Як би ти знала, як втомився чекати,
Коли вночі знов судомить все тіло,
В марній спробі вгамувати невміло,
Те бажання, що знов не дасть спати.
Як би ти знала, як втомився я жити,
Без можливості відчути твій дотик,
Де щоранку немов гострий дротик,
Встромляє в серце бажання курити.
Як би ти знала, як втомився я чути,
Що через відстань душа хоче вити,
Спонукаючи до крові руки збити,
Щоб від болю на мить все забути.
Як би ти знала, хоча думаю знаєш,
Бо насправді це не важко збагнути,
Що я завдячую бажанням тут бути,
Лиш почуттям, що до мене ти маєш…
© William van Warg