38,2… і ні градусам мєньше

  • 22.11.07, 13:39
це всього лише моя температура на сьогодні але не маю права звертати на неї увагу всього лише побічний ефект нікакіх жарапаніжающіх!!! бо невідомо, як то вплине на організм а тре ще так багато зробити... /damn/

сцукогалальоднах!

  • 20.11.07, 18:51
це коли: 1) ти йдеш дорогою і знаєш, що ймовірність гепнутись на дупу дорівнює приблизно 0,99 2) ти впевнений, що кожна зустрічна людина /неважливо, красавєц-мужчіна чи бабця з тєлєжкай/ хоче тебе штовхнути і стати тим самим 0,01, якого так не вистачає майбутньому синцю на твоїх ніжніх полушаріях 3) ти дивишся на людей і заздриш чорною заздрістю „як то вони так спокійно і упевнено йдуть, коли ти сам пересуваєшся немов рагуль” 4) дорога, що колись займала 5 хв, тепер розтягується в „напрочуд ...

Читати далі...

/don't be scared/

  • 18.11.07, 20:26
я бачила сонце, що втрачало своє тепло... поступово змінювалось життя всесвіту морок поглинув все... і разом з тим показав набагато більше, ніж всі звикли бачити але вони злякались... страх панував у кожному куточку світу і ніхто навіть не наважувався мріяти... сподіватись... вірити а це був лише початок, який люди сприйняли як кінець ...   - теперь конец... и что? что теперь? - теперь нужно учиться жить заново.    конец - это всего лишь начало чего-то нового.    вот почему вы...

Читати далі...

одна ночь из жизни

  • 16.11.07, 19:19
это когда очень болит голова… потом сердце… потом желудок… потом ноги не в состоянии держать твоё тело… цепная реакция а потом ты ложишься спать, потому что уже 3 часа ночи… организму необходима хоть пара часов сна… но заснуть невозможно… в голове куча мыслей… и боль… она уже поглотила всё тело и хочется только одного… чтоб наконец прекратился этот стук… непрерывный… громкий… невыносимый [Приєднана картинка]  а потом наступает утро… ты просыпаешься в холодном поту и знаешь, что надо...

Читати далі...

музика нааас связала гг) або трансформація смаків

люди мають чудову властивість постійно змінюватись, неважливо то „+” чи „-”. разом з ними змінюються і їхні музичні вподобання я зростала на музиці, що слухав мій дядько, - Наутілус, Сектор Газа... пізніше Лінда, Агата Крісті. ще маленькою наспівувала „Я хочу быть с тобой”, „Мало огня” та „На тебе как на войне”. стала трохи старшою, зрозуміла, що окрім дядькової існує й інша музика. й стала божевільною хванаткою Іванушек гг) звичайно, ні про які концерти й мови бути не могло (я ще навіть до...

Читати далі...

а шкода...

коли ти лягаєш і закриваєш очі, іноді замість конкретних думок тебе відвідують абсолютно незрозумілі, але в той же час прекрасні образи, що поселилися в твоїй уяві... і ти лежиш, вивчаєш їх і боїшся поворушитися... боїшся, що не дай бог якимсь безглуздим рухом злякаєш їх і вони втечуть... і ніколи більше не з'являться... не з'являться, тому що жоден фотограф не зможе зберегти їх на плівці, жоден художник ніколи їх не намалює...

ні-па-нят-на

  • 07.11.07, 18:13
  • я
[Приєднана картинка] відчуваю себе порожньою кімнатою, в котру всі так і прагнуть поселитись... звідкись з*являються шпалери... лінолеум... килим... меблі... світло... ...і головне - люди... яких раніше навіть близько не було ті, які оминали мене все існування...

/.../ навіяно хворою уявою

  • 06.11.07, 17:51
маленька дівчинка в блакитному платтячку років чотирьох... вона сидить в пісочниці сама, спиною до усіх. інші діти стоять метра зо три з наляканими обличчями. старші обіймають молодших, що невпинно плачуть. і всі дорослі проходять повз них... нікому не має діла. нарешті сивіючий дядечко з довгими вусами зацікавлюється та підходить до пісочниці. декілька хвилин він не може зрозуміти те, що коїться... а потім пробирається крізь натовп дітлахів та підходить до дівчинки. питається – де твої...

Читати далі...

ніщо не вічне

згадую своє дитинство, коли тільки-но з’явились такі монстри попсової сцени як Spice Girls та Backstreet Boys. всі від них просто шаленіли, намагались бути схожими на них. і, як наслідок, з’являлось безліч гуртів-клонів, що співали про те ж саме, такими ж голосами, що лунали з таких самих голів. ця манія увірвалась в життя фанатів напрочуд стрімко, проте так само стрімко вона й зникла. ми більше не бачимо цих завжди усміхнених облич зі сторінок модних молодіжних журналів. їхні солоденькі...

Читати далі...

...існування потребує доказів

  • 29.10.07, 00:39
читати білі літери на білій стіні... напис: кожне слово потребує слухача.  інакше слова не мають значення. нехай навіть більш за все на світі ти хочеш їх вимовити... ! важливо вміти писати білі літери на білій стіні...