Святий мученик Макавейський

Господь Бог любив і благословляв Ізраїльський люд. Але коли євреї нехтували справжнього Господа і стали поклонятися ідолам, Господь тяжко карав їх, причому руками язичницьких королів, які займали Палестину, руйнували містечка, вбивали жителів нашої планети, забирали їх у полон. Таке нещастя прийшло і до ізраїльтян приблизно 166 року перед народженням Ісуса Христа, коли сирійським царем був Антіох Єпіфан, який намагався змусити іудеїв перейти на грецьку язичницьку віру.

Безбожний Антіох послав у Єрусалим генерала Аполлонія і 22 тисячі бійців із завданням знищити всіх євреїв, а на їх місце поселити чужинців. В суботу, святий день іудеїв, Аполлон віддав наказ своїм бійцям вбивати євреїв. Іудеї, побоюючись порушити суботу, гинули без найменшої протидії; 10 тисяч потрапили в полон. Місто було розорено, а після спалено. Святиню перемінили на поганські божества. Іудеям заборонили святкувати суботу і виконувати приписи Мойсеєвого закону. Майже всі євреї відступили тоді від своєї віри, але частина залишилася вірною справжньому Всевишньому і його святому закону, за що по-геройськи проливали свою кров.

Великими страдниками під час цього переслідування були праведний Елеазар, Соломония і її сім синів «Макавейські мученики». Св. Єлеазар був старозавітним священиком, девьятдесятілітнім старим, у якого все, навіть сивувате волосся і мягка поведінка, говори про його чесноти. Його утискають іудеї вважали, що як їм вдасться зламати Елеазара, то його зразком послідують всі інші євреї. Спочатку вони пробували підкупити його засобами, пізніше залякати небезпеками і насильством, але без найменшого успіху. Єлеазар стояв непохитно у власній вірі. Деякі язичники, також іудейські зрадники із співчуття до праведного бітька стали переконувати його, щоб він наказував принести собі дозволене м'ясо перед їжею, а перед людьми вдавав, що їсть заборонену свинину. Коли він відповів спокусникам, що ніколи цього не зробить, щоб не віддати молодь спокусі не піддати себе на гріх і Божу кару, розлючені погани прийняли його на тортури. Елеазара нещадно били. Він сердечно молився: "Господи, твоє священне світло доходить до найпотаємніших глибин наших сердець, Ти бачиш тортури, які  я терплю, але моя душа задовольняється, що може мучитися за твій закон з святої боязкості Тобі". З цими словами праведна людина віддала свою душу Всевишньому, залишивши народові приклад мужності і чесноти.

Після Елеазара мученицькою загибеллю загинули семеро його синів. Соломония бачила погибель кожного власного малюка, а пізніше і сама дала життя за віру в справжнього Господа і його святий закон. Сини йшли на тортури, а мама підбадьорювала їх, заохочуючи до мужності і вірності Богу до кінця.
...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/181/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/QGOWlpa6tfg

Святий Іван Боско

Святий Іван Боско (1815-1888), знаменитий італійський педагог та основоположник Салезіянського згромадження, члени якого піклуються про добро найбіднішої та найбільш потребуючої молоді, пізнав через чудесний сон в дев’ять років свою місію в житті. Його життя, присвячене вихованню молоді, було сповнене різних труднощів, які він зазнавав не лише від своїх найзапекліших ворогів, але й також від найближчих друзів.

З поміччю Божого Провидіння та Пресвятої Богородиці, до якої він завжди звертався на молитві, як до Марії Помічниці Християн, вдалось йому повністю зреалізувати чудесний від Бога сон. Сьогодні весь світ величає його як «апостола та вчителя молоді».

МОЛИТВА ДО СВЯТОГО ІВАНА БОСКО

Батьку й Учителю молоді, святий Іване Боско, що так багато працював для спасіння душ,
Будь нашим провідником у пошуках того, що веде до спасіння наших душ і спасіння ближніх.
Допоможи нам перемагати пристрасті та боязнь людської неслави.
Навчи нас любити Ісуса у Пресвятій Євхаристії, Пресвяту Богородицю, Помічницю Християн і Святішого отця.
І виблагай нам від Бога ласку доброї смерті, щоб ми могли зустрітися із тобою в  небі.
Амінь

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/180/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/AjfWBKHyJl8
https://www.youtube.com/embed/5SzXD5GmLrE
https://www.youtube.com/embed/tOxB73YGeZQ

Почитання Пресвятої Богородиці [Вчимо Катехизм УГКЦ]

Церква соборно сповідує Марію, Матір Господа нашого Ісуса Христа, Богородицею і Приснодівою і почитає її у святах літургійного року та в іконах. Церква в Богородичних святах молитовно споминає спасенні події життя Богородиці: Зачаття святою Анною[1], Різдво, Введення у храм, Благовіщення, Стрітення та Успення, вбачаючи в ній взірець для нашого зростання у святості.

