з нагоди 105 – ї річниці від дня заснування НМАУ

  • 08.12.19, 11:38
Урочистий концерт з нагоди 105 – ї річниці від дня заснування НМАУ ім. П.І. Чайковського

Національна музична академія України імені П. І. Чайковського феєрично відсвяткувала свій 105-й ювілей. Яскрава мистецька подія зібрала у Великому залі імені Героя України Василя Сліпака НМАУ ім. П. І. Чайковського студентів, викладачів, гостей та друзів закладу.

Святковий вечір розпочався Духовним гімном України у виконанні студентського хору Академії під керівництвом Героя України Євгена Савчука.

З головної сцени Академії привітав усіх присутніх Радник Президента України, народний депутат України, член наглядової ради НМАУ ім. П. І. Чайковського Гео Лерос. Передавши щирі вітання від Голови Держави, Гео Лерос оголосив Указ Президента Володимира Зеленського «Про відзначення державними нагородами України працівників Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського».

За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і музичного мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність почесне звання «Народний артист України» було присвоєно Юрію Коту, «Заслужений артист України» Мирославі Которович та Марії Пухлянко, «Заслужений діяч мистецтв України» Тетяні Бондаренко, Анатолію Ільїну, Геннадію Кабці, Наталії Лукашенко, Катерині Полянській, Людмилі Прудніковій та Світлані Шабалтіній.

Ректор НМАУ ім. П. І. Чайковського Максим Тимошенко сердечно привітав колектив Академії з ювілеєм, висловивши глибоку вдячність за сумлінну працю та відданість улюбленій справі. Особливу подяку керівник Київської консерваторії виразив Президенту України Володимиру Зеленському, Міністру культури, молоді та спорту України Володимиру Бородянському та Міському Голові Києва Віталію Кличку за активне сприяння та величезну підтримку.

Подяками Київського міського голови, а також Відзнаками Міністерства освіти і науки України було нагороджено викладачів та робітників Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Цього вечора слова вітання прозвучали від Голови Ради ректорів вищих навчальних закладів Київського регіону Петра Кулікова, який побажав колективу Музичної Академії міцного здоров’я та нових звершень.

Продовженням урочистої частини став концерт, у якому взяли участь зірки світової сцени: народна артистка України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Анжеліна Швачка, лауреати міжнародних конкурсів Дмитро Ткаченко (Велика Британія), Роман Лопатинський та Дмитро Іванченко.

Надзвичайно тепла атмосфера радості та добра заполонила Великий зал консерваторії, у стінах якого цього вечора звучали шедеври світової та української класики у супроводі студентського симфонічного оркестру (художній керівник і головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Ігор Палкін) та студентського хору (художній керівник і головний диригент – Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Євген Савчук).

Патріотичні плакати

  • 22.11.19, 02:18

Патріотичні плакати України.

Арт-директор Музею плакату України, учасник АТО Юрій Нерослік презентував кілька нових робіт, які відразу потрапили до фондів.

Нині Юрій Нерослік вважається одним з кращих плакатотворців світу!

Не забувайте милуватися і картинами цього унікального митця!

Музей плакату

74670676_556115611880783_2863227479588339712_o

76785066_556114791880865_8819386334956224512_o

78244267_556114115214266_5063606544646537216_o

76684273_556106328548378_4318909376443187200_o

76730148_555847791907565_6738984939338858496_o

76961911_555846858574325_7477897856041353216_o

76185397_555847381907606_4509264165247909888_o

Сайт Музею плакату при журналі “Музеї України”

Оновлення колекції Музею плакату

Реквієм по Мінкульту

  • 08.11.19, 14:24

Реквієм по Мінкульту,

або «кімнати жахів» в національних музеях

Відразу хочу попередити: беручи до уваги моє обурення тим, що робиться в мінкульті, ця стаття буде повністю упередженою і тенденційною. Жодній редакції не рекомендую брати на себе відповідальність за думки автора.

Також, хотів би зустрітись в суді з «героями» цього нарису, куди я міг би запросити пару десятків свідків та притягти купу матеріалів, за якими вони в правовій державі давно повинні бути покарані та відбувати терміни.

Отже, почнемо, браття. Після недовгих роздумів та осяянь нова смарагдова влада об’єднала під одним дахом коня, осла і трепетну лань. Тобто міністерства культури, молоді, спорту і ще чогось, що мало назву «Мінстець». Можна одразу спрогнозувати, що прорив новому міністерству гарантовано. Як не в одному напрямку, так в протилежному.

