Ода жінці.


На жінці тримається Світ. Навколо неї гуртується родина. Її перехід до статусу самостійності – визначається фактом запліднення і морального відокремлення від батьківської родини, незалежно чи вона невістка, чи вона дочка, чи її сімя повна, чи ні.

Для суспільства жінка незамінна завдяки її дітородній функції. Так що не турбуйтесь шановні жінки – ми без вас ніщо, і взагалі нас просто немає нікого, крім Адама.

Суперечки жінок і мужчин марні, фемінізм – це повна дурниця. Чоловіки і жінки це паралельні лінії сплетені у косу, рівнозначні за сумарним показником, не одні не перевершують інших, а лише доповнюють.

Головою родини може бути і чоловік, але він не може перебрати на себе усі жіночі функції, стати центром піклування і ласки.

Жінка створює чоловіка, як Бог - Адама. Я не тільки про народження, а й про виховання, яке батьки (мужчини) більш ніж у 70% випадків перекладають на жінку з різних причин: чоловіча легковажність, зайнятість, повна відсутність його. Якими виростають наступні чоловіки виховані жінками (Ж) і цілі покоління?

Звичайно, жінка хоче собі нормального чоловіка. Тут доречно розказати анекдот. Змучена невдалими знайомствами жінка звернулась до бога: «Пошли мені такого чоловіка, щоб не пив, не курив, до інших жінок не ходив, …». У відповідь «Буде тобі завтра на ранок такий мужчина». Прокидається – у колисці немовля, хлопчик, без усіх зазначених недоліків.» Збережи його таким, хоч і не для себе, але ж жіноцтву!

У «неповній» сім’ї хлопчики всебічно охоплені Ж піклуванням, заласкані Ж і виховані як дівчатка, без чоловічих навичок, якщо немає хоч діда, привчені погоджувати кожен свій крок з Ж.  Кого продукуємо у суспільство? – можливо слухняних і лагідних, але привчених погоджувати усе з жінкою: мамою, тоді дружиною, якщо мама затвердить її кандидатуру, а ні, – то й вікувати коло мами. Якщо ця вервечка не урветься в силу зовнішніх обставин – не пізніше ніж треба за виховання сина візьметься мужчина.

Скажу вам по секрету, кожен самий бойовий мужчина ( «орел», мачо) залежний од жінки і підсвідомо приречений на прив язаність до жінки і не лише через секс, а в першу чергу, бо згодований з жіночої цицьки, або ж іще сильніше, бо йому цього не вистачало.

У самому довільному варіанті - жінка - це як «порт приписки» для корабля, хоч бува (неформальний), і до (раз ми вже зачепились за воду) – його військово-морська база, яку ви навіть не покидаєте, бо працюєте там буксиром. Так що, жінки мають карт-бланш на увесь наявний діапазон маніпулювання чоловіком.

Але чи розумно використовують цю обставину? Одна мати наставляла дочку: «Уяви, що з РАГСу ти вийдеш з таким повним гаманцем, який ти приречена тільки витрачати і отримувати натомість інші корисні переваги. Завдання таке: скупо, та надійно витрачати, щоб одного гаманця тобі вистачило на все життя, з одним мужчиною, у іншому випадку – перспектива бути наймичкою.»

Уявіть собі цих кострубатих чоловіків, як камяну стіну, об яку напряму - хоч лобом бийся. Знайдіть на них незаперечні постулати - розмовляти з голодним мужчиною – це заздалегідь відмовитися від позитивного вирішення проблеми; краще одразу після вдалого сексу просити його про щось бажане. Ми знаємо, що самі ви не такі і без вагань заради нас чи наших дітей жертвуєте беззастережно. Але ви такі «з печери», а з нас мама не зробила.

Хочеш бути щасливою – шлях один маневруй. Май кому поплакатись, але знай: проблеми вирішувати все одно тобі, а зволікання у цьому лише збільшує втрачений у житті час.

Головне питання міцності відносин пари (довго підбирав наступне слово) –балансуй на межі можливого у сексуальній складовій цих відносин.


67%, 2 голоса

33%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Щасливий випадок.

