Взнав, що гратиму для "Регіонів", поламав гітару, купив вувузелу

Молодіжний фестиваль «Extreme.Music.LIVE», який має відбутися 18-19 серпня у Черкасах набуває скандального відтінку. Дізнавшись, що концерт відбуватиметься за підтримки міської організації Партії регіонів, гурти одне за одним починають відмовлятись виступати.

Одним із перших, хто відмовився брати участь у фестивалі, став черкаський гурт «Эффект бабочки», пише Прочерк.

«Нашій команді запропонували взяти участь у фесті, не зазначаючи, хто буде організатором. Однак коли ми дізнались, хто фінансуватиме концерт, одноголосно вирішили відмовилися від «легких грошей», адже совість важливіша», – розповів у коментарі «Прочерку » гітарист гурту «Эффект бабочки» Костянтин Доброцький.

Також він повідомив, що їх гурт розцінює цей фестиваль як передвиборчу агітацію.

Вже сьогодні зранку відмовився брати участь у фесті ще один гурт – «ЯntaR City».

«Ми нікого не підтримуємо і не будемо підтримувати, в агітаціях участі не беремо», – повідомив менеджер гурту «ЯntaR City» Олександр Романяк.

Відмовився виступати на фестивалі через його агітаційну спрямованість і Валентин Стрикало зі своєю групою.

А от гурт «Fail System» вирішив показати свій протест по-іншому: заспівати на фестивалі пісню «Я устал нюхать вонь, так пахнут слова моего президента». Про це один з учасників написав у соцмережах.

Крім того, ще й досі музикантам не сказали, яка на концерті буде апаратура, що ставить під сумнів участь багатьох виконавців.

Організатори фестивалю у соцмережах зазначили, що «за підтримки Партії регіонів» означає, що на фестиваль «завітають» губернатор Сергій Тулуб та секретар міськради Віктор Горкун, проте лозунгів регіоналів ніде висіти не буде.

Також брати участь фестивалі вже відомились гурти «Good fellas» та «4films». Гурти просять прибрати себе з афіш, однак організатори фестивалю поки що до їхніх слів не дослухаються.

За матеріалами: Рідна країна

Фірмовий стиль ПР: мовний закон - як примітивне шахрайство

З адміністрації президента керівникам Закарпатської та Чернівецької обласних рад та адміністрацій була дана сувора вказівка не проводити сесій з мовного питання.

Про це заявив депутат Верховної Ради від НУНС Генадій Москаль з посиланням на власні достовірні джерела, повідомляє прес-служба нардепа.

Москаль назвав «першою серйозною «осічкою» регіоналів» широко анонсовану сесію Верховної ради Автономної республіки Крим, на якій було заплановане надання російській мові статусу регіональної. «Розгляд питання відкладено на невизначений термін - скоріше за все, до виборів до нього не повернуться. Зараз серед населення Криму більше 13% складають кримські татари, і ненадання їх мові статусу регіональної є не тільки грубим порушенням улюбленого закону Партії регіонів, але й Конституції» - сказав Москаль.

Політик також зазначив, що серед населення Чернівецької області більше 13% складають румуни і більше 10% – молдавани. Крім того, в області є села, де компактно проживають росіяни-старообрядці та поляки.

Аналогічна ситуація і в Закарпатській області – кількість етнічних угорців тут складає більше 12%, що є підставою для визнання угорської мови регіональною на території області. Крім того, в окремих районах компактно проживають румуни, є майже повністю словацькі, німецькі села, а також села, заселені представниками інших національностей.

«Не дивно, що на територіях, де проживають представники цих меншин, ніякі сесії не проводилися», - сказав Москаль, вказавши, що вже звернувся кримськотатарською мовою до голови Верховної ради АРК та голів Чернівецької і Закарпатської обласних рад (румунською і угорською мовами) з вимогою провести сесії та визнати регіональніми, відповідно, кримськотатарську мову в Криму, молдавську та румунську на Буковині та угорську мову на Закарпатті.

«Якщо цього не буде зроблено, залишаю за собою право звернутися до окружних адміністративних судів згаданих регіонів, послів Угорщини, Румунії та Молдови, а також до структур ОБСЄ та Ради Європи, що опікуються правами національних меншин», - вказав Москаль.

Нагадаємо, з набранням чинності закону "Про засади державної мовної політики" наразі місцеві влади 7 регіонів України ухвалила рішення, згідно з яким російська мова отримала статус регіональної.

В той же час Ізмаїлі міськрада відмовилася розглядати питання про надання болгарській мові регіонального статусу на рівні з російською.