243563

Я почну з культури. По-перше, мрія багатьох поколінь може збутись – будівлю мінкульту ось-ось можуть здати в оренду. І, якщо її правильно здадуть, на ній, нарешті, з’явиться вивіска: «Прачечная». Між тим, нові очільники об’єднаного міністерства, розчулено спостерігаючи зелену гладь культурного простору, не уявляють, які вибухи болотяного газу там скупчилися.

Першим дзвіночком можна вважати перформенс багато разів заслуженого гурту імені Григорія Верьовки. Коли сіра нудьга у вишиваних одностроях замість одноманітних заяложених варіацій, що вже не сприймаються українським вухом, радісно заспівала лютий трешняк про підпал будинку сусіда (голови Нацбанку), народ стрепенувся: – Так ось яка ти, сучасна українська культура!

Але, державний хор на сумнівній підспівці у блазня – це – квіточки. Це – такий гібридний стиль. В нашому світі багато гібридних речей.  Найцікавіше чекає молодих менеджерів з новими обличчями у царині управління галуззю. Як відомо з багатьох напівтаємних джерел, керівники багатьох установ, в тому числі культури, призначались за гроші. Дав п’ятдесят тисяч іноземних грошей – і ти – очільник національного музею. А люди, що продали тобі посаду, не мають морального права втручатись у твою діяльність. І з’являються такі собі власники і власниці кріпосних душ. Вони можуть карати, милувати, знімати з посад, давати або не давати премії, звільняти – в повній мірі насолоджуватись владою.

В історії Російської імперії була така Салтичиха (Дар’я Салтикова)– поміщиця, яка відзначалася надмірною люттю у мордуванні кріпаків. Можливо, вона робила те, що робили  інші, але потрапила в непотрібний час в непотрібне місце, внаслідок чого замордувала «лише» 130 людей, після чого її заперли в монастир.

Отже, повернемось до наших баранів. Сучасна система трохи захищає громадян від каліцтва та фізичних знущань, але, на жаль,  не захищає від знущань моральних з використанням посадового положення. Багато місяців стояли пікети під Мінкультом Нищука та Кириленка з вимогою розібратись у сучасній «салтиківщині» Історичного музею. Багато звернень було від інших установ, в тому числі Нацмузею архітектури у Пирогові. Нові куратори культури, інформації, молоді та спорту повинні зрозуміти: наскрізь корумпована музейна галузь далі так функціонувати не може. Під загрозою – музейні колекції, які вартують мільярди, будівлі та земля.

Для того, щоб сторонні спостерігачі могли уявити атмосферу, що планує в закладах культури, спробую змалювати портрети двох очільниць музеїв, які ведуть «батл» за звання «музейної Салтичихи». Це, звичайно, відомі вузькому загалу фахівців генеральний директор Національного музею архітектури у Пирогові Оксана Повякель і гендиректор Національного музею історії України Тетяна Сосновська. Не потрібно сприймати гучні скандали довкола цих осіб, як бузу кількох незадоволених працівників. Насправді ці персони уособлюють крайню стадію занепаду музейної галузі та остаточну перемогу профанів над фахівцями. Взагалі, за нормальної системи призначень, ні Повякель, ні Сосновська не могли б ні в якому разі претендувати на посади очільників національних музеїв, флагманів галузі. Одна до призначення працювала в музеї три місяці (!) Друга багато років просиділа в музеї-квартирі свого дядька, і пішла звідти зі скандалом, що мав всі ознаки криміналу. Отже, ці дві особи, як і багато інших, в силу відомих обставин були призначені керівничками. Вони не мали видатних досягнень, не були відомі в музейному або науковому середовищі. Їхні призначення в цивілізованому світі називаються «корупція». За призначенням Сосновської маячать фігури сумнозвісних В’ячеслава  Кириленка та Володимира Бондаренка. Призначення ж Повякель – це якийсь лядський цирк з присвоєннями незаслужених звань, імітацією конкурсу та замовчуванням криміналу з боку фігурантки. За цим сценарієм стоїть Євген Ніщук з вірними збирачами Тамарою Мазур та Юлією Даценко. Аплодисменти. Занавіс.