Суспільство навчає наших дітей усьому і часом доволі успішно. Освіта поділена на технічний і гуманітарний напрямки. У нас Є конструктор Сергій Королев і т д. але скажіть при якій професії можна обійтись без навчання жити, у тому числі і ст. життям.
Позиція батьків у інформуванні дитини на заборонені теми відома «малий іще, прийде час взнає». Коли ж саме час? Відомо, що якщо дитина до року має сама піти ногами, до 2 –х років заговорити. Коли ж «починати» вчити дітей сексу?, А відразу, як виникають запитання зі статевих відносин відповідати на них. Глибина пояснення має відповідати віку дитини. У малому віці сама проста відповідь задовольнить дитину.
Яка ж офіційна реакція на природній потяг дитини до пізнання статевих відносин. Скажімо у дитсадку не чисельна група відокремилась у закутку приспустили трусики і вивчають різницю у будові тіла. Якщо нагодився хто з персоналу зразу налякали криком і засудженням «непристойних» дій малечі і припинили натуральні досліди. Увечері дошкульно повідомили батькам вибірково, з числа інтелігенції, бо двірничка чи продавщиця можуть відповісти, навівши факти про саму виховательку. А треба б виховательці очолити дослідження тіла відповісти на запитання і згорнути тему до наступного випадку. Далі нехай буду розповідати від першої особи.
В моєму дитинстві (13 років) була комунальна кухня і сусідка (35 років) схожа на колобок та дуже доброзичлива. Не памятаю з чого почалось, та ми жартівливо плескали одне одного по сідницях, коли були на кухні на самоті. А одного разу, коли вона провела своїх гостей після якогось святкування і при доброму гуморі завела зі мною відверту розмову про секс, якого тоді звісно не було, щонайменше у мене. Послухавши теоретичну підготовку, я попросився на практичні заняття і одержав згоду. В хаті нікого не було і ми пішли до її кімнати. Я одержав повний практичний курс. Я був щасливий, і вдячний.
На другий день я відчув, що вона мене уникає, бо засмутилася через свій вчинок. Але я зрозумів і те, що свою функцію відносно неї я не виконав. Так тривало певний час, доки вже я не підстеріг нашої самотності і взяв ініціативу у розмові з нею і визначенні стосунків. Я вибачився що я іще не зовсім мужчина, але ж з одного разу це навряд чи кому вдається одразу. Попросив надати мені іще шанс – я буду дуже старатися і не можна ж залишати мене недовченим. Згодом нам трапився такий же випадок і я, з її допомогою, реабілітувався в її очах. Так було іще не багато 2-3 разів. Потім моя родина отримала інше житло і ми виїхали. Колись, згодом я приїжджав і допомагав їй зробити ремонт її кімнати.
Головне для мене, що я отримав нормальний сексуальний запуск у доросле життя. Бо були серед товаришів відхилення гомосексуальні, і ще гірше моральні, коли фізично здоровий хлопець морально «затиснутий» до такого ступеню, що ціпеніє у присутності протилежної статі. А про одного його дружина розповідала подрузі, що він не тримається більше хвилини і все. Врешті вона пішла з дітьми від інженера до грузчика. Більшість самотніх з числа знайомих шли з життя після 42 років.
Я радий що в мене стався щасливий випадок, саме випадок, а не система освіти, як мало б бути. Ця інформація може прислужитися вашим синам і онукам, якщо вам вистачить мудрості.
 

100%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Як бути щасливою.

         Майже 30 років від початку трудової діяльності я пропрацював в одному й тому ж великому трудовому колективі, у тому числі керівником підрозділу соціологів. Зараз узагальнюючи те, що в житті працівників відбулось і розмірковуючи над подіями, відповім на питання «Як бути щасливою?». Чому я так, для жінок сформулював. Тому що: важко бути щасливим поза родиною, лише у роботі, без щастя в особистому плані, яке створює в першу чергу жінка; бо родина – жіночого роду і саме жінка є основою родини, (неповні сімї – 97%, утримує матір) і лише вона здатна опанувати сімю і наситити її любовю.

         Так от, за нашою статистикою у трудовому колективі у віці трохи за 40 років помирали самотні чоловіки: розумні («на очках», у шляпах і у краватці), стримані, не питущі і без інших шкідливих звичок, провідні спеціалісти, передовики виробництва, раціоналізатори, одним словом суспільно успішні. Здавалося б, живи і радій. Та вони були за власним «характером» сором’язливі, не бойові у статевих відносинах з жінками (недовиховані, чи недовчені). Наприклад, один мужчина, розказуючи у тісному колі відомий анекдот про Зайця і Лисицю, закінчував його словами «и Заяц сделал своё дело», після чого на нього залипло призвісько «і Он сделал своє дєло». Тобто, мужчини були цілком порядні, але не «орли», на яких переважно були зорієнтовані оточуючі жінки.

