19-20 Липня На Всеукраїнській прощі до Зарваниці паломники молитимуться за мир та цілісність України

Про це повідомив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк на засіданні працівників архиєпархіальної курії УГКЦ в Тернополі 17 липня. Проща, яка збирає щороку десятки тисяч прочан з України та закордону, відбудеться у Марійському духовному центрі Зарваниця 19-20 липня.

«До чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері вирушають українці з цілого світу, - зазначив архиєрей. - У найважчі хвилини та у час радості вже понад сім століть наш боголюбивий народ у цьому благодатному місці підносить свої молитви до милостивого Бога. Господь вказує нам своєю десницею на Зарваницьку землю в історичних обставинах, які переживає Україна сьогодні. Особливо коли вороги зазіхають на миролюбиву Українську Землю, її цілісність та європейський вибір».

Митрополит каже, що цьогорічна проща буде часом молитви усіх українців за мир та цілісність нашої держави. «На цій прощі згадуватимемо також 25-у річницю виходу нашої Церкви із підпілля та буде проголошено блаженного Василя Величковського покровителем капеланів УГКЦ».

«В таких історичних обставинах ніхто не може залишатися байдужим, кожен повинен долучитися до Всеукраїнської прощі у Зарваниці, щоб усі ми, об’єднані разом у молитві, одним серцем і однією душею вимолювали у Всевишнього цілісність, мир та спокій для нашої рідної Неньки-України», - наголосив владика.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/122/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/vIeWBb_JTe8

Символ віри:

Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками, - світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через нього все сталося. Він задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і стався чоловіком. І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день, згідно з писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зо славою судити живих і мертвих, а його царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця ізходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. В єдину, святу, соборну й апостольську церкву. Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресення мертвих і життя будучого віку. Амінь.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/121/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/GxBpOynCYgw

Ім'я мені - легіон

Легіон - іменування бісів, вигнаних Ісусом Христом з жителя нашої планети в Гадарі «одне з Чудес Христових - «Зцілення біснуватих в країні Гадарінськійї».

Чисельність римського легіону складала 5-6 тис. чоловік. Рівномірно це слово стало означати в народі просто «дуже багато». Приміром, в кириличній системі числення було число легіон «невідомий», позначається знаком Legion, його значення: малий рахунок - 100 тисяч «105»; великий рахунок - мільйон мільйонів «1012» «з кириличним числом «тьма» і уцілілим до нашого часу значенням цього слова для позначення чого-небудь незліченного, що походить від Тумен - великої військової одиниці монголо-татар». Біснуватий, відповідаючи, скільки всередині нього сидить демонів, вжив це слово, щоб показати величезну кількість бісів.

Диво було скоєно в країні, що лежала на східному березі Галілейського озера, іменоване Гадаринське «у Марка і Луки» або Гергесінске «у Матвія». На березі Ісус та його вихованців зустріли біснуватого «у Матвія згадується двоє біснуватих». Цей біснуватий, здалеку побачивши Ісуса, прибіг, уклонився йому і закричав «Що до мене Тобі, Ісус, Син Господа Всевишнього? Заклинаю Тебе Всевишнім, не муч мене!». А після на питання Ісуса як його ім'я, відповідав: «Легіон», вказавши цим що проживає в ньому велика кількості нечистих духів.

Демони просили Ісуса не висилати їх геть з країни тієї, а пустити їх в стадо що  пасеться поруч у свиней. Ісус дозволив їм, і все стадо свиней кинулося з кручі в море і загинуло у воді. За твердженням Марка, загинуло близько 2-х тисяч свиней. Христос не дозволив виздоровленому піти за ним, «а вимовив: йди додому до своїх і розкажи їм, що Господь учинив тобі, і як помилував тебе». При всьому цьому мешканці містечка були перелякані цим дивом - «все місто вийшло назустріч Ісусові і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов від околиць їхніх».

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/120/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/6EMHjeL3Fhk

Свято Співстраждання Пресвятої Богородиці.

Діва Марія від самого моменту зачаття і до розп'яття Ісуса Христа завджи тихо була присутня та надавала Йому Cвою материнську підтримку і любов. Вона без нарікання, без розголосу брала участь у всіх подіях життя  Свого Сина, підтримувала Його на нелегкій хресній дорозі. Тому вірні Христової Церкви виражають своє співчуття Пресвятій Богородиці та урочисто відзначають це свято в її честь.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/119/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/6EMHjeL3Fhk

13 липня - Собор свв. чудових і всехвальних 12-ти апостолів.

Цього дня Церква Празнує відносно «східного ритуалу» Собор святих чудових і всехвальних 12-ти апостолів Христових, також свято Співчуття Пресвятої Богородиці.