Керівник, який є профаном, не зможе оцінити працівників з точки зору фаховості. Більше затребувані такі якості, як підлабузництво, хабарництво, вміння угадати бажання керівництва та стукачництво. Ви спитаєте, чий стиль керівництва відповідає даним вимогам?    Відповідь: обох фігуранток. По кількості незаконних звільнень, доган та травлі незгідних працівників обидві дами йдуть ніздря в ніздрю. Обидві аматорки чули, що в основі роботи музеїв лежить виставкова, експозиційна, дослідницька та просвітницька діяльність. Тут також все рівно. Є імітація всього вищезгаданого, без жодних наслідків для музейної науки.

38041873_470399370091010_9113698277424889856_n

То чим же відрізняються ці дві особи абсолютно різного походження, якщо вони навіть знаходяться в одній ваговій категорії?! Спробуйте, шановні функціонери Міністерства, завітати до кабінету однієї з директорок. Наприклад, Оксана Повякель. В кабінеті – напівтемрява. Горить величезна свіча. На робочих столах – їжа. В закутку сидить генеральна директорка. По території вона майже ніколи не ходить. Інформацію їй зносять «стукачі» з записами розмов на телефони. По території – камери для спостережень. В розмові пані Оксана здебільшого говорить неправду, але часто клянеться власними дітьми і хреститься на ікони зі свічками. Оточення, яке сформувалось за час «царювання» директорки – відповідне вирішуваним задачам. Перший заступник – Артем Палієнко, який, здається, до музею взагалі ніде не працював – організатор незаконних зйомок, дерибану бюджетних надходжень на ремонти та інші «господарські» питання. Ще є бухгалтер та її заступниця Ласюк, які махлюють з фінансами, головний інженер, що організує продаж «лівих» квитків – повний комплект! А, ні, ще забув – відділ народного мистецтва, очолюваний продавчинею пластикових вікон та заступник «по науці» Ігор Паньків – за майже десять років його роботи Національний музей не провів жодної конференції та не видав жодної збірки. Дрім тім! Паноптикум!

Ще новим очільникам галузі хочу порадити уважно вивчити документи, що стосуються музейних земель. Їх, за словами гендиректорки Повякель, десь «загублено». Це може означати, що відбувається жвава торгівля угіддями, які називались «охоронними зонами» скансену. Спостерігаючи, якими темпами рубається заповідний ліс на території музею та потрошаться експонати, можна думати про найгірший варіант розвитку подій.

Отже, в рекордно короткі терміни опанувавши всі шахрайські та злочинні схеми «освоєння» бюджету музею, Оксана Теодозівна Повякель може претендувати на лідерку перегонів? – Не поспішайте – давайте-но завітаємо до «садиби» «барині» Сосновської – в Національний музей історії України – в «кімнату жахів» музею – кабінет Тетяни Сосновської.

Якщо вас допустять в кабінет, ви потрапите в напівтемне приміщення з закритими шторами, на столах недоїдки, документи у безладі розкидані по кабінету. Під столами стоять банки з яйцями, які б’ються «від перестріту». Тож основний напрямок «роботи» пані Сосновської – прийом їжі та окультизм? – Ні, бариня ще дозволяє зайти в кабінет та поскаржитись на колег «наближеним» холуям. Відбувається це за допомогою відео- та аудіо записів, сама пані Тетяна спостерігає за підлеглими в моніторі відеоспостереження. Наближеними до неї є, звичайно, не кращі фахівці (занадто непокірними бувають), та й не кращі представники інтелігенції. Нещодавно «права рука» директорки, Паша Островський, який найближче до тіла поміщиці Тетяни, постраждав від людської черствості – поліція затримала музейного сантехніка за розбещення малолітніх – той зі спущеними штанами бігав по парку за дітьми. Аргументація пана Островського проста: – Хтось же повинен їх навчити життю! Його не зрозуміли – «Вчитель» був взятий під варту, але випущений під заставу в 38000 гривень(!). Адже музей міг постраждати за тривалої відсутності сантехніка! До речі, сантехнік-теліпат на день музеїв нагороджений грамотою(?!).

15095042_1402235523128087_306567407086758197_n

Ще пані Сосновська, як і її колега Повякель  полюбляє боротись з нелояльною до неї профспілкою. Голова первинної профспілки Володимир Каштанов був тричі звільнений і тричі поновлювався! За час вимушених прогулів внаслідок незаконного звільнення Каштанову та іншим незаконно звільненим сплачено суму, яка скоро сягне кількох мільйонів! До речі, звільнено за час недолугої імітації керівництва рекордну кількість працівників – вже більше, ніж 360 чоловік! Чи потрібно пояснювати, що музейний працівник – здебільшого спеціаліст вузького профілю, інколи унікальний, єдиний в своєму роді. Такого фахівця вирощувати складно і довго, зате зруйнувати його роботу і кар’єру хамськими методами, що на озброєнні у Сосновської – на раз!