Ікона «Знамення» зображає Христа в лоні Діви – знак, провіщений пророком Ісаєю (пор. Іс. 7, 14). Ікона «Одигітрія» (з грецької Провідниця, Та, яка вказує шлях) зображає Богородицю, яка вказує на Христа – путь, істину і життя (пор. Йо. 14, 6). Ікона «Умилення» (Зворушення) зображає тісне сопричастя Матері і Сина. Ікона «Матері Божої неустанної помочі» описує споглядання Божим Дитям майбутніх Страстей та наголошує на співстражданні Богородиці в страстях її Сина. Ікона «Оранта» (з латинської та, що молиться) зображає Пресвяту Богородицю з піднятими у молитві руками, як заступницю за людський рід перед Отцем Небесним.

...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/179/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/AgLpdASjBak

13 серпня - Євдокима праведного

Праведний Євдоким Кападокійський, уродженець Кападокії (Мала Азія), жив у IX столітті за панування імператора Теофіла (829-842). Був сином благочестивих християн Василя і Євдокії – знатних родом і відомих імператору.

Батьки гідно виховали сина у християнському дусі та вірі. Він вів праведне життя, кожним своїм вчинком старався вгодити Богові, гідно виконував Його волю - допомагаючи ближнім.

Давши обітницю безшлюбності і здорового розуму, він уникав розмов з жінками і не дивився на них. Контактував тільки зі своєю матір’ю, яку глибоко шанував. За доброчесне життя імператор призначив святого Євдокима правителем Харсіанської області. Виконуючи свої обов’язки як Божий слуга, праведний Євдоким керував людьми, судив їх справедливо і з лагідністю, дбав про бідних, сиріт і вдів, заступався за покривджених. Приватні християнські подвиги, які робив потай, були відомі тільки Богові.

...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/178/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/49nzgNYX1UQ

Святі апостоли від 70: Сила, Силуан, Крискент, Єпенет і Андроник (І)

Апостол від 70-ти святий Сила був у первісній Єрусалимській Церкви чоловіком поважним, "начальницьким між братами" (Діян. 15, 22).

Після Собору апостолів, котрий відбувся в Єрусалимі в 51 році, з питання про необхідність дотримання Мойсеєвого закону християнами з язичників, апостоли відправили послання Антіохійським християнам через апостолів Павла і Варнаву, в якому повідомляли, що рішенням Собору християни з язичників звільнялися від дотримання приписів Мойсеєвого закону. Було постановлено для них утримуватися від куштування жертов, від розпусти, від задушенини і крові і не робити іншим того, чого собі не бажають (Діян. 15, 20-29).

Разом з апостолами Павлом і Варнавою в Антіохію були послані Собором члени Єрусалимської Церкви святі Сила і Юда для роз'яснення послання словесно, що вони обидва і виконали за сприяння благодаті Святого Духа. Потім святий Юда був відпущений в Єрусалим, а святий Сила залишився в Антіохії і ревно допомагав Апостолу мов в його місіонерських подорожах з Євангельською проповіддю. Апостоли відвідали Сирію, Кілікію, Македонію.

У місті Филипах їх звинуватили в тому, що вони обурюють народ, за що святих апостолів схопили, били палицями, а потім кинули до в'язниці. Опівночі, коли святі апостоли Павло і Сила молилися, раптово стався сильний землетрус, кайдани спали з них і двері темниці розчинилися. А тюремний сторож, злякавшись, що в'язні повтікали, хотів накласти на себе руки, але був утриманий апостолом Павлом. Тоді, з трепетом припавши до ніг апостолів, він з вірою прийняв від них благовістя про Христа, вивів їх з в'язниці, привів у свій дім, омив їхні рани і охрестився з усіма своїми домашніми.

З Филип апостоли Павло і Сила пішли в міста Амфіполь, Аполлонію і Солунь, набуваючи в кожному місті нових учнів Христових і стверджуючи Церкви.

