Чому?А чому люди взагалі подорожують, чому їм взагалі не сидиться на місці? Ні я не хочу сказати. що усі охоплені манією пересування, але всеж таки значна частина людства у захваті від перспективи кудись поїхати.
Думаю головним чином це викликано огидою до місця, де людина знаходитьсяу данний момент. Кожен день одне і теж: робота, сімя, телевізор вечорами, тіж друзі, все знайоме, все обридло. Ось і виникае іллюзія того, що десь краще, десь я буду щасливішим, десь мені буде цікаво, весело, десь мене чекають.
А в результаті? Тратять зароблені за рік ( а часто і більше ) тяжкої праці гроші на поїздку до омріяного Парижу, до “свята, яке завжди з тобою” і там стомленими, червоними від переїзду очима намагаються отримати насолоду від споглядання заклепаних між собою стальних балок у вигляді вежі! Або кавалерійським маршем пробігаємо по картинній галереї, проштовхуючись через орду таки-же бевзів, більшості з яких начхати на картини з тієї-ж вежі.
А ще гірше купуємо у вуличних халтурщиків третьосортну мазанину, щоб
мати в дома на стіні хфранцюську картину.
А їжа! Невже не можна нажертись гамбургерів удома і не зрозуміло, що у так званих вишуканих ресторанах середньостатистичному туристу впихують відверту туфту. Та навідь якщо пощастить спробувати справжню француську кухню, то Ви швидко переконаєтесь у тому, що мамині вареникі, борщ, голубці чи
холодець - нектар богів у порівнянні з печінкою гусака-алкоголіка чи розплавлених шматків відходів сира.
Є ще й інші подорожі.Тк званий відпочинок біля моря. Наш Крим з його нашим сервісом і нюхати не хочетьтся, а відношення зарозумілих турок до словян
(тим більше до словянок ) загальновідомо.
- Мустафа, підем ввечері “панд” трахати?
Панди - наші жінки, що мають звичку засмагати в темних окуляках.
Якщо ж Ви вирішили остаточно потратитись - їдьте за екзотикою. Досхочу попоїжте сирої риби та смердючих фруктів, а заодно і накорміть езотичних комах.
Приємну діарею(як мінімум ) як екзотичну згадку про Тайланд і тому подібне я Вам гарантую.
Інша ж, якщо не головна причина, що штовхає людину на авантюту під назвою подорож - марнославство, а по-простому понти Адже як приємно недбало видати у офісній курилці:
- А ми цього року на Гоа відпочивали ...
Або:
- Та я цьго року в Туреччині таку кралю підчепив...
Хоча насправді була вічно пяна росіянка з Тамбова, 120 кг немитого, прілого тіла.
- Що ж тоді, - запитаєте Ви, - не подорожувати?
- Без крайньої необхідності - ні! - впевнено відповім я!
Жінки, запитайте у своїх чоловіків - 90% з них з позаземною насолодою проведуть зо два тижні на дивані перед телевізором з пивом у одній руці та вашим тілом у іншій.
Чоловіки, запитайте у своїх жінок - 90% з них потратят Ваші гроші на нову сукню, парфюм і таке інше чим на квиток у туалет в потягу чи літаку.
Я, звичайно, не звертаюсь до дійсно забеспечених людей - тим усюди дім, але і їх ой як легко ошукати, коли вони перетворюються з акул в розслаблених туристів.
Тому моя Вам порада - не міняйте місце життя, змініть саме місце, де Ви живете. Заведіть цікавих друзів, приємного супутника життя і намагайтесь бути щасливими вже зараз і тут! А коли зможете - приїздіть у гості