В чому ще пані Сосновська неперевершена – в непотрібних закупівлях. Після кожного безглуздого шопінгу на багато бюджетних мільйонів в підвалах музею накопичується дорога непотрібна техніка. Можливо, відповідь потрібно шукати у відкатах?

Про імітацію виставкової діяльності командою Тетяни Сосновської писалось вже дуже багато. Всі розпіарені виставки з залученням та запрошенням «високих» гостей на повірку виявились непрофесійними та безграмотними. І тут – «двійка»! Наукова діяльність при ній теж на «належному» рівні. Про «Школу музейних лідерів» виходила окрема стаття, де описано цей бездарний балаган з поглинанням безумних кількостей їжі та напоїв. Що сказати – «музейні лідери» повинні багато важити! Можна вважати, що при Сосновській музей як наукова установа припинила своє існування.-пише блог https://uamediacent

Що ми маємо в сухому залишку? Дві тітки, які неправильним та нечесним шляхом призначені керувати великими складними колективами, перетворюються на таких собі Салтичих-самодурок. Це закономірний результат. Коли нема конкретної фахової мети, вся діяльність зводиться до заробляння грошей та задоволення своїх амбіцій та комплексів. Повна відсутність концепції розвитку, невміння організувати та вмотивувати колектив, зрештою, повна профнепридатність мали б отримати бодай якусь оцінку кураторів від міністерства. Біда в тому, що профнепридатність одних перегукується з такою самою других. А безвідповідально призначені на  посади керівники, нехтуючи на трудовим, фінансовим, будь-яким законодавство, показують «чудеса» сучасного українського музейного менеджменту. Неадекватні керівнички відверто знущаються над підлеглими. Міністерство культури, очевидно, небезкорисливо, спостерігає за цим музейним трешняком, роблячи вигляд, що це його не обходить. А яка роль в усьому цьому міністерства? Контракт, укладений з горе-директорками, безбожно цими директорками порушується, але вчасно змащені коліщата мінкульту крутяться.

Що ж, задача для нових очільників Міністерства складна, але вирішувана. Потрібно мати силу і волю зламати цю зловісну систему нищення культури. Інакше їх похід у владу буде мати не нульовий, а від’ємний результат. В будь-якому разі, наслідки діяльності горе-керівничок довго будуть даватися взнаки музейній галузі.

В.Логвінов

P.S. Коли стаття була майже написана, прийшла звістка, що Тетяну Сосновську відсторонюють від керівництва музеєм та будуть розслідувати її діяльність на посаді. Що ж, «перша – пішла!». Попкорном запасатись не будемо, але чекаємо результатів та реакції Міністерства та правоохоронців на результати діяльності Оксани Повякель.

вручення премії імені Людмили Костянтинівни Каверіної

  • 24.10.19, 17:14
Урочисте вручення премії імені Людмили Костянтинівни Каверіної

У Музичній Академії відбулась щорічна церемонія нагородження найкращих студентів – музикознавців премією імені професора Людмили Костянтинівни Каверіної. Цього року нагороду отримала студентка 2 курсу освітнього ступеня “Магістр ” Вероніка Зінченко.

У церемонії взяв участь син Людмили Каверіної – народний депутат України, доктор юридичних наук, заслужений юрист України, директор Інституту законодавства Верховної Ради України Олександр Любимович Копиленко, який вже багато років підтримує захід та бере активну участь в організації цього творчого проекту.

Ректор НМАУ ім. П. І. Чайковського Максим Олегович Тимошенко висловив глибоку вдячність Олександру Любимовичу за сприяння у проведенні щорічної церемонії, яку було започатковано 16 років тому під керівництвом славетного ректора Академії Олега Семеновича Тимошенка, та вручив Олександру Копиленку Почесну відзнаку Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

До дня цієї знаменної події у житті консерваторії відбулось урочисте відкриття пам’ятної дошки на честь заслуженого діяча мистецтв України, професора Людмили Каверіної. Відкриття монументу відбулось у присутності родини Людмили Костянтинівни, яка вже протягом 16 років є організатором премії для молодих науковців.