У Коринті святий апостол Сила був висвячений на єпископа, там він, зробивши багато знамень і чудес, скінчив своє життя.
...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/177/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/52AhNXf0rhg

Ісус іде водою до переляканих учнів. Дев’ята неділя по Зісланні Святого Духа

У дев’яту неділю по Зісланні Святого Духа читається Євангеліє від Матея про бурю на морі і про те, як Ісус іде по воді до переляканих учнів (Мт 14,22-34).

Пропонуємо коментар деяких Святих Отців та давньохристиянських письменників на даний євангельський уривок.

22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
23 І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.

Переконливе духовне значення слів Ісуса ...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/176/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/5enDEBtO4YA

Свята Філомена, покровителька Живої Вервиці

Свята Філомена Майбутнє Церкви залежить від Віри і Чеснот молоді

Історія розвитку і поширення набожності до святої Філомени розпочинається описом її життя та мученицької смерті. Про все це розповідається у книзі під назвою "Діяння святої Філомени", що була схвалена Апостольською столицею 21 грудня 1883 року.

Чому свята Філомена користується великою любов'ю і пошаною серед християн впродовж багатьох століть? Наша Пресвята Богородиця із Дитятком на руках з'явилася святій Філомені, коли Вона перебувала у в'язниці, закована в кайдани, в очікуванні мученицької ...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/175/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/g0JiFGD05ks

Святий мученик Каліник - житіє

Каліник народився в Кілікії «3-4 століття» в християнській родині і з юнацтва відрізнявся благочестям. Бачачи навколо себе багато язичників, він тужив за ними бо в загибелі перебували вони, коли прийшов в вік, почав проповідувати їм істину про Христа. Каліник, подібно апостолам, пройшов майже всі міста і селища, скрізь навертаючи жителів нашої планети до Всевишнього, і прибув в кінці кінців в місто Анкіру в Галатію. Там він прожив досить довгий час і вилікував безліч душ. За це язичники озлобилися на святого, зловили і кинули правителю Сакердон, ...
Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/174/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/g0JiFGD05ks

Святі апостоли від 70: Прохор, Никанор, Тимон і Пармен

Святі апостоли від 70: Прохор, Никанор, Тимон і Пармен були першими дияконами Церкви Христової.

В євангелії Діянь Апостолів «6,1-6» розповідається, що в Єрусалимі дванадцять апостолів обрали сім мужів: Стефана, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена та Миколая, сповнених Святого Духа і мудрості, і поставили їх на дияконське служіння.

Свята Церква здійснює загальну пам'ять 28 липня, так як вони померли в різний час і в різних місцях.

Святий Прохор спочатку супроводжував первоверховного апостола Петра і від нього поставлений єпископом в місто Нікомідію. Після Успіння Божої Матері Прохор був супутником святого апостола Іоанна Богослова і спільно з ним засланий на півострів Патмос. Там він записав Одкровення Боже, святому апостолу Іоанну, про «Апокаліпсис». Після повернення в Нікомідію святий Прохор направляв язичників до Христа в містах Антіохії і там прийняв мученицьку кончину.

Святий Никанор постраждав в той день, коли був побитий камінням святий першомученик архідиякон Стефан і безліч інших ...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/173/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/UYAJoJuCNoo

Взірець сповіді з усього життя

«Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією
думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь» (Мт. 22, 37-38).
«Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить» (Йо. 14, 21).
«Шукайте перше царство Боже та його справедливість,
а все інше вам докладеться» (Мт. 6, 33)

До сповіді не може приступати особа, яка живе в непрощенні, перебуває в
гніві чи образі. Винятково, у такому стані можна іти до сповіді, якщо
людина готова обіцяти перед Богом виправитися, примиритися.
Церква заохочує сповідатися щомісяця і тоді безперервно приступати до св.
Причастя (якщо впродовж цього часу особа не вчинила тяжкого гріха).
Якщо виринає у пам’яті якийсь гріх з минулого, то з нього слід
сповідатися. Пам'ять пригадує нам, з чого треба очистити душу і совість.

