http://korrespondent.net/showbiz/1427811-umer-pisatel-boris-strugackij

Моя покійна бабуся виявляється зберігала спільні фото зі своїм чоловіком, моїм дідусем. Хоча  розвелась через кілька років після одруження і жодних контактів не підтримувала. І жодного хорошого слова я від неї про колишнього чоловіка не чула.
Мабуть то у нас сімейне - не викидати старі фото не зважаючи на те як розійшлися з людиною...

http://blog.i.ua/user/357102/1117758/
1. Ніколи не фарбувала волосся фарбами. Тільки хною в кінці школи. Ніколи не робила татуажу, пірсингу. Ніколи не мала накладних нігтей і взагалі не робила манікюр у салоні.
2. Ніколи не була в Турціях-Єгиптах і взагалі не надто люблю такий тип відпочинку.
3. Ніколи не носила золото, хоча золотих прикрас турботливі бабусі надарували повно. Навіть обручку ношу срібну
4. Ніколи не пекла торт "Наполеон". Досі вважаю його чимось надскладним, хоча взагалі мене в кулінарії мало що лякає
5. Ніколи не було собак, хоча вівчарок і взагалі великих собак я дуже люблю, але їм треба більше простору аніж квартира.
6. Ніколи не жила вище 8 поверху.
7. Ніколи не здавала кров і не стрибала з парашутом. Причина однакова - не вистачає ваги
8. Ніколи не бувала в нічних клубах і казино

В маршрутке наблюдала интересный феномен. У четырех людей относительно одновременно зазвонили телефоны. Мы в это время проезжали Троещинский рынок. Из четырех человек только один точно указал свое местоположение, один сказал что он находится дальше ("Только выехали с Троещины"), один переместил себя на 5 минут вперед ("Я на Юности"), а девушка вообще сказала что она уже доехала до метро.
А как вы отвечаете в таких случаях?

2004

2010

2012


P.S. Я не вірю в те що ця країна зможе і надалі існувати у такому вигляді...

У молодої родини народився хворий хлопчик - пологова травма, ДЦП.Батьки не здалися - з народження лікували і в Україні, і за кордоном, шукали найновіші методики, самі вчилися робити маніпуляції. Деякий прогрес був, але лікарі були однозначні - порушення в мозку незворотні, повноцінним він не стане ніколи...
І тут мати вагітніє вдруге, ніяких передпосилок до того що друга дитина буде хворою немає -  генетикою все гаразд, зі здоров"ям батьків також...хвороба першої дитини - просто трагічний збіг оставин...Але мати приймає рішення про аборт, вважаючи, що друга дитина не дасть їй можливість приділяти достатньо уваги старшому сину...
В ніч перед операцією син раптово помер...Тим самим по суті врятувавши життя свого ще ненародженого брата чи сестри...

Проїхалась сьогодні новим маршрутом на електричці і трамвайчику. Все добре - швидко (набагато швидше ніж на автобусі до старої станції) людей в трамваї дещо менше ніж в автобусі, бо стару станцію таки не закрили і поїзд зупиняється двічі, тому натовп ділиться.
Але який ідіот додумався зробити низьку платформу??? Навіть якщо відкинути те що з незвички можна ноги поламати, то ті хто стоять у дверях не можуть вийти щоб випустити тих хто виходить. В результаті якщо їхати з боку Петрівки вийти ще той квест.
Ну і на додачу станції трамваю відкрили в напівготовому стані і продовжують роботи - тобто працюють одні двері з 4 і посеред вестибюлю стоять козли і давка така що дивно що обійшлося без жертв...
Мені завжди цікаво - про те що будуть добудовувати трамвай відомо було давно, про те що будуть вибори - також. При цьому півроку роботи велися черепашими темпами, а останній місяць - авральними, 24 години на добу, в вихідні і т.д. Невже не можна було почати раніше і зробити по-людськи?

Була б на те моя воля, я б внесла в КК норму про те що злочини проти літніх людей це настільки ж серйозно як і злочини проти дітей. Бо старі, як малі діти, так само наївні, але, нажаль, набагато більш самостійні в своїх діях...
Позавчора на вулиці мою бабусю зупинила жінка і спитала дорогу до лікарні. Бабуся пояснила. "Ой, це так складно, може ви проїдете з нами і покажете? Ми вам заплатимо" На щастя бабуся погано почувалася, а тому відмовилась.
Тут пластинка змінилась: "Ой, у нас є речі, можна ми їх у вас залишимо, бо в лікарню з речами не можна". Бабуся повела ту жінку додому "подивитися чи буде місце для речей". За ними пішов якийсь чоловік, але на вході до під"їзду бабуся звернула на нього увагу і спитала до кого він іде, тож він мусив лишитись знизу.
В квартирі, очевидно побачивши що поживитися немає чим жінка ще раз змінила історію "Ой, нам потрібні гроші на операцію, поміняти ми не встигли, чи не могли б ви нам позичити 3000 гривень, а я вам лишу 500 долларів". На превелике щастя тут у бабусі спрацювало її делікатне ставлення до грошей, вона відмовилась і натомість запропонувала зателефонувати у швидку щоб їх відвезли до лікарні. Поки телефонувала - жінка зникла.
Я не знаю який янгол-охоронець мою бабусю уберіг, але це реально чудо що вона жива-здорова і з речей чи грошей нічого не пропало. Бо запросто могли або в кращому випадку просто обікрасти, або ще й стукнути по голові. Сьогодні про всяк випадок сказала діду замінити замки...

Заходячи в метро вхопила безкоштовну комуняцьку агіт-газетку. Все одно їхати 20 хвилин, а книжку забула. Цього разу окрім стандартних розповідей про світле безкоштовне майбутнє, в газету додали кілька сторінок натяганого з інтернету чтива "ні про що". Особливо потішила стаття з інтригуючою назвою "Кутюр"є Вася Пупкин рекомендує замінити верхній одяг автомобілем..." в якій  вищезазначений "кутюр"є" розпинався про те що парасольки та теплі пальта це атрибут бідних студентів, а поважаючий себе чоловік теплі речі не куплятиме, бо весь його рух відбувається від автівки в критому паркінгу до офіса чи дому в тій же будівлі.
Я так і не зрозуміла, чи то редактори вважають, що це дуже актуальна стаття для комуняцького електорату (уявляю собі якогось роботягу чи пенсіонера, який це читатиме), чи то якщо вибрати комуністів нас очікуватиме таке життя, чи то хтось просто тонко пожартував )))