Всесвітньовідомий композитор Еміліо Каудерер в Академії

  • 23.10.19, 12:56

У Малому залі НМАУ ім. П. І. Чайковського відбулась зустріч з всесвітньовідомим випускником Музичної Академії – аргентинським композитором, піаністом, володарем багатьох музичних премій за найкращі саундтреки Еміліо Каудерером.

Захід відбувся за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Аргентинської Республіки в Україні Елени Летисії Тереси Мікусинськи та за підтримки Посольства Аргентини і НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Ректор Академії Максим Олегович Тимошенко урочисто привітав почесного гостя та оголосив рішення Вченої Ради Академії про нагородження Еміліо Каудерера найвищою відзнакою НМАУ ім. П. І. Чайковського – Орденом “За вагомий внесок у розвиток українського мистецтва”.

Особливою приємністю стало урочисте вручення композитору Сертифікату нового зразка про закінчення асистентури – стажування НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Знову стоячи на рідній сцені, Еміліо Каудерер розповів про свій творчий шлях, який бере початок ще зі студентського життя у НМАУ ім. П. І. Чайковського, згадав добрим словом світлу пам’ять свого викладача Валерія Сагайдачного та поділився з присутніми цікавим творчим досвідом.

На сьогоднішній день Еміліо Каудерер є лауреатом багатьох премій за найкращу музику до кінофільмів та отримав визнання Американською академією кінематографічних мистецтв і наук. Він написав саундтреки до 77 кінострічок,

3 фільми з яких отримали найвищу світову кінопремію – “Оскар”.

Твори Каудерера виконувалися Національним симфонічним оркестром Аргентини, яким диригував митець, та неодноразово звучали у Філармонії Лос – Анжелеса.


завітав Естебан Вальверде

  • 23.10.19, 12:28
До НМАУ ім. П.І. Чайковського завітав Естебан Вальверде – ректор консерваторії міста Віго (Іспанія)

У Музичній Академії відбулась зустріч двох керівників Вищих мистецьких навчальних закладів – ректора НМАУ ім. П. І. Чайковського Максима Тимошенка з ректором консерваторії міста Віго (Іспанія) Естебаном Вальверде.
На зустрічі Естебан Вальверде поділився враженнями від культурного розмаїття України, а також сторонами було обговорено можливості проведення спільних творчих проектів.
Наразі консерваторія міста Віго тісно співпрацює з НМАУ ім. П.І. Чайковського в рамках міжнародної програми Erasmus.

 

Це в принципі все, що я хотів сказати про батькопродавця Богдана

  • 22.10.19, 14:55

Майже біблейська притча про українську політику.

І про свідому підлоту сценаристів Кварталу, які роблять все, аби принизити українську націю. Варто лише побіжно згадати  яскраві вислови Президента України Зе про “україну-порноактрису, яка дає”, “гру” на роялі, підставу хору Вірьовки…

Але, історія батькопродавця Богдана Яременка те все перевищує. Оцініть драматизм сюжету! І  логіку.

На факультеті журналістики Київського університету, у нас був улюблений викладач Василь Васильович Яременко. Патріот, Інтелектуал, Історик, Інтелігент…

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Аби довго не розповідати, загляніть хоча б у Вікіпедію, почитайте статті Василя Васильовича.

Вже після університету, я кілька разів зустрічався з Василем Яременком, виступав на його захист, навіть чарчину колись пили…

Світла, потужна Особистість!

Після публікації кількох  культурологічних розвідок Василя Яременка у найтиражнішій газеті “Сільські вісті”, проти автора і редакції вперше відкрито виступила організована єврейська мафія і секта Хабад на чолі з її ідеологом, а нині путінським депутатом ВРУ, соратником Медведчука, мафіозо Рабиновичем.

Відповідно, українські патріоти і просто свідомі люди, журналісти виступили на захист. Саме тоді публічно засвітився харківський ребе Едуард Ходос, який видав кілька шокуючих книг про, як він каже, злочини іудо-нацистської секти Хабад, членами якої є практично всі провідні олігархи єврейського походження на кшалт Коломойського, Рабиновича, Пінчука та інших. У тому числі акторів Ксюші Собчак і Володимира Зеленського, які за повідомленням преси, кілька років тому зустрічалися з московським керівництвом секти і отримали благословення на висунення у Президенти Росії – Ксюша Собчак і у Президенти України – Володимир Зеленський. Результат бачимо…

Українська філія Хабаду керується з Москви, радником і другом Путіна Берл Лазором. Центральний офіс у Брукліні, Нью-Йорк.