Собор святих чудових і всехвальних 12-ти апостолів Христових є старим святом. Свята Церква, вшановуючи кожного з 12-ти апостолів у різну пору року, з давніх часів встановила загальне святкування їм на наступний день після пам'яті чудових і первоверховних апостолів Петра і Павла «67». Святий благовірний король Костянтин Великий «306 - 337» вибудував у Царгороді храм в ім'я святих 12-ти апостолів. Вказівки на вчинення цього святкування зустрічаються в IV столітті.

Петро первоверховний - 1-ий єпископ Римський. У Римі розіп'ятий вниз головою. Св. мощі - в Римі. Пам'ять 12 липня.
Андрій Первозванний, брат Петра. У Патрах розіп'ятий на хресті у вигляді літери Х. Пам'ять 13 грудня.
Яків Заведей, брат Іоана Богослова. Усічений мечем в Єрусалимі королем Іродом Агріппою I. Пам'ять 13 травня.
Іоанн Богослов, євангеліст. Мирно спочив в Ефесі. Пам'ять 21 травня.
Філіп. Розіп'ятий вниз головою. Пам'ять 27 листопада.
Варфоломій. У I столітті язичниками в Баку розп'ятий вниз головою «здерли шкуру, відсікли голову». Пам'ять 24 червня.
Фома. Пронизаний 5-ю списами. Пам'ять 19 жовтня.
Матвій. В Африці розп'ятий на землі і спалений людожерами. Пам'ять 29 листопада.
Яків Алфеїв, брат ап. Матфея. Розіп'ятий на хресті в Єгипті. Пам'ять 22 жовтня.
Юда Якова або Фаддей, - брат Господній по плоті. У Вірменії розп'ятий на хресті, пронизаний стрілами. Пам'ять 30 червня.
Симон Зилот. В Абхазії розп'ятий на хресті. Пам'ять 23 травня.
Матфій, обраний до числа 12-ти, замість Юди Іскаріота. Забитий камінням в Юдеї. Пам'ять 22 серпня.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/118/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/6EMHjeL3Fhk

12 липня - святих верховних апостолів Петра і Павла

12 липня Церква «східного обряду» відзначає День великих і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. У цей день кінчається Петрів, або Апостольський піст, встановлений Церквою на згадку про служіння і муки святих апостолів. Після урочистої Святої літургії, яка здійснюється 12 липня у всіх храмах, віруючі розговляються, куштуючи молочну і м'ясну їжу вперше з початку посту «цього року він почався 4 червня».

Апостол Петро - уродженець міста Віфсаїди, брат апостола Андрія, жив зі своєю сім'єю в Капернаумі і займався рибальством. Звали його Симоном, а ім'я Петро «що означає камінь» він отримав від Ісуса Христа. Життя Петра більше інших апостолів висвітлений у євангельських оповідях тому, що він завжди знаходився поряд з Христом, незвичайно сильно був прив'язаний до Нього, 1-ий незаперечно вірує в Святе послання Бога. За це він був удостоєний особливої близькості до Бога.

Христос, відновивши і затвердивши Петра в апостольському званні, триразово повторив: "Паси вівці Мої». І Петро став одним з найбільш безстрашних проповідників Євангелія. Тісніше в день П'ятидесятниці він направив до Христову віри спочатку 5000, а пізніше ще 3000 чоловік.

Петро прославився майже всіма зціленнями, а в Йоппії воскресив з мертвих Тавіфу, свідчив про Христа перед начальниками іудейськими і судом Синедріону, був двічі ув'язнений, приречений на смерть, але після дивних звільнень ангелом не залишав свого проповідницького подвигу. Він побував в різних країнах Сходу і Заходу. Петро загинув мученицькою загибеллю в Римі приблизно в 57 році. Засуджений до хреста, він попросив розіпнути його вниз головою, вважаючи себе негідним померти, як Господь.

Апостол Павло носив ім'я Савл, що означає «випроханий», «вимолений», і лише через деякий час після звернення до Христа став називатися Павлом. Він був родом з Тарсу, мешканці якого користувалися правами римських громадян. Виховувався при Гамаліїлі, знаменитому іудейському законоучителю того часу. Савл виріс переконаним захисником вітчизняного закону і батьківських переказів. Спочатку євангельська проповідь Апостолів Христових викликала його гаряче обурення, і він став одним з основних їх гнобителів. Він навіть брав участь у вбивстві першого християнського страждальця - архідиякона Стефана, але був дивним чином звернений до віри Самим Богом. Після чого Савл хрестився і став ревним і, явно, найактивнішим і найрезультатівнішім проповідником, також видатним теологом і апологетом християнства. Зробивши кілька мандрівок по Середземномор'ю, він заснував церкви в Малій Азії, Греції і Римі. Апостол Павло був обезголовлений мечем в тому ж році, що і апостол Петро.

