЬШЕ НЕ БУДУ !!!"
Третій відмовився...

У міжнародний день сексу хочеться сказати ось що:

  • 01.12.20, 00:37
У МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СЕКСУ ХОЧЕТЬСЯ СКАЗАТИ ОСЬ ЩО:

Даруйте один одному кохання.

У кожного є своє паливо. Для себе б я визначила - щирі і взаємні почуття. Це зігріває.

Між людьми замішуються тваринні інстинкти з інтелектом. Все інше - пил.

Секс все ж для дорослих.

Це про продовження спілкування тілами і про сексуальний контракт: про безпеку в першу чергу, інтимність і переваги, почуття, довіра.

- Я приїду до тебе. Одягаюся.
- Роздягаюся.

І це так круто дивитися на людину і відчувати, як від одного тільки погляду приємно зводить м'язи на ногах, від дотику і глибоких поцілунків зупиняється час. Саме так замішується хімія.

Секс - це матриця доя обіймів, спокушання, відступів.

Бережіть у своїй людині його тварину!

Даруйте один одному кохання!

Секс - складова кохання. Яскравий, киплячий, ніжний, скажений, пристрасний.

Пора жарити смисли! Поламайте вже сьогодні ліжко!

З любов'ю. Ваша Я.

# сексологНаталіяІшкова

Зелена паста.

  • 21.11.20, 00:21
«Почну трохи здалеку. Моя дочка практично не ходила в школи раннього розвитку. Я займалася з нею сама. Коли ми тренували руку перед школою, то наш зошит виглядав ось так:

Бачите різницю? Я не підкреслювала їй червоною пастою помилки. Я виділяла зеленою пастою ті букви і гачечки, які виходили у неї добре. Вона це дуже любила і завжди після кожного рядка просила: «Мам, яка вийшла краще за всіх?» І так раділа, коли я обводила кращу букву зі словами: «Ідеально!»

У чому різниця між підходами? Зрозуміли вже?

У першому випадку концентруємося на помилках. Що відклалося у вашій фотопам'яті? Правильно, ті букви, які написані коряво, то, що неправильно. Чи побачили ви за цими червоними підкресленнями ідеально написані літери? Ні! Хочемо ми чи ні, але підсвідомо ми запам'ятовуємо те, що виділено.

У другому випадку ми концентруємося на тому, що зроблено правильно! Ми отримуємо зовсім інші емоції, інше сприйняття. Хочемо ми чи ні, але підсвідомо ми прагнемо повторити те, що було ідеальним! Це зовсім інша внутрішня мотивація - не прагнення уникнути помилки, а прагнення зробити добре!

А тепер увага, питання: як виділені помилки в зошиті впливають на подальшу доросле життя?

Відповідь очевидна. Ми з дитинства звикаємо концентруватися на недоліках, на тому, що неправильно, на тому, що нам здається поганим. Нас привчали до цього в школі за допомогою червоної пасти, нас привчали до цього будинку, коли частіше робили зауваження за те, що зроблено неправильно, ніж хвалили за те, що ми зробили добре.

З 20 написаних в ряд гачків підкресленим був тільки один. Тобто 19 були написані добре, а 1 - неідеально.
Чому ж ми сконцентровані на цьому одному?

Ось ця звичка (виділяти червоним погане), яку ми вигострюємо з самого дитинства і яку ніяк не витравити з нашої свідомості в дорослому віці, і стає найчастішою причиною незадоволеності в житті.

На чому фокус, то і зростає. На що спрямована увага, то і збільшується. З дитинства все починається, з дитинства ми перетягуємо в доросле життя всі наші звички і навички, і не всі з них служать нам добру службу.

Впроваджуючи принцип «зеленої пасти», ви побачите, що навіть якщо ви не вказуєте дитині на помилки, вони поступово йдуть самі собою, тому що дитина прагне зробити відмінно сама, зі своєї доброї волі.

Автор: Тетяна Іванко

Немає опису світлини.

Права тварин?