Президент Міжрегіонального об’єднання «Румунська спільнота України», депутат від Партії регіонів Іван Попеску заявляв, що рішення про статус румунської мови в Чернівецькій області, буде прийнято через три місяці - після того, як Кабінет міністрів розробить механізми реалізації закону про мовну політику.

Голова Херсонської обласної ради Віктор Пелих на брифінгу після сесії облради, на якій було прийнято рішення про надання російській мові статусу регіональної заявив, що турки, що компактно проживають на Херсонщині в сільській місцевості, можуть поставити питання про надання їх мові статусу регіональної.

http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=18140

Пропоную "вишиваний протест"!

Анна Олещенко _ П'ятниця, 03 серпня 2012, 13:52

Родилась я в русскоязычной украинской семье. Поэтому думаю обычно на русском языке, хотя свободно владею и украинским. Как и многие другие, мои ближайшие предки русифицировались за годы советской власти, однако россиянами себя никогда не считали.

Я благодарна родителям и особенно бабушке, которые вырастили меня с любовью к своей стране. Но главное, что делает меня патриотом Украины – это, пожалуй, обостренное чувство справедливости и любви к правде, которое во мне воспитали.

За свободу Украины было пролито немало крови. А сколько страданий перенесено только из-за того, что польские и российские власти запрещали употреблять родной украинский язык в образовании, делопроизводстве и культуре!

Кровь предков взывает о восстановлении исторической справедливости. Мы просто обязаны возродить употребление украинского языка во всех сферах жизни.

Не секрет, что люди не учат иностранные языки, если у них нет для этого стимула. Точно так же русскоязычные граждане Украины не будут учить и украинский, если в отдельных регионах можно будет учиться и работать, не зная его.

Предлагаю начать всенародный протест против закона Кивалова-Колесниченко в форме ежедневного:

– ношения вышиванок, традиционных тканых поясов;

– завязывания небольших вышитых или тканых рушников вместо поясов, шейных платков, на сумках, на женских шляпах с большими полями;

– дамам использовать как шаль огромные цветастые украинские шерстяные платки с бахромой;

– в общем, у кого что найдется дома, и на что фантазии хватит.

Лишь бы это красноречиво бросалось в глаза…

Собственно, этот "протест вышиванок" уже начат протестующими возле Украинского дома в Киеве. Многие из нас, хоть и не были там, всей душой убеждены в том, что украинский должен оставаться единственным государственным языком Украины.

Между тем, у инициаторов этого закона, у "широких масс" и иностранных наблюдателей создается иллюзия, что протестующих очень мало.

 ...Помните, как начиналась Оранжевая революция?

Тогда через СМИ, через фальсифицированные "соцопросы" обществу навязывалась иллюзия, что кандидата от объединенной оппозиции Виктора Ющенко поддерживает только Западная и Центральная Украина, и что его шансы очень малы. И вот кто-то подал идею, чтобы, все, кто поддерживает его и оппозицию, – каждый день носили что-нибудь оранжевого цвета. Хоть ленточку на видном месте.

И вдруг, через пару дней, стало очевидно для всех, что поддержка оппозиции на самом деле огромна – по всей Украине, в том числе в восточно-южных областях!

Это был переломный психологический момент. И он сильно повлиял как на народ, так и на всех украинских политиков...

Давайте просто сделаем это: визуально продемонстрируем, что нас, противников введения второго государственного языка – много! Главное – так протестовать можно без отрыва от обычных ежедневных занятий, и без объявления голодовки.

 

Возвращаясь к патриотизму

Поскольку у меня есть друзья этнического российского происхождения, то я знаю, что тем их родителям, которые совсем не знали украинского, – было действительно непросто, когда вдруг в 1991 году он стал государственным языком.

Значит, теперь нужно начать делать то, что так и не было сделано за 20 лет независимости Украины:

1. Организовать в каждом районе бесплатные вечерние курсы украинского языка и истории Украины для взрослых.

Например, при какой-нибудь общеобразовательной школе. И предусмотреть в госбюджете средства на зарплату преподавателям этих курсов.

2. Заложить в госбюджет оплату труда переводчиков при госорганах с языков национальных меньшинств, в случаях, если человек вообще не в состоянии понимать украинский язык.

Организовать это по принципу, схожему с оплатой труда переводчиков на таможне. Но все официальное деловодство должно быть полностью на украинском.

3. Все госслужащие, не владеющие до сих пор украинским языком – протестировать! – обязаны изучить его на курсах и сдать экзамены/тесты.