Два вони - апостол Петро, і апостол Павло, багато потрудилися в поширенні Христової віри і тому справедливо відзначаються спільно «стовпами» Церкви Христової і первоверховними апостолами. Вони двоє мученицьки загинули в Римі за імператора Нерона, і їх пам'ять святкується в один день.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/117/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/IAf_f-MPH1Y

11 липня Церква згадує перенесення мощей святих безсрібників Кира та Івана

Святі Кир та Іоанн були ранньо-християнськими святими мучениками, безсрібники, єгипетськими докторами і бійцями.

Кір жив у III ст. в єгипетському містечку Олександрії за часів правління імператора Діоклетіана, жорстокого гнобителя християн. Він був благочестивим доктором, який не приймав ніякої винагороди, а закликав жителів нашої планети не грішити, недуги нерідко є наслідком богопротивного життя. Потім він вступив до монастиря в Аравії. Бог дав йому дар лікувати хворих молитвою. Пізніше до нього приєднався колишній військовий Іван, який прийняв св. Водохреща.

Дізнавшись про благочестиву християнку Афанасію і 3-х її молодих дочок у єгипеті, Кир та Іван попрямували, щоб підтримати їх дух. Але богобоязливих чоловіків також посадили і жорстоко гнобили, схиляючи до відступництва від Христової віри. Потім дівчатам і мамі відрубали голови, а Кира й Івана вбили клинком 311 «312» року

Коли святі лікарі Кир та Іван прославили Христа мученицькою кончиною 312 року, благочестиві християни поклали їхні святі мощі в церкві св. Марка. Відбувалися численні чудеса. 100 років Олександрійський патріарх св. Кирило переніс частину святих мощей в єгипетське місто Менуту, щоб їх вшануванням відвернути жителів нашої планети від забобонних звичаїв. Потім в Менуті на честь свв. Кира й Івана збудували величну церкву.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/116/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/-cCZgbczNyA

10 липня Церква згадує святого Самсона, страннопріємця

Святий Самсон жив в VI ст. Він походив із знатної римської сім'ї. Він зрозумів всю мудрість свого часу, незвичайно багато займався медициною, до якої його вабила схильність до співчуття. Самсон не міг безпристрасно дивитися на муки і бідність, тому у власному будинку сприймав всіх хворих і бідних, милостиво надаючи їм потрібний догляд, також заспокоєння в молитві і вірі.

Після смерті батьків він роздав свій величезний статок. Будучи, зрештою, вільний від усіх земних уподобань і бажаючи уникнути похвали від жителів нашої планети, він відправився в Константинополь. Там він оселився в бідному домі і в тиші віддавався молитві. При всьому цьому Самсон не залишив благодійної діяльності: він збирав нездорових і їх лікував безплатно. Незвичайно він турбувався про стражденних невиліковними недугами і про тих, кого не хотіли лікувати інші лікарі: про прокажених, паралізованих, сліпих, одержимих.

Слава про преподобного Самсона поширилася по всьому містечку, і його будинок став притулком для зневірених.

У 30 років Самсон був висвячений у священний сан святим патріархом Міною, який високо оцінював його благочестиві справи. Святий вилікував від важкої хвороби імператора Юстініана, який тісніше розгубив всяку надію на лікарів. Юстиніан отримав у сні веління закликати до палацу святого. Тому було досить покласти руку на хворе місце, щоб правитель невідкладно зцілився. Але преподобний бажав недопустити похвал, і тому наклав трошки мазі, щоб це диво не приписали його чесноти. Правитель не знав, як віддячити преподобному Самсону, і бажав обсипати його золотом, але святий відіслав дари назад зі словами: «Для чого ти даруєш мені те, що я відкинув з любові до Христа?» Замість цього він запропонував Юстиніану застосовувати ці кошти для будівельних робіт лікарні поруч зі власної хатиною, щоб благородно приймати нездорових і бідних. Правитель з радістю погодився і доручив робочим вибудувати північніше Великої Церкви велику прекрасну будівля, що отримало славу як будинок Самсона.

Потім святий з нечуваною самовідданістю керував даною клінікою. У клініці працювали численні професійні лікарі, а доглядом за хворими займалися монахи. Цій установі правитель дарував рясні пожертвування не тільки на утримання трудівників, та й для того, щоб тут щедро роздавали їжу і одяг мандрівникам і нужденним.

Преподобний Самсон багато років присвятив цим апостольським трудам і мирно помер в дуже похилому віці. Його святі мощі були поховані в церкві святого Мокія. Тут в день пам'яті преподобного Самсона константинопольського лікарі, вважаючи його своїм святим заступником, влаштовували святковий хресний хід. У страннопрійомному будинку шанували його посох, єпитрахиль і священицькі облачення.