  • 20.11.20, 00:00
Довго мовчав про права тварин, але ця тема набуває вигляду якогось шабашу.

Отже: чи мають тварини права? Наприклад - собаки? Мають! Мають право поводитись у відповідності зі своїми інстинктами. Мають право і зобов'язані виживати. А для цього мають право здобувати їжу. А це легше робити, збиваючись у зграї та заганяючи здобич. І неважливо хто це - пацюк, діти, немічні ( а то й здорові) люди.

І мають право облаштовувати лігва і плодитися. І мають право захищати свою територію, роблячи її небезпечною для всіх інших.

А що ж тоді? Тоді лишається право людини поводитися з тваринами саме як людина. І право інших людей - обмежити задоволення окремими особами своїх низинних потреб за рахунок тварин. Так само, як і за рахунок інших людей. Це стосується і догхантерів, і волонтерів (щирих та не дуже) і тих, хто на темі лише піариться.

То ж до чого тут тварини? А ні до чого.

Тут все стосується людей. Можна вирішувати проблеми, а можна на них заробляти. Гроші, імідж, політичний капітал. І існуюча проблема забезпечить довгострокову можливість експлуатувати її знову і знову.

Ось, наприклад, така безневинна дія, як годування птахів. У нас - голубів. А в Німеччині, наприклад, за годування чайок - штраф. І не умовний - 240євро. Сім з половиною тисяч гривень на наші гроші. За копійчаний шматочок батону. А чому?

А все дуже просто: тварини в місті - санітари. Вони знищують їстівні відходи, які неминуче виникають у місті: розсипані крупи, недоїдені пиріжки, загиблі тварини. І годуючи їх з рук ти привчаєш їх до паразитування. Вони перестають шукати їжу, перестають полювати. От Киіврада заборонила чинити перешкоди кішкам: вони ніби-то за це будуть полювати на мишей та щурів. Але - хіба піде ситий кіт на полювання на сильного, розумного, небезпечного щура? А чи будуть серед котів голодні, коли бабулі вивалюють їм під вікнами стільки їжі, що ті не з'їдають? І тут вже їм допомагають і горобці, і голуби, і ворони.

То що робити, щоб безхатніх, тобто диких, тварин в місті було якомога менше?

1. Обмежити кормову базу:

1.1 Облаштувати всі смітники так, щоб до них не було доступу тваринам.

1.2 Організувати роздільне збирання сміття і відходів. Особливу увагу їстівним відходам - збирати їх як харчові продукти.

1.3 Забезпечити підтримання місць збору сміття в ідеальному гігієнічному стані - сухому (навіс), з провітрюванням та задовільними шляхами для підходу та під'їзду.

1.4 Ввести штрафування за годування тварин, які не утримуються в оселях, та за межами осель.

2. Обмежити можливість облаштування лігв.

2.1 Провести ревізію та облаштувати/перекрити/перепланувати місця, де потенційно можливе облаштування лігв.

2.2 Навести лад на господарчих подвір'ях магазинів, кафе, ресторанів.

2.3 Викошувати траву, прибирати завали з гілок, сміття, будматеріалів та т.і.

3. Зробити територію небезпечною для тварин і дати їм про це знати.

3.1 Собачатників, що мають собак службових та/або бійцівських порід залучити до патрулювання їхніх районів. Таким собачатникам все одно потрібно щодня і вигулювати вихованців, і тренувати, і навантаження давати. При виявленні на території чужаків вони мають вичавити їх зі своєї території. Собаки самі між собою розберуться, лише б собачатники не спонукали їх до невиправданої жорстокості, особливо в публічних місцях.
Це може бути й на платній основі, а може, як соціальне волонтерство.

3.2 Встановити стаціонарні, або застосувати мобільні ультразвукові станції, що будуть створювати для собак дискомфорт. Домашні собаки будуть захищені від ультразвуку стінами та вікнами квартир.

3.3 Обробляти критичні ділянки сполуками, які сприймаються тваринами негативно та сигналізують про небезпеку. Перші ж критичні ділянки - місця збору відходів та сміття.

