Взято з http://svaroh.al.ru/

Спустя 40 лет после распада культовой британской группы The Beatles католическая церковь решила простить музыкантов. С подачи папы Бенедикта XVI Ватикан предоставил группе "индульгенцию" и признал ее культурной ценностью, пишет Daily Telegraph.

В эпоху бешеной популярности "ливерпульской четверки", Церковь нередко осуждала музыкантов за аморальное поведение, в том числе за богохульство, употребление наркотиков и алкоголя. Однако накануне на первой полосе официальной газеты Ватикана L'Osservatore Romano появилась статья, начинающаяся со слов: "А какой была бы современная поп-музыка без "битлов"?".

"Это правда, что они принимали наркотики, предавались излишествам и несли в массы мистические, возможно, даже сатанинские послания, - отмечает автор материала. - Возможно, они были не лучшим примером для молодежи, но и не худшим. Их прекрасные мелодии изменили музыку и до сих пор доставляют наслаждение. Даже спустя сорок лет The Beatles все еще изумляют своей оригинальностью".

Напомним, что главное антихристианское замечание "битлов" прозвучало в марте 1966 года. "Христианство уйдет. Оно исчезнет и утратит свое значение. Я не собираюсь спорить по этому поводу. Я прав, и сказанное мною подтвердится. Сейчас мы более популярны, чем Иисус. Не знаю, что будет на первом месте - рок-н-ролл или христианство", - заявил Джон Леннон в интервью Evening Standard.

Буря, вызванная замечаниями Леннона, разразилась четыре месяца спустя, когда музыканта процитировал один из американских журналов. "Битлу" стали приходить многочисленные угрозы, а возмущенные поклонники даже начали жечь их пластинки.

Церковь все же простила культового музыканта, правда спустя несколько десятилетий после его смерти. В ноябре 2008 года, в честь 40-летней годовщины "Белого Альбома" The Beatles, та же самая L'Osservatore Romano попыталась оправдать Леннона: "Замечание, сделанное Джоном Ленноном, походит на "хвастовство" молодого англичанина - выходца из рабочего класса, выросшего на легенде об Элвисе Пресли и рок-н-ролле и пораженного внезапным успехом".




І хіба церковникі не дебіли?

Нерозумію , ні у повному сенсі цього слова не розумію, як у XXI столітті можуть виникати навіть думки про релігію! Я досить довго міркував над ціею проблемою і от що мені здаеться.

Ми неправильно сприймаємо історію. Нам здається, що за період, що пройшов від кромальйонця до Homo Erektus а потім до Homo sapiens проводився якимось розвитком розуму. Виявляеться, що ні! А я вже не говорю про відому( так звану записану) історію. За останні 10-50 тисяч років ми абсолютно не змінились.

Хочете приклади? Будьласка. Чи багато наших сучасників не те, щоб розумніше, а хоча б здатні зрозуміти Сократа, а Езопа ? А де пітература рівня Есхіла? А наші лікарі можуть перевершити Парацельса?

Звалося б, чомуж людство так загальмувало, де ж дівся прогрес, що явно був до того? Відповідь одна - релігія! А особливо одна секта маленького блиськосхідного народу. Прогрес, неможливий без свободи духу, прогрес спільноти неможливий при винещенні найяскравіших представників ціеї впільноти.

Так зникли совіти і фашисти, так , надіюсь зникне і християнство, мусульманство і інша іудейська зараза.

А чому цього не трапилось до цього часу? Коли людину оббирае грабіжник вона противиться, але коли оббирає шахрай людина радо віддае свої цінності бо вірить шахраю, бо це і є основні методи шахрая - примусити жертву саму віддати добро. У цьому і криється вся сила релігії - обмани, підкори собі жертву і використовуй, як хочеш!

А невже релігіозні діячі тупі і цього не розуміють? Розуміють! Папа чи патріарх, напевно, ще більші атаїсти чим я. Але ж влада, особливо над розумом людей найбільший наркотик.


Ці мої записи лише пробна куля, у мене, звичайно є розширені міркування на цю(та і безліч інших) тем. Кому цікаво пишіть...

Нерозумію , ні у повному сенсі цього слова не розумію, як у XXI столітті можуть виникати навіть думки про релігію! Я досить довго міркував над ціею проблемою і от що мені здаеться.

Ми неправильно сприймаємо історію. Нам здається, що за період, що пройшов від кромальйонця до Homo Erektus а потім до Homo sapiens проводився якимось розвитком розуму. Виявляеться, що ні! А я вже не говорю про відому( так звану записану) історію. За останні 10-50 тисяч років ми абсолютно не змінились.

Хочете приклади? Будьласка. Чи багато наших сучасників не те, щоб розумніше, а хоча б здатні зрозуміти Сократа, а Езопа ? А де пітература рівня Есхіла? А наші лікарі можуть перевершити Парацельса?