До перевороту 1917 року, Любавицький ребе знаходився у містечку Любавичі, нині Росія. Потім єврейські комуністи Леніна евакуювали його до США. Головним ворогом секта вважає Гетьмана Богдана Хмельницького і українське козацтво.

Нині Хабад, за свідченням Ходоса, досяг неймовірної могутності, крім США зосередившись на країнах колишнього СРСР. Ось і Президента України отримали…

Прикметно, що єдиним, хто відкрито виступив проти єврейської мафії та іудо-нацистської секти Хабад, був колишній Президент України Петро Порошенко. Він фактично знищив мафіозо Коломойського. Трохи не встиг. І прогнозовано програв. А ми маємо ганьбу у формі нового Харанта…

У Василя Яременка є син Богдан Яременко. Колишній дипломат і консул України у Стамбулі. Під час Майдану він публічно підтримав протестувальників, за що позбувся посади, стрімко увірвавшись у публічний пресовий простір. Ми, учні Василя Васильовича, раділи успіхам його сина, всіляко підтримуючи.

І раптом воно взяло і вступило в партію Укроп, фінансовану хабадівським олігархом Коломойським. Ще й недолуго виправдовувалося. Зрадив батька… Адже, все знає і розуміє…

Відповідно, такого ренегата мафія підтримала, просунула, забезпечила піаром.

Коли формувалася ЗекоМанда на вибори до Верховної Ради України, Богданчика не забули. Демонстративно висунули в окрузі, де до того переміг і був депутатом Достойний Син Свого Батька, патріот-свободівець Андрій Іллєнко.

Оцінили рівень драматургії?

Батькопродавець проти Справжнього Сина свого батька і патріота!

Відповідно, зазомбовані виборці-зебіли проголосували за батькопродавця. Єврейська мафія дала йому хлібну посаду голови міжнародного комітету парламенту. Не дивно, що Богданчик переконливо агітує за здачу України Путіну, виступаючи проти руху “Ні капітуляції”. Батька продав, продає і Україну.

За шмат гнилої ковбаси…

Висновки робіть самі.

Що я хотів би зробити з батькопродавцем Богданчиком Яременком?

Просто плюнув би йому в морду. Що і роблю віртуально. У кого буде реальна нагода плюнути в його бік, хоча б, зробіть це, не стримуйтеся. Можна флеш-моб оголосити…

Згадується Тарас Бульба…

Це в принципі все, що я хотів сказати про батькопродавця Богдана Яременка.

Майже біблейська притча…

Віктор Тригуб, редактор козацького журналу “Нова Січ”, безробітний

«Шакал я паршивий!»

  • 15.10.19, 09:55

«Шакал я паршивий!»

Або хто поверне ікону в музей?

         Фраза про паршивого шакала належить Васілію Алібабаєвічу, герою культового радянського трилеру «Джентльмени удачі». Навіть у покидьків совкового суспільства існували табу, які не дозволяли їм чинити певні дії. Нагадаю, що цю фразу герой-кримінальник сказав, коли вважав. що він пограбував дітей у дитячому садочку. На жаль, у певної категорії діячів культури подібні табу просто відсутні. Це робить їх значно небезпечнішими, ніж кримінальні авторитети минулого. У тих що було в руках? «Фомка» і відмички. А у «культурних авторитетів» - бюджетні кошти, музейні колекції, майно, владні повноваження, які дозволяють їм знущатись над підлеглими, «карати і милувати» - поки що доганами, звільненнями та преміями. Тим паче, що за повного потурання попереднього складу Мінкульту це набуло гротескних масштабів.

         Трохи нагадаємо найближчу історію. Було у нас Міністерство культури України. Роль міністра в ньому грав Євген Нищук. Зараз ця установа приєднана до утворення, яке називається Міністерство культури, молоді та спорту. Цирк поїхав. Але блазні залишились. Чудернацькі персонажі, яких попризначав та понагороджував міністр-артист та його попередник Вячеслав Кириленко, далі «рулять» провідними музеями країни. Я маю на увазі Національний музей історії України, Національний музей народної архітектури та побуту, Лавру та багато інших закладів, які очолюють особи, що опинились там дивним шляхом, який в цивілізованому світі йменується корупційним.