Иначе – до свидания. Можно предусмотреть законом переходный срок – два-три года, за время которого ныне работающие чиновники обязаны изучить украинский. Также необходимо ввести обязательное изучение языка и истории для желающих стать гражданами Украины.

4. Деятельность Всеукраинской общественной организации "Товариство "Просвіта" имени Тараса Шевченко уподобить деятельности немецкого культурного Института имени Гете.

Нужно создать центры изучения украинской культуры, истории и языка именно на базе "Просвиты" – потому что это авторитетная в кругах гражданского общества неполитическая организация. "Просвита" с первых лет независимости Украины занимается подобной деятельностью и имеет зарегистрированные и действующие местные организации во всех регионах, вплоть до Крыма.

Пока писала эту статью, вышел материал в газете "День" о том, что подобная инициатива на местном уровне появилась и у депутата Луганского горсовета. Что ж, значит, идея правильная, если она пришла в голову более чем двум людям.

Это тем более необходимо в связи с тем, что Российская Федерация руками РПЦ быстрыми темпами создает сейчас на территории Украины сеть Центров русской культуры – вплоть до организации курсов изучения русского языка в каждом приходе.

5. Создать всеукраинский музыкальный FM-канал, который бы транслировал только украиноязычную современную музыку.

Благо, наша музыка уже очень развита, вопреки всем преградам, и есть много качественного рока, попсы, миксов с элементами этномотивов. Время от времени можно было бы и народные песни пускать, и классику украинских композиторов. Уверена, многие с удовольствием слушали бы. Даже название предлагаю: "Радио "Вышиванка".

6. Организовать на государственном телеканале УТ-1 исторический ликбез для населения.

Как в форме показа художественных, документальных фильмов по истории Украины, так и в форме дискуссионной телепередачи с историками. Сделать все это доступным для просмотра и скачивания в интернете.

За последние 20 лет журналистами-энтузиастами разных телеканалов и документальных киностудий было снято множество фильмов. Хорошо бы организовать показ таких фильмов той же "Просвитой". Да и вообще, ездить по селам и показывать их в клубах или летних кинотеатрах. Не вижу ничего плохого в таком "возрождении" советской методики просвещения.

7. Делиться со своими друзьями и родственниками, особенно в глубинке, особенно в наиболее пострадавших от русификации районах – украиноязычной музыкой, историческими и художественными книгами, фильмами.

Потому что у жителей сел и райцентров очень ограничен доступ к такой информации, да и телевидение они смотрят реже. Про интернет даже не вспоминаю.

*   *   *

Сейчас некоторые оппозиционные силы пытаются сделать вышиванку символом своей избирательной кампании. А я предлагаю оставить ее обществу, народу, кому она и принадлежит.

Я "вышитый протест" уже поддержала. Присоединяйтесь!

На заметку женщинам: в вышиванке из непрозрачной ткани очень удобно ходить в 40-градусную жару, так как традиционный свободный покрой блузы и белый цвет отлично защищают от палящего солнца, а плотная вышивка на груди позволяет обойтись без лишних давящих предметов гардероба. J

Анна Олещенко, Киев, специально для УП

Большинство украинцев выступают против предоставления государств

олее половины украинцев - 51% - выступают
против предоставления русскому языку статуса государственного. 41%
поддерживают эту идею. Об этом свидетельствуют результаты опроса,
проведенного Социологической группой Рейтинг в конце июля 2012 года. Как
сообщили ЛІГАБізнесІнформ в пресс-службе группы Рейтинг, кроме того, 8% опрошенных не определились с ответом на вопрос.

При этом 34% опрошенных скорее поддерживают принятие закона о
региональных языках, 16% - полностью поддерживают. 42% скорее не
поддерживают закон, 29% - совсем не поддерживают.

Еще 15% безразлично относятся к принятию этого закона, а 11% - не определились со своим отношением к нему.

Кроме того, согласно выводам социологов, украинцы - 70 до 80% опрошенных
- не готовы протестовать против закона или выступать в его поддержку.

39% опрошенных считают, что закон уничтожает украинский язык, не
согласны с этим утверждением 47% опрошенных. 14% не смогли определиться.

55% опрошенных взрослых жителей в возрасте более 18 лет считают родным
языком скорее украинский, 40% - скорее русский, 1% - другой язык. Еще 5%
не смогли определиться, какой язык им роднее.

Опрос проводился 14 - 27 июля 2012 года. Опрошено 2000 респондентов
методом личного формализованного интервью согласно опроснику (face to
face). Погрешность репрезентативности исследования не более 2,2%.