Звалося б, чомуж людство так загальмувало, де ж дівся прогрес, що явно був до того? Відповідь одна - релігія! А особливо одна секта маленького блиськосхідного народу. Прогрес, неможливий без свободи духу, прогрес спільноти неможливий при винещенні найяскравіших представників ціеї впільноти.

Так зникли совіти і фашисти, так , надіюсь зникне і християнство, мусульманство і інша іудейська зараза.

А чому цього не трапилось до цього часу? Коли людину оббирае грабіжник вона противиться, але коли оббирає шахрай людина радо віддае свої цінності бо вірить шахраю, бо це і є основні методи шахрая - примусити жертву саму віддати добро. У цьому і криється вся сила релігії - обмани, підкори собі жертву і використовуй, як хочеш!

А невже релігіозні діячі тупі і цього не розуміють? Розуміють! Папа чи патріарх, напевно, ще більші атаїсти чим я. Але ж влада, особливо над розумом людей найбільший наркотик.


Ці мої записи лише пробна куля, у мене, звичайно є розширені міркування на цю(та і безліч інших) тем. Кому цікаво пишіть...

Чудово людині носити довге волосся, бо це слугуе ознакою вільної людини, і нелегко людині, що носить довге волосся, виконувати яку-небудь рабську роботу.

Арістотель. Риторика.

       Я все життя сумнівався і все життя перевіряв те, що мені кажуть. Тому ні комуністом, а тим паче християнином я не є. Але зіткнувшись ще у совітськи часи з протистантами ( як їх називае ортодоксальна церква) я зрозумів,що вони і єсправжні зхристияни, топто живуть по законамсвого вчителя.

     Це безумовно підтвердилось у ці "свята".  Хто тільки до мене не приходив! І усі "православні" ! І усі хотіли грошей! 

   У Нюренберзі провели визначний процес де засудили нациську філософію, але необхідно засудити ще комуністичну і християнську.

 


     У ці дні усе людство святкує 100 річчя з дня народження вдатного поета, прозаїка, перекладача і взагалі людини, що кардинально вплинула на суспільно-мистецьке життя України та світу. Адже саме у ці дні рівно сто років тому на Волині народився Василь Петрович П`янкевич.

                                            Коли я пив пиво з Ісусом Хрестом,
                                            У брудній пивній навпроти вокзалу,
                                            Він все казав : « Давай з вином,
                                            Воно якраз йде до цього базару.»


                                              Зичнули, долізли та на асфальті,
                                              Розпили ту пляшку під давну розмову,
                                              Про сили небесні і проблеми статі,
                                             Зірки всюдисущі та чорну підкову.

                                              А Він, вже мокаючи хаєр в бокал,
                                              Казав : « Мені мало, давай ще бухнем,
                                              А тоді розповім, хто де літав,
                                              У вісні і як боротись із днем.»

                                              Я нагадав : « В нас грошей немає.»
                                             Він усміхнувся : « У нас завжди так,
                                              Підем до Марії, вона виганяє,
                                               Досить пристойний та дешевий первак.

                                               А мені вона на льє за спасибі,
                                              Мене вона називає сином,
                                               Але, по секрету відкриюсь тобі,
                                            Мене, як кажуть, знайшли під тином.

                                              Тоді вона, ще жила у селі,
                                               Красива була, якщо ми повірим,
                                               І не пила, як тепер усі,
                                               Та що говорити, підем краще візьмем.»



                                             А коли Він заснув, справді первак,
                                            Досить пристойний гонить Марія,
                                             Я Його відтягнув у кущі за «третяк»,
                                         Та пішов блукати, мене ще кликала мрія.

                                            Коли я пив пиво з Ісусом Хрестом,
                                            У брудній пивній навпроти вокзалу,
                                            Він все казав : « Давай з вином,
                                            Воно якраз йде до цього базару.»


                                              Зичнули, долізли та на асфальті,
                                              Розпили ту пляшку під давну розмову,
                                              Про сили небесні і проблеми статі,
                                             Зірки всюдисущі та чорну підкову.

                                              А Він, вже мокаючи хаєр в бокал,
                                              Казав : « Мені мало, давай ще бухнем,
                                              А тоді розповім, хто де літав,
                                              У вісні і як боротись із днем.»

                                              Я нагадав : « В нас грошей немає.»
                                             Він усміхнувся : « У нас завжди так,
                                              Підем до Марії, вона виганяє,
                                               Досить пристойний та дешевий первак.

                                               А мені вона на льє за спасибі,
                                              Мене вона називає сином,
                                               Але, по секрету відкриюсь тобі,
                                            Мене, як кажуть, знайшли під тином.

                                              Тоді вона, ще жила у селі,
                                               Красива була, якщо ми повірим,
                                               І не пила, як тепер усі,
                                               Та що говорити, підем краще візьмем.»



                                             А коли Він заснув, справді первак,
                                            Досить пристойний гонить Марія,
                                             Я Його відтягнув у кущі за «третяк»,
                                         Та пішов блукати, мене ще кликала мрія.