4. Визнати існуючі методи боротьби з дикими тваринами варварськими, неефективними та економічно провальними.

4.1Стерилізовані тварини стають менш агресивними, більш гладкими та слабшими. Тому вони апріорі програють прийдешнім здоровим сородичам і будуть швидко вичавлюватися зі свого звичного ареалу. Здорові тварини в умовах звільненого ареалу, залишеної кормової бази та несвоєчасного реагування стерилізаторів на зміну "особового складу" швидко дадуть приплід і опанують захоплену територію вже силами свого клану. Навіть якщо попередники і лишаться, то стерилізована сука звільнить місце для нащадків здорової прийди. Ну а про кобелів я взагалі мовчу - достатньо лише одного.

4.2 Фізичне відловлювання швидко звільняє територію для наступників - див. попередній пункт. До того ж відловлених тварин звозять в приюти, де вони утримуються в тісних клітках, на убогому харчуванні та в умовах колективного психологічного стресу. Просте вивезення тварин за межі міст було б більш гуманним і економічно вигідним. Жоден з собак не згине саме від голоду і холоду і він буде вільний у пересуванні, виборі місця облаштування та способу свого життя.

4.3 Фізичне знищення тварин - може використовуватися лише як крайній і терміновий захід з дотриманням етичних нюансів та техніки безпеки для оточуючих.

5. Як казав Штірліц - запам'ятовується останнє: Постійно проводити роз'яснювальну роботу. Гуманність - це не подачка тварині, а запобігання заподіяння їй шкоди. Годування, створення їй притулку в умовах міста - шкода для неї, розбещення, спонукання до паразитування. Якщо людині потрібна тваринотерапія - будь ласка, бери тварину в свою оселю і розділяй її з нею. За терапію потрібно платити відповідальністю. А публічний простір має бути чистий, охайний і безпечний.

Так, ці пропозиції потребують не волання на площах з плакатами та матюгальниками, а щоденної та кропіткої роботи. Саме РОБОТИ! І тоді і наші міста стануть чистішими і охайнішими, і в них буде менше диких тварин і не доведеться вдаватися до періодичних істеричних крайніх заходів.

Ах, так - попіаритись тоді вже буде однією причиною менше. Але - чи така то вже велика втрата?


Шлях до серця чоловіка

  • 20.04.19, 09:27
- Саня, я одружуюся!
- Вітаю, друже! Хто вона, як завоювала твоє серце?
- Друзі запросили в гості, а мене на роботі затримали. Приїхав, коли всі вже повечеряли і додивлялися якийсь фільм. Приятель каже: «Старий, 10 хвилин залишилося. Почекаєш, добре? І будемо чай пити ». Воно-то, звичайно, добре. Але коли ти з самого ранку нічого не їв, 10 хвилин здаються вічністю ...
- Це точно!
- Так ось. Одна дівчина - я її не знав - тихенько встала і вийшла на кухню. А через хвилину покликала мене: «Я тут Вам бутерброд з паштетом зробила, перекусіть, Ви ж з роботи».
- Тобто шлях до серця чоловіка все-таки лежить через шлунок?
- Ні, Саня, не через шлунок, а через турботу!

Гірше не буде?

Гірше не буде?

- Українська влада створила хаос? 
- Ваші діти перестали ходити до школи? 
- Ви втратили роботу, житло, країну? 
- Вас кинули до тюрми ("на подвал") чи змусили кудись тікати? 
- В магазинах Вашого міста пусті полиці? 
- Через Ваше місто перестали ходити поїзди та автобуси? 
- Ви не можете заправити свого автомобіля? 
- До Вашої домівки вдерлися озброєні люди та забрали все, що їм сподобалося? 
- По вулицях Вашого міста ходять озброєні військові (чемні) патрулі? 
- У Вашому місті введено комендантську годину?
- Ви завжди відслідковуєте, куди пішли Ваші батьки, діти і коли мають повернутися?
- Ви знаєте, де Ваше укриття (бомбосховище)?
- У Вас зібрана "тривожна валіза"?
- У Вашому місті проблеми з мобільним зв'язком? 
- У Вас позакривані банки і Ви не можете скористатися своїми грошима на картках?
- Вам, нарешті, відключили Інтернет?