Були серед самотніх чоловіків й «щасливчики», для яких у 38 років знайшлася досвідченіша й терпляча, ініціативна, іноді і молодша жінка, яка узяла на себе, скажімо так – лідерство і право вибору, і результативно його реалізувала. Створили родину, народили і виростили дітей, тепер успішно старіють разом.

Але трагічна доля не оминула і по справжньому самотніх жінок приблизно на тому ж віковому порозі, з думками: «Життя проходить, сім’ї немає, не видно й перспективи», а вміти бути рівноправною (ініціативною) не навчили.

Жінка рівноправна чоловікові у соціальному вимірі, а феміністки навіть намагаються перевершити мужчин в усьому, аж до ворожості. Жінки,ви заслуговуєте на кращу долю, бо маєте від природи тонші почуття, відчуття, передчуття, відточуйте їх. Звідси перша порада – разом з негативним досвідом накопичуйте «соображалку», потім знову ризикуйте, самі ініціюйте відносини з чоловіком, «Я его слепила из того, что было, ну а что слепила, то и полюбила» (з відомої пісні). Якщо помилитесь, у крайньому випадку самі переконаєтесь - чи він «козел».

 Зараз й на «вулиці» доволі генетично-порядних людей поламаних обставинами. Його поголити, помити, погодувати, відігріти душу, навіть дві зі своєю, і може стати на заздрість іншим. Взагалі то з готовим краще, та ще й на тарілочці з блакитною канвою, як у сучасній казці: «Молодий принц на золотавому коні зійшов з корабля з алими вітрилами і поскакав повз тебе шукати принцесу, на грошині!»

Чоловіки фізіологічно і морально слабкіші жінок, для котрих це визначається дітородною функцією - самим потужним фактором природного відбору. Доволі побутових ситуацій, коли чоловік починає плакати, і я його розумію, а жінка легко розрулює критичну, на чоловічий погляд, ситуацію і тоді зрозуміло вже і йому: ну як я сам не впорався!, …потім повторюється.

Жінки стали бранцями демографії, і частково у цьому винні самі, якщо «сприяли» передчасному відходу своїх чоловіків.

Для конкретної жінки виходів декілька (від простого до складнішого):

·        Змиритися з непарністю. Є вигоди – не треба його обслуговувати у побуті. (Зі своїм чоловічим розумінням я це і обрав би).

·        Погодитись на просто партнера. Тобі дістанеться лише приємне.

·        Надбати собі персонального чоловіка з усім комплексом побутових проблем. (На диво дуже поширена позиція жінок-справжніх хазяйок). Але це не так просто у похилому (вибачте не підібрав влучного слова) віці. Мої потуги – допомогти методично жінкам у Вдалому Знайомстві.

Далі буде. Кому цікаво, слідкуйте за моїм блогом.

Вереда.

 (Байка.) Пародія на деякі оголошення у Знайомствах.

Люби мене такою, як я є,

І дякуй Богу в тім, що я існую,

Ти лише тіло матимеш моє,

А ні – забудь ти і не згадуй всУє.

 

Бо я така манірна і тонка:

Люблю відпочивати на морях,

Басейни, фітнес, аеробіка,

Твої проблеми всі «по фонарях».

 

У мене всі задатки стрекози,

З бджолой-трудягою я навіть не знайома.

Про їжу і прання мені ти не кажи,

Цього ніколи не робила вдома.

 

«Люби мене такою, як я є»,

Бо я і не збираюся мінятись.

І не цікавить «мнєніє» твоє,

На зауваження продовжую сміятись.

 

Якщо у «стрекози» красиве тіло,

У мене ставлення своє:

Л’юбити їх – приємне діло,

Чи варто ж заміж брать? «Таких як є».

Муза невинна.

Муза невинна

 БосОніж пришльопала.

 З музой дружина

 На кухні «заштопала».

  - «Сховався? Ой нене!

 Таємно, в тиші,

 Чом не про мене 

 Ти пишеш вірші?

 Я свою молодість

 Вам віддавала – 

 Ласки од тебе

 Й дітей я чекала».

 Виросли діти – 

 Не стало розваги.

 Треба зуміти

 Додати уваги.

 Служіння сім’ї – 

 Нескінченний процес, 

 Що робить Дружин

 Із колишніх «принцес».

 У мрії в полоні

 Моя «половина». 

 В моєму безсонні

 Муза невинна. 

Страницы:
1
3
4
5
6
7
8
9
предыдущая
следующая