«Пані Бондаренко, не треба нам співчувати!»

Місто Рівне досі не відійшло від візиту до Рівненської обласної лікарні депутатки від Партії регіонів Олени Бондаренко. Нагадаємо, у середу, під час зустрічі, рівненські медики зупинили її виступ і попросили пані депутатку говорити українською. «Шановна пані народний депутате України Бондаренко! Ми всі знаємо вас як запеклого захисника відмираючих регіональних мов — гагаузької, угорської, румунської і особливо російської. У нашому регіоні більшість населення користуються українською мовою, яка не відмирає. Тому просимо вас як державного службовця першого рангу користуватися державною мовою», — звернувся до політика заслужений лікар України Мирослав Семанів.

Пані Олена, яка планувала обмежитися лише привітанням українською, була вимушена нею говорити годину, після чого знову перейшла на російську. Втім, як розповіли «УМ» рівненські лікарі, діалогу не відбулося ні російською, ні українською. Депутатка, яка розповідала про медичну реформу, не змогла відповісти по суті на жодне питання проекту — бо «некомпетентна». Відтак виступ, що переріс у дискусію, стосувався більше питання «покращення вже сьогодні», якого у Рівному не помітили, та скандального мовного законопроекту. У четвер Олена Бондаренко відгукнулася не вельми приємно про мешканців Рівного. Мовляв, їй шкода, що на Заході «люди одномовні, не розуміють російської», і порадила їм її вивчити. А ще додала, що має над мешканцями Рівного перевагу, бо володіє двома мовами, та нагадала приказку, що людиною можна бути стільки ж разів, скільки мов знаєш. Рівняни ж обурені: держслужбовця першого рангу попросили говорити державною мовою не через нерозуміння, а з поваги до держави і україномовного регіону. І додають: якщо в цій ситуації і є провокація, то лише з її боку. А лікар, який висловив прохання, каже, що українські чиновники мають спілкуватися з народом державною. Принаймні в тих регіонах, де нею говорить переважна більшість.

«Не треба співчувати тим, хто захищає рідну мову» Справді, скидається на те, що Олена Бондаренко просто не підготувалася до передвиборчої зустрічі. Навіть «комуністи» та кум Володимира Путіна Віктор Медведчук у Рівненській області, на відміну від Київщини, на бігбордах вивісили агітацію українською. Причому є чітка межа: у сусідній Житомирській ті ж самі плакати «говорять» російською — «Вернем страну народу» і «Страной управляешь ты».

Попри цей розподіл агіток за мовною ознакою, мешканці Рівного у більшості тільки посміхаються на запитання, чи справді не розуміють російської, як каже Бондаренко. Дехто, навмисне відповідаючи на це питання російською, кидає кілька фраз польською — мовляв, ще й цю знає.