- Ви ніколи не порівнювали своє життя на території, де є українська влада з життям там, де її нема? 
- Ви не замислюєтесь над тим, що ворога на далекому Донбасі стримує армія, яку очолює Порох-президент? 
- Ви не порівнювали ресурси московії з нашими і не замислювалися, за рахунок чого ми стримуємо ту навалу? 
- Чи не є це показником рівності сил, що протистоять одне одному? 
- Ви не здатні порівняти ЗСУ зразку 2014 та 2019 року?

- Ви не бачите, що Пороха приймають на найвищих рівнях і з кожної зустрічі він має неабиякі політичні, військові та економічні виграші? 
- Ви не зв'язуєте діяльність української влади і особисто Пороха з міжнародним тиском на московію та особисто ВВХ? Хіба лідери найвпливовіших країн стали б підтримувати нікчему і топити "молодого ефективного лідера"?

Ну, ладно - хай Порох буде нікчема. А чого досягли Ви?

Ципа-ципа (1943)

Чи не про наші вибори?
Спочатку в цій короткометражці лиходій читав не книгу "Психологія", а "Мою боротьбу" Гітлера (Mein Kampf). Хоч назва книги і замінили на "Психологію", але текст, який читає Фоксі-Локси, взятий саме з Mein Kampf . Наприклад, "маніпулюйте натовпом через найменш інтелектуальну людину".

— Кто стрєлял??!!

  • 19.01.19, 20:25
— Кто стрєлял??!! — дріботить коротенькими ніжками у бік позиції монголоїдного вигляду півпалкан і верещить так, наче йому гусеницею яйця переїхало.

Всіх він посадить, всіх віддасть під трибунал, на всіх чекає особіст і військовий прокурор, у нього, відєті лі, з сєпарами перемірьє, яке ми тут безсоромно нарушаємо. Йому, сука, стидно перед захарченком.

— Ну, я стріляв, — раптом підіймається із землі кущик глоду, але, виявляється, що то ніякий не кущик, а одягнутий в кікімору козак, лютий — як Страх Божий.

— Здать оружіє!!

— А прикладом в зуби?

— Что ти сказал?!!

— А то, курдуплю, шо оцю ручницу, яку ти паскудним словом “оружіє” назвав, я у мисливському магазині придбав. А гроші на ню — 20000 баксів — мені цьоця з Аргентини прислала. А набої до неї — один коштує 20 зелених — мені вуйко з Канади запрезентував. 1000 штук — наразі морем контрабандою переслав, але на який гріх не підеш задля доброї справи — очищення рідної землі від навали.

А шоб випередити твої запитання, то скажу одразу: ліцензія на відстріл “скажених псів” у мене є. Конституція. Практично усі статті. Основний закон не тільки й но дає мені право боронитися від скажених, до того ж бродячих псів, але прямо вимагає.

Перемиріє, як ти кажеш, то у вас, у військових, а я — цивільний чоловік, я нікому не присягав, хіба своїй Галині перед вівтарем, 25 років тому, косьмо шлюб брали. А шо таке бути цивільним? Ци — це Божа енергія, це наче святий дух, а вільний — це воля, наш тризуб. Але забалакався я тут з тобою. Нема коли. Треба йти робити справу.

Опустив сітку на обличчя, подав знак напарнику, який, виявляється, увесь цей час тримав на прицілі ліву ратицю підполковника, і обоє зникли у високих травах.

16.09.2015р.

Борис Гуменюк.

«З тобою говорить війна»

Екран дрОжит.

  • 03.10.18, 23:32
Тільки на цьому сайті. Це тільки в мене, чи ще у кого?
Сторінки:
1
2
3
4
5
7
попередня
наступна