Потім, завдяки невидимій підтримці святого, в страннопрійомному будинку вийшло безліч чудес і зцілень. Скоро після смерті преподобного стався жахлива пожежа, що почалася у Святій Софії, зруйнувала всі навколишні будинки і перекинулася на дах лікарні.

Здавалося, люди марно намагаються загасити вогонь, як раптом вони побачили преподобного, що йшов по даху, і який наказував вогню відступити. Так притулок був врятований від руйнування.

Хворі прибували до могили преподобного Самсона, щоб провести там ніч; вони прикладалися до його ікони і помазувалися маслом з лампади, полум'яніючою над могилою. Часто преподобний Самсон являвся їм один або у супроводі святих безсрібників Косми і Даміана і подавав Господнє зцілення.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/115/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/61o9TGms-vg

Преподобний Давид Солунський «близько 540».

Преподобний Давид Солунський подвигом благим трудився в монастирі святих страждальців Феодора і Меркурія. Потім, оселившись поблизу містечка Солуні «Фессалоніки», він влаштував собі житло під мигдальним деревом і прожив у ньому 70 років, перебуваючи в незмінній молитві, дотримуючись вимогливого посту, терплячи спеку і холоднечу. Преподобний Давид отримав від Господа дар чудотворення, майже всіх зцілив від хворіб. Всім, хто прибував до нього, святий подвижник давав корисні для душі поради. Досягнувши безпристрасності, він був начебто ангел у плоті, міг брати в руки жар для кадила, не відчуваючи ніякого болю. Помер преподобний близько 540 року.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/114/ ,
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/oiO3v2vJnFM

Святий Йоан з Дуклі

Римо-катол.: 8 липня (довільний спомин)

Що потрібно, аби стати святим? Бути чесним перед собою та Богом і послідовним у цій чесності. Принаймні, так показує життя св.Йоана – Яна, бо поляк – із Дуклі (1414–1484), чиє ім’я носить житомирський «семінарійний» храм.

Він народився в Дуклі, Перемишльська дієцезія, помер у Львові. Можливо, навчався у Кракові, але окрім споминів, історичних підтверджень цього немає. Після навчання, хоч би де воно було, Ян повернувся в Дуклю, де оселився в лісі як пустельник (точніше, в гірських лісах на Цергові – йдеться бо про Карпатський регіон). Проте самітницьке життя не було його покликанням, лише певним періодом зосереджених пошуків Бога та Його волі. Святий хотів насамперед підготуватися до чинного служіння Богові у своїй «пустелі», подібно як Господь Ісус спершу перебував у мовчанні та пустелі, а лише потім вийшов до люду з проповіддю.

Не маючи повних 25 років (можливо, що й у молоді 20), вступив до конвентуальних францисканців – імовірно, у Кросні. Був добрим священиком і душпастирем, славився розумними та сповненими живої віри проповідями, в монастирях виконував різні служіння, аж до настоятеля (Кросно, Львів), при цьому не полишаючи францисканської простоти й виконуючи, за потреби, різні служіння по господарству й на кухні.

Міжнародна й демократична (сучасним суспільствам ой як до неї далеко) структура Католицької Церкви давала змогу прерізним людям зустрічатися і творити нові шляхи для життя вірою. В ті само часи, що жив Ян із Дуклі, у середовищі францисканців діяв «Божий солдат» св.Йоан Капістран, який відзначався такою ревністю в дотриманні уставу св.Бернардина Сієнського, що започаткував нову гілку францисканської сім’ї – обсервантів (тобто тих, які строго дотримуються уставу). Під його впливом св.Ян з Дуклі перейшов до тих, кого сьогодні звуть бернардинами, за назвою головного для Польщі тих часів храму обсервантів – св.Бернардина у Кракові.

Був і надалі добрим священиком і душпастирем, присвячував переважну кількість свого часу молитві, навіть і цілі ночі. Відзначався великою побожністю до Діви Марії. Брав участь в усіх орденських молебнях. Був прекрасним сповідником. Залишатися відданим молитві та пастирським обов’язкам йому не завадила ні втрата зору під кінець життя, ні те, що ноги віднялися… Вочевидь був не з тих, хто визначає «години прийому» для віруючих і воліє тихо відпочивати перед телевізором. А як помер, то слава про чудеса на його могилі зробила для вірних не менше, ніж він для них робив за життя. А зробив чимало, бо володів польською, німецькою та українською, отож міг проповідувати і наставляти дуже різних людей, підходячи до кожного з розумінням (і знанням) його ситуації.

Папа Климент ХІІ проголосив його блаженним 1733 року, а блаж.Йоан Павло ІІ канонізував його в червні 1997-го. Реліквії святого перебували у Львові, де він помер, пізніше у Кросні, а тепер покояться в житомирському храмі Менших Братів.

Зображується у бернардинському габіті, під час молитви-екстазу, нерідко – як монах, якому являється Пресвята Богородиця.