         Почну з улюбленого мною Пирогова. Особа, яка вмостилась у крісло генерального директора Музею архітектури та побуту, по-перше взагалі не мала права там опинитись, а по-друге, давно повинна була пересісти на лаву підсудних. Оксана ТеодозівнаПовякель до роботи генеральним директором національного музею мала близько трьох місяців музейного стажу. Міністерство культури, вочевидь, розгледіло в даній кандидатурі щось недоступне сторонньому спостерігачу. Ще перебуваючи на посаді виконувачки обов’язків гендиректора, Оксана Теодозівна перевершила, вочевидь, всі сподівання, які на неї покладались керівництвом Мінкульту. Такій кількості нечесних способів заробляння коштів позаздрив би легендарний турецькопідданий Остап Бендер. Махінації з квитками, «мертві душі - підсніжники», незаконні побори зі знімальних груп… До речі, серед знімальних груп на музеї бували і артисти «Кварталу», що зараз мають відношення до влади. То, може, боротьбу з хабарництвом хай почнуть там, де їм відомо, хто і як заробляє «на культурі»? Апогеєм бурхливої «діяльності» пані Оксани була вирубка кількох гектарів заповідного пирогівського лісу. Факт браконьєрських дій був зафіксований та доказаний. Але на захист директорки стали Мінкульт за активної участі одіозної заступниці Тамари Мазур, нардеп Ємець, помічники якого були задіяні у валці та вивозі цінних порід дерев з музею. На слідчого чинився тиск. Справа загальмувалась на невизначений час.

Ще одна стаття, де за свавілля одних неврівноважених осіб платять чомусь інші платники податків – незаконні звільнення. Сумарно провідні музеї країни виплатили за останні роки мільйони бюджетних коштів людям, які були звільнені з примхи некомпетентних директорів, але зуміли захистити свою гідність та через суд доказати незаконність звільнення. Лідерство в даних перегонах – за двома директорками національних музеїв – Тетяною Сосновською та Оксаною повякель. Донедавна конкуренцію їм складав лаврський заповідник. Але після того, як його очільник пересів у крісло заступника, звільнених там поменшало. Хоча дивним чином там вже кілька років не проводиться конкурс на заміщення посади генерального директора, а заповідник тихенько втрачає статус об’єкта ЮНЕСКО.

Ще один вид кримінальних «перегонів», де лідерство ділять Повякель з Сосновською – фінансові порушення. Мільйонні зловживання, виявлені аудиторськими перевірками, чомусь не призвели до розриву контракту з жодною з фігуранток. Натомість пані Повякель міністр-артист під завершення каденції ще й нагородив званням Заслуженої – ні, не корупціонери – діячки в культурі. Дивні діла твої почивший в Бозімінкульт!

Про фахову діяльність цих та ще кількох музеїв багато писалось - не хочу повторюватись. Підміна наукових досягнень дилетантською показухою – у випадку Історичного це неграмотні виставки рівня продовженої групи молодших класів, а у Пирогові натомість в п’ятдесяту річницю музею територію «кладовища деревяних будиночків» в хвіст і в гриву використовують, як майданчик для особистого збагачення кілька наближених до «тіла» людей. Також там проводяться «хвестивалі» гречки, гарбуза, інших борщових наборів.

Навесні в пирогівськомускансені сталася надзвичайна подія. Під час незаконних зйомок, які організував заступник гендиректора Артем Палієнко, за відсутності доглядачки, з однієї з хат пропала ікона святого Миколая. Всю провину, звичайно, поклали на відсутню доглядачку. Заставили бідолашну жінку писати пояснення та пригрозили, що доведеться віддавати п’ять тисяч(?!). Мені цікаво, коли закінчиться ця музейна вакханалія – а вона колись закінчиться! – то хто буде відшкодовувати збитки, завдані українським об’єктам культури? Можливо, пан Євген Нищук, який незаконно пропихав на посади «любих друзів»? Чи бувший мєнт, а нині – завідувач музейним відділом міністерства Чорногор?

І взагалі, які наступні дії людей, під чиїм керівництвом зараз опинились культура, молодь та спорт? Будемо далі спостерігати за нищенням нашої – ні! – не нашої! А нашого народу - духовної спадщини. М’яч на половині нового керівництва культури. Міни, закладені попередниками, можуть вибухнути в будь-який момент. Це – в разі, якщо негайно не приступити до розмінування. Часу на розкачку немає Зовсім.

P.S. За останні роки з'явилося багато матеріалів про «досягнення» цього музейного менеджменту. В кінці статті даємо на них посилання. Якщо знайдеться режисер, трилер за цими статтями може вийти ще той.

