На крайньому півдні Кіровоградської області, біля села Завтурове Устинівського району, знаходиться ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Монастирище”. Це мальовниче місце, відоме в народі як “Український Стоунхендж”. Воно оповите безліччю легенд та теж вважається потужним місцем сили. Тут місцева річка Інгул прорізає гранітний щит і утворює крутий каньон, посеред якого знаходиться велика прямокутна скеля, що розділяє русло річки на дві частини. З трьох боків вона має прямовисні стіни, а з четвертого – пологий підйом, загромаджений великими брилами сірого граніту. Біля підніжжя скелі лежать окремі брили, а на вершині знаходиться ще кілька брил значних розмірів.

За однією з легенд, колись давно місцевим паном на скелі була поселена дівчина-кріпачка, яка не хотіла вийти заміж за нелюба. Жила вона в невеликій халупі самотньо, як у монастирі. Звідси й назва Монастирище. За іншою версією цієї легенди, у дівчини від пана народилася дитина, тому й заховалася від сорому перед людьми на скелі. Там і прожила самотня до смерті, бо дитина померла ще маленькою. Люди ж зверталися до неї, як до ворожки та віщунки.

А ще розповідають про печеру, де сховані були давні скарби – чи то козацькі, чи то татарські. Вхід до неї нібито десь згори на скелі прихований, а вихід знаходився під водою.