Христос Воскрес!

  • 24.04.11, 03:34



Христос воскрес!(2)
   Радість з неба ся являє,
   Пасха красна днесь витає,
   Радуйтеся щиро нині,
   Бог дав щастя всій родині,
   Бог дав радість нам з небес:
      Христос воскрес!(2)

Христос воскрес!(2)
   Земленька зі сну збудилась,
   В трави, квіти замаїлась,
   Звір і птичка веселиться,
   Миром Божим світ краситься,
   Люди! Мир дав Бог з небес:
      Христос воскрес!(2)
  
Христос воскрес!(2)
   Мир нам сам Христос приносить,
   Мир нам небо днесь голосить,
   Мир той Божий всі вітаймо,
   Ласку Божу прославляймо,
   Чудо Боже всіх чудес:
      Христос воскрес!(2)

Христос воскрес!(2)
   Ученики мир співають,
   Стах і смуток забувають,
   Слово Боже всім голосять,
   І спасення їм приносять,
   А спасення йде з небес:
      Христос воскрес!(2)

Христос воскрес!(2)
   В правді Божій просвітімся,
   В правді Божій веселімся,
   Щезла вже страшна неволя,
   Завітала краща доля,
   Доля Божа нам з небес:
      Христос воскрес!(2)

Христос воскрес!(2)
   Радуйтеся, Божі люди,
   Хай між вами гнів не буде,
   Хай цвіте любов все Божа,
   Чиста, мила, як квіт-рожа,
   Бо любов прийшла з небес:
      Христос воскрес!(2)




Дорогі друзі! Бажаю всім свят Великодніх  витканих  із мрій , писанок мальованих у найзаповітніші мрії, пасочок смачних і солодких як мед.Христос Воскрес!!!




Маріє не плач

  • 21.04.11, 23:03
Маріє, гляди Чиї то сліди То сліди твойого Сина Тут ішла твоя дитина Маріє не плач. А вона спішить, на землю глядить. Кров багриться слідами Як Ісус іде з катами Маріє не плач. Цілу ніч не спав, Сину мій любий Ти в городі молився І до смерти готовився Дитино моя. Вже Ісус іде Під Хрестом паде Рідна матір Го стрічає З своїм сином розмовляє Де ти сину йдеш? Помогла б Тобі Сину мій любий Той Хрест тяжкий Твоє тіло чим зостати Дитино моя. Вже кричать жиди, Щоб скоро ішов Син на матір подивився, Гірко слезами облився Вже Маріє йду. Мати під Хрестом А Син на Хресті Серце з жалю умліває Як на Сина споглядає Маріє не плач. Мати вмліває, А Син вмирає, Сонце з жаху ся сховало, Щоб на біль не споглядало, Маріє не плач. Народе грішний, Що Він вам зробив? Я одного сина мала і на смертні муки дала, За що він терпить? Народе грішний, що Я вам зробив? До стовпа мя прив'язали І терневий вінок дали, За що ж це таке? Народе грішний, Оцім подумай, Скоро життя скінчиться І страшний суд приближиться, Що ж тоді буде?

Лист Ісуса

  • 19.04.11, 23:49





У цей час, колити день і ніч змагаєшся за життя, шукаючи полегшення, щоб вміти жити з іншими, послухай, що маю тобі сказат
и :
rose Коли ти хочеш заплакати, не плач, поклич Мене і я прийду, щоб заплакати з Тобою.
Коли ти хочеш усміхнутися, повідом Мене і я прийду, щоб ми усміхалися разом.
rose Коли будеш відчувати, що світ є затісним для твого смутку, поклич мене, щоб ми двоє розділили твоє горе.
rose Коли побачиш, що вже не можеш навіть молитися, запроси мене , і я помолюся, замість тебе.
Коли вважатимеш, що вже все скінчилося, поклич Мене, і я допоможу тобі віднайти надію.
rose Коли
будеш потребувати, щоб хтось тобі сказав: „Я тебе люблю”, - поклич Мене
– і я тобі це скажу з великою ніжністю, щирістю, у кожен момент твого
життя. Як будеш вважати, що тобі вже не потрібно Мене – повідом мене
навіть тоді Я буду далі з тобою, люблячи тебе;бо Я є Любов, Я є твій Бог
.heart



І молю Тебе...

Під хрест Твій стаю

Спасителю мій милий

І молю тебе, подай же мені

За гріхи жаль щирий

Верше, мій верше

  • 14.04.11, 00:00
Ой верше, мій верше, Мій зелений верше. Уж мі так не буде, Уж мі так не буде, Як... як било перше. Бо перше мі било, Барз мі добре било. Од своєй мамички, Од своєй мамички, Не ходити било. Не ходити било, Куди я ходила. Не любити било, Не любити било, Кого я любила. Не ходити било Горами, стежками. Не любити хлопця Не любити хлопця З чорними бровами. Верше... Мій верше...

Ти і я












художник  Jeff Rowland

"Всі печалі мої обмини..."



Весна проходить, як чекання,
Напружене чекання в тиші.
Дерева, імеєм чеканені,
Весняний промінь поколише.

І хоч земля щоночі стигне
Під зимними дрібними зорями,
Та вдень краплини швидкі встигли
Поверхню снігу розузорити.

А там сніги в минуле кануть,
Все вище сонячне склепіння,
Тоді кінчається чекання
І наступає нетерпіння.

І хмари, наче біла вовниця,
І через хащі вітер рветься,
І брунька нетерпінням повниться,
І розривається, мов серце.



І все вернеться на круги своя,
І вийде правда, і промовить слово.
Дороги, що ходила ними я,
Постеляться мені під ноги знову.

І я знайду ті молоді сліди,
Почую пісню, що тоді звучала.
З тих чорних днів неволі і біди
Поезії витоки і начала.

Вона пробилась і зійшла до нас,
Як сонце весняне у далі синій.
Сильніше всього в цьому світі - час.
Та перед правдою - і він безсилий!

Сто раз убита, оживе вона,
І гляне в душу, і промовить слово.
Прокляті і забуті імена
Повернуться й засвітяться нам знову.



Світанкова пісня


Розбуди мене, розбуди,
А як буду я тиха і сонна,
Поведи мене, поведи
Милуватися сходом сонця.

Заспівай мені, заспівай

Світанкову лагідну пісню.
Запитай мене, запитай,
Чи прийшов ти не надто пізно.

Обніми ти мене, обніми

Руками теплими, вірними.
Всі печалі мої обмини,
Тільки б ще раз я в щастя повірила.





Пам’ятаймо, хто ми,
Пам’ятаймо, звідки,

І в якій землі наші корені.
Лиш високі сосни
Були дідам свідки,
Як вони схиляли голови зморені.

Пам’ятаймо, як,
Пам’ятаймо, коли

Ми рушали в дорогу далеку.
Кості наших батьків
У землю лягли
Від Сибіру до канадського Квебеку.

Пам’ятаймо, чиї ми,
Пам’ятаймо, скільки нас,

За чим нас в цей світ послали.
Ми досі дзвеніли кайданів кільцями -
Задзвонімо ж дзвонами слави.