Вадим Логвінов

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin;}

Артем Дубнов - відстоюю вимоги громадян Троєщини

  • 09.10.19, 22:27

Виборці столичної Троєщини чекають новин про діяльність свого народного депутата. Маємо перше повідомлення-звіт від Артема Дубнова в ФБ.

Сайти медіа-групи УПК будуть пресово контролювати роботу депутата від виборчого округу №213… Занадто багато проблем у Деснянському районі…

Нарешті повернувся до Фейсбука, щоб поспілкуватися з вами та розповісти про останні новини. Це були надзвичайно важкі два місяці. Важкі у приємному сенсі, бо ми почали з продуктивної праці.

Наша команда довела, що Верховна Рада може бути ефективним майданчиком для дискусій та прийняття законопроектів.

Ми вже виконали деякі пункти передвиборчої програми політсили “Слуга народу”, які від нас очікувало суспільство: прийняли закон про процедуру імпічменту президента; ухвалили за основу всі законопроекти, які стосуються антикорупційної та судової реформ; повернули відповідальність за незаконне збагачення; зробили крок до оновлення складу ЦВК тощо.

Крім того, триває наша робота у комітеті з питань здоров’я нації, де ми разом з громадськістю вивчаємо актуальні проблеми та вибудовуємо шляхи їх подолання.

Як депутат — представник київського округу з найбільшим числом населення та відповідною кількістю проблем, я також відстоюю вимоги громадян Троєщини. За цей час ми провели багато зустрічей з мешканцями.

До речі, ми з командою вже направили запит до прем’єра щодо виділення коштів та вжиття відповідних заходів стосовно будівництва метро на Троєщину. Беремо це питання під контроль.

Отже, роботи ще багато. Це — тільки початок. Тож, залишайтеся на зв’язку, щоб бути в курсі подій.

З повагою,

Артем Дубнов,

народний депутат, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

 

Якихось особливих рекомендацій і піару НМАУ не потребує

  • 04.10.19, 20:29

Національна музична академія України стрімко виходить у лідери кращих вищих учбових закладів держави! Як і у рейтинги кращих музичних учбових закладів світу.

Якихось особливих рекомендацій і піару НМАУ не потребує. Лише авторитетні підтвердження. І вони є!

-З гордістю хочу повідомити, що Наша музична Академія увійшла до переліку лідерів вишів, які досягли найкращих показників на підтвердження статусу «національний»!!! Які потужні виші ми обійшли в рейтингу читайте на сайті Нашої Академії! Віват Академія! – написав випускник НМАУ ім.П.І.Чайковського Alex Lapushkin

І офіційне повідомлення:

-Цьогоріч Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в Україні вперше здійснило аналіз річних звітів національних вишів.

Із 118-ти закладів, які на момент проведення аналізу мали статус «національний», звіти про результати роботи за 2018 рік до Агентства подали 113. На їхній основі були обчислені значення інтегрального індикатора виконання порівняльних критеріїв для кожного із суб’єктів дослідження.

Із великою гордістю повідомляємо, що НМАУ ім. П.І. Чайковського увійшла до переліку лідерів закладів вищої освіти, котрі досягли найкращих показників на підтвердження статусу «національний».

Як засвідчує наведена підсумкова таблиця, ми обійшли у рейтингу такі брендові українські виші, як Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний медичний університет імені Олександра Богомольця, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського та інші.-пише сайт НМАУ.

Вітаємо колектив студентів і викладачів академії з перемогою! Бажаємо усім творчого натхнення та наснаги задля досягнення нових вершин!

-Урааа!
Серйозно – команда ректора Максим Олегович Тимошенко робить все можливе (і неможливе) для того, щоб ми стали кращим ВНЗ в Україні і дійсно стали тими, ким нас вважають – провідною інституцією музичної освіти у Центральній і Східній Європі! – написав радник ректора НМАУ Iouri Loutsenko

Варто нагадати, що новий ректор НМАУ Максим Тимошенко, що очолив НМАУ в результаті запеклої конкурсної боротьби, перебуває на посаді менше року! А які позитивні зміни вже відбулися!

Активізувалися міжнародні контакти. Почалася потужна співпраця з китайськими партнерами. Йде ремонт приміщення Консерваторії і нещодавно аварійного студентського гуртожитку. Оновлено учбовий процес. Покращено матеріальне стимулювання викладачів і студентів. Запроваджено нові технології…

Вітаємо колектив НМАУ!

Сайт Музика України