Десятинний монастир УПЦ Московського патріархату має бути знесений, а архітектори Олександр Горбань і Олексій Шемотюка, яких звинувачують у спробі підпалу монастиря, – звільненні з-за ґрат.

Про це кореспонденту ІНФОРМАТОРа розповіли учасники протесту, який проходив сьогодні на території Національного музею історії України, поруч з капличкою Московського патріархату.

«Треба взяти і знести цей кіоск з продажу свічок», –  заявив художник Владислав Шерешевський.

«Є багато місць, де прихильники Московського патріархату можуть бити поклони, але для чого робити це в центрі Києва?» – обурився він.

На думку іншого протестувальника – чоловіка 40-45-річного віку – Десятинний монастир має бути демонтований, бо «це опорний пункт наших ворогів».

«Ми за свободу релігій, але організації, головне управління якої знаходиться в Москві – столиці країни-агресора, в Україні не має бути», – додав він.

Крім знесення споруди храму, активісти також вимагали звільнення архітекторів Олександра Горбаня і Олексія Шемотюка, яких правоохоронці звинувачують у спробі підпалити монастир.

«Ми за те, щоби хлопців, яких незаконно звинувачують у підпалі так званого Десятинного монастиря, звільнили з-під варти і провели об’єктивне розслідування, оскільки підпалу ніякого не було», – розповів один із учасників протесту.

Нагадаємо, у Києві сотні людей вимагали знесення Десятинного монастиря УПЦ МП.

Колишній працівник КДБ СРСР Борис Стекляр, що був причетний до вбивства українського художника Ніла Хасевича та двох його побратимів 4 березня 1952 року під час облави на криївку, помер на 95-му році життя. Про це йдеться у некролозі, опублікованому в офіційній газеті збройних сил Росії «Красная звєзда», пише «Збруч».

Відповідно до інформації російської газети, Стекляр помер ще 18 січня після важкої хвороби.

«Світла пам'ять про відважного командира взводу фронтової розвідки, мужнього співробітника контррозвідки, що вміло виявляв у повоєнній Західній Україні залишену німцями аґентуру і зрадників, назавжди залишиться у наших серцях», – йдеться у часописі російської армії.

Про смерть колишнього працівника КДБ повідомив також рівненський сайт «Четверта влада». За даними місцевих журналіств, насправді Стекляр помер 17 січня.

«Увечері 17-го січня у своїй квартирі у Рівному помер 94-річний полковник КДБ СРСР Борис Стекляр», – пише рівненський сайт.

Нагадаємо, Борис Стекляр був одним з головних фахівців КДБ з боротьби з Українською повстанською армією на Рівненщині. Він фігурує у справі про вбивство двох або більше осіб в березні 1952 року, зокрема художника та члена референтури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича та двох його побратимів.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура України почала розслідування за фактом вбивства Хасевича працівником органів держбезпеки СРСР Стекляром, який своєї вини не визнавав. За версією Стекляра, Хасевич, незважаючи на пропозицію здатися, убив двох своїх соратників, а потім застрелився.

Окрім того, у Рівненському окружному адмінсуді розглядали справу полковника КДБ Бориса Стекляра. Він намагався, всупереч закону «Про доступ до архівів радянських репресивних органів», обмежити доступ до своєї особової справи. На засідання він не прийшов, але зрештою звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду. Суд задовольнив його прохання.

Генеральний штаб Збройних Сил України готовий підтримати громадські організації учасників АТО, які налаштовані на конструктивну співпрацю задля зміцнення обороноздатності країни. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Міноборони.

Як зазначають, таку позицію озвучив у п'ятницю в рамках круглого столу за участю представників громадських організацій, які об'єднують учасників і ветеранів АТО, начальник Генерального штабу - головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко. «Створення потужної системи територіальної оборони, оптимізація діяльності її структури й підготовки завжди залишаються серед головних пріоритетів Збройних Сил України. В цих питаннях, які тісно пов’язані також із підготовкою кадрового резерву для Збройних Сил, ми розраховуємо на сприяння з боку учасників АТО та створених ними громадських організацій, які справді налаштовані на співпрацю», - зазначив Муженко.

Він окремо зауважив, що ЗСУ залишаються поза політикою, цього принципу мають дотримуватися і громадські організації учасників АТО, які хотіли б співпрацювати зі ЗСУ. «Вони не повинні дозволяти політичним силам різного ґатунку використовувати себе як фактор дестабілізації держави», – наголошується в повідомленні.

Віктор Муженко відзначив, що зараз громадські організації учасників АТО відіграють важливу роль у військово-патріотичному вихованні молоді та в опануванні базовими військовими навичками. На його думку, ще однією функцією, яку можуть узяти на себе громадські організації учасників АТО - згуртувати навколо себе цивільних осіб, які з певних причин не можуть стати на військовий облік, але хотіли би брати участь у захисті країни.

«Організація системи військової підготовки для таких громадян є важливою функцією громадських організацій, за сприяння військових комісаріатів», - зазначив головнокомандувач ЗСУ.

Нагадаємо, у січні повідомлялося, що в Генеральному штабі ЗСУ запрацювала Рада резервістів, яка виконуватиме функції колективного дорадчого органу при Генштабі. Завдяки створенню цієї Ради резервісти зможуть напряму надавати свої пропозиції до керівництва ЗСУ, надати допомогу в опрацюванні законодавчих ініціатив та просто просувати саму ідею служби у резерві як інструмент посилення обороноздатності країни.