***
Найбільшим гріхом у світі є гордість. «Бог гордим противиться, смиренним
же дає благодать» (Як. 4, 6). Горді стаються чужими для Бога, бо гордість
– причина всіх гріхів. Причиною війни як на небі (бунт ангелів), так і на
землі є гордість. Вона є більшою від гріхів, які є наслідками війни
(навмисне вбивство, тортури, голодна чи насильницька смерть).
Складові частини гордості:
Впертість.
Протилежна до наполегливості. Наполегливість пов’язана із добрими ділами,
чеснотами, впертість – з амбіціями і домінуванням свого впертого бажання.
Впертість обов’язково потягає за собою егоїстичну принциповість.
Легкоранимість і образливість.
Більшість людей (а особливо жінки) свою легкоранимість вважають
позитивною, пов’язаною з тонкістю душі і делікатністю натури. А Святі Отці
кажуть, що причиною легкоранимості і образливості є хворе самолюбство, яке
прирівнюється до безумства. Бо не варто мріяти про те, що люди тебе
достойно оцінять. Адже «слуга не більший від пана свого» (Йо. 15, 20).
Якщо не сприймали Бога-чудотворця, то як можуть правильно оцінити нас?
Особа, яка вірить і довіряє Богові, перестає бути залежною від суджень
інших людей. Тож усю свою надію треба покладати лише на Бога, бо Він за
добро нагороджує, а за зло карає. Йому не треба нічого пояснювати, адже
Господь знає все про нас краще нас самих, тому не будьмо надто
красномовними у молитві. «А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті
погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані. Не будьте,
отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж
ви просите в нього» (Мт. 6, 7-8).
Зверхність.
Високомірне ставлення, вивищення себе в розмові і поведінці з людьми,
привласнення дарів, талантів, досягнень і успіхів собі. «Без Бога нічого
доброго чинити не можемо» (пор. Йо. 15, 5). Добра думка – від Бога, а без
доброї думки не може бути доброго діла. Людина, яка в момент успіху
пам’ятає про Бога, виявляє вдячність. Людина зверхня і самозакохана
подібна до Люцифера, який був найкращим із ангелів. Він знав Бога як
Творця, Бога всемогутнього, всесильного, і надумав із Богом воювати. Так і
людина, окрилена успіхом, часто забуває, що всі дари отримала від Бога при
народженні (Без таланту – праця безсила).
Скрита непомітна самохвальба.
В розмові, немов між іншим, наголошуємо на те, чим хочемо похвалитися.
Причина – хворе самолюбство.
***

Щоб спастися треба бути покірним. Крім молитви і посту, важливими є добрі
діла, милостиня, пожертви. Це маємо чинити для людини, але задля Бога. «Я
– виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, – той плід
приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете» (Йо. 15, 5). Ісус
Христос творив чудеса, зціляв, робив багато добрих діл, але не всі люди
його належно сприймали і оцінювали, тому і їхня думка про Христа була
помилковою.
Обов’язково є молитися, каятися, визнавати провини, постити, давати
милостиню, пожертву. Це все має одну мету – достойно підготуватися до
святого Причастя. «Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені
перебуває, а я – в ньому». (Йо. 6, 56).

***
Гріхи, які кличуть про пімсту до неба
Святотатство – затаювання гріха на сповіді.
Бог знає усе. Навмисне приховувати свою провину – це затаїти її зі страху
чи встиду, а те, що забули, а потім пригадали, не є святотатством. Такий
гріх слід визнати у наступній сповіді.
Навмисне вбивство.
Крім вбивства з пімсти, ревнощів, ненависті, сюди належать аборти,
внутрішньоматкова спіраль (ВМС) – автоматичний аборт, таблетки від
вагітності.
Особам, які вчинили такі гріхи, крім сповіді слід звернути увагу і на
заупокійні суботи. Їх маємо у Великому Пості, місяць перед Великим Постом,
«Зелена» субота і субота перед 1 листопада (вона без назви).
У заупокійні суботи поминаємо всіх від віку померлих, а також жертви
навмисного вбивства. Сюди належать і ті діти, які загинули від лікарів на
нашу просьбу, або від спіралі (ВМС), або інших народних методів для
вбивства дітей.
Потрібно після найближчого покійного родича вписувати стільки імен,
скільки було абортів або спроб переривання вагітності. Імена вибираємо ті,
які нам подобаються, з огляду на те, що ми і так не знаємо чи мав бути
хлопчик чи дівчинка. Але Бог знає все і йому нічого додатково описувати чи
пояснювати не потрібно.
У заупокійні суботи та сорокоусти таке подання на Літургію робити
обов’язково. Також добре це робити у ...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/172/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/S36IyIDOGCk