Ніхто не може вирішити за українців, як
вони вирішують говорити і писати, окрім самих українців. Але як вони
можуть вирішувати для себе без знання таких слів, які були заборонені
(див. на «Більшовик України», 1933, № 7, де знаходяться цілі списки
заборонених слів від 20-х років). Я хочу, щоб хтось колись сів, як я, з
вбитими та розстріляними з Інститутів живої і наукової мови. Коли ж будуть
оприлюднені результати їх відважної праці, щоб з’явилась...
Читати далі...