А от заслужений лікар України Мирослав Михайлович Семанів —герой місцевої преси, який «змусив Бондаренко, яка навіть у Шустера тільки російською відповідає, говорити українською», — каже, що взагалі шокований словами депутатки. «Навіщо їй робити ці конфлікти? Зустріч пройшла нормально, після закінчення наших дебатів Олена Бондаренко сама підійшла до мене, потиснула руку як рівноправному опоненту. А потім насмілилася заявити, що вона співчуває нашому невігластву... Не треба нам співчувати, ми говоримо українською з діда–прадіда, не треба співчувати тим, хто захищає свою мову. Наша лікарня завжди славилася в усі часи своїми працівниками, багато хто з них працював в Австрії, Німеччині, Франції і вивчив мови цих країн. Я вже про російську і не кажу. Тому я не радив би закидати щось щодо нашої неосвіченості», — обурюється Мирослав Семанів. Експеримент за законом Колесніченка «З іншого боку, ця ситуація якраз демонструє згубність впровадження закону Колесніченка—Ківалова, який дуже вже підтримує депутатка, — продовжує наш співрозмовник. — Моє прохання можна розцінити як експеримент впровадження цього закону. Чому я попросив перейти на українську? Бо до нас приїхала представниця Донецька — регіону, де діяли б дві мови: регіональна мова російська і державна — українська. У нас, на Рівненщині, регіональна збiглася б з державною. Якою мовою мала говорити Бондаренко? Винятково українською. А її реакція на це прохання,її «співчуття» — воно якраз і показує згубність впрова­дження закону. Він є лише приводом для розпалювання ворожнечі».Мирослав Семанів акцентує увагу й на іншому — депутатка приїхала на зустріч із медиками, яких набилося до зали більше сотні, але не змогла відповісти на жодне питання, що стосувалося майбутнього української медицини. Хоча напередодні керівництво медзакладу анонсувало, що депутатка приїде, аби, по–перше, розповісти про соціальні ініціативи Президента, а по–друге, вислухати пропозиції лікарів щодо реформи медичної галузі.«Люди уважно слухали пані Бондаренко, тези про реформи галузі, але мали багато профільних запитань, на які вона не могла відповісти, казала, що є некомпетентною, — каже лікар. — Усе зійшлося до банального — мовляв, було б добре, якби були кошти. Тоді один із наших хірургів і запитав, чому депутати так багато живуть, а в медиків такі низькі зарплати? Депутатка відповіла, що і без того нам постійно підвищують виплати. Так, підвищують періодично — на 7 гривень. Це 100 грамів м’яса. За таку оцінку праці владою ми, звичайно, дуже вдячні, але я знову нагадав про «мовний закон» — він з’їсть 17 мільярдів гривень. Мене підтримали люди, що добре би було ці гроші віддати на медицину, а вона лишень — це наша перед­виборча обіцянка, і ми її виконаємо». За словами пана Семаніва, з цих слів і почалися найбільші «дебати»: медики питали, де головна обіцянка — «покращення вже сьогодні»? Приїздіть іще, попрактикуєтеся українською А от Олексій Кособуцький, голова обласного виконкому партії «Наша Україна» вбачає у приїзді «регіоналки» і певний позитив та корисний досвід для Олени Бондаренко. «Так, пані Олена мала зважити, що приїхала в Західну Україну. Можливо, в ту — справжню Україну — де більшість говорить українською, мовою держави. Але це не означає, що наші мешканці не розуміють російської, польської чи англійської, — запевняє рівненський політик. — І те, що Олена Бондаренко годину поспілкувалася українською — це ж тільки на користь для неї особисто. Молодець! Більше б російськомовних політиків приїздило до нас — швидше б опанували державну мову».Олексій Кособуцький наголошує, що в побуті мешканці Рівного «спокійно ставляться до інших мов, і до російської у тому числі». «Але коли до громади звертається чиновник такого рангу, то хоча б із поваги до людей, до країни, треба це робити державною мовою», — підсумовує в коментарі  «УМ» пан Кособуцький. http://umoloda.kiev.ua/number/180/0/75236/

Прохання.

  • 20.06.12, 20:17

Доброго вечора, друзі.

Так вже вийшло, що останнім часом актуальна тема щодо мови спілкування в Україні, хоча тут і так усе зрозуміло, але як показують останні події в Україні - зрозуміло ще не всім. Я являюсь україномовним громадянином нашої держави, і ставши користувачем порталу i.ua я вибрав мову на сторінці - українську. Все ніби добре, появилась сторінка на українській, але у розділі новин 95% - це посилання на інтернет-видання сторінок із російською мовою, хоча ці видання (принаймні десь 70% мають українську версію новин). Я вже 2 рази звертався до адміністрації i.ua з вимогою робити посилання на україномовні сторінки сайтів із новинами, якщо вже є вибір мови на головній сторінці i.ua, але двічі отримав відповідь, що мовляв, самі інтернет-видання домовляються про викладення їхніх новин на i.ua на російській мові. Ось вчора я звернувся до видання Телеканалу новин "24" із прозьбою виставляти новини на українській мові, оскільки ми живемо в Україні із єдиною державною мовою, і згідно останнього опитування цього видання (багато із вас голосували теж - я виставляв цю замітку тижнів зо 2 тому) за єдину українську мову висловилось понад 76% користувачів сайту Телеканалу новин "24". Сьогодні отримав відповідь:

Дякую за лист.

Портал i.ua бере у нас лише російськомовні новини. Вони не зацікавлені в україномовній стрічці.

Читайте наш сайт або ж використовуйте RSS.

З повагою,

редактор сайту

Телеканалу новин "24"

Володимир Самусенко Ось так. У мене зараз немає часу, тому прохання до вас, кому це небайдуже - звернутись із подібним питанням до інших інтернет-видань, де є україномовні сторінки - чому вони роблять свої посилання на російськомовні версії своїх новин, а потім вимагати від адміністрації i.ua дотримуватися наших із вами прав, гарантованних нам Конституцією - і викладати посилання на новини - на україномовні сторінки сайтів, якщо вже на головній сторінці i.ua вказано, що мова спілкування - українська. Буду вдячний, просто зараз реально не можу сам "просканувати" усі  інтернет-видання. Якщо ми не нагадуватимемо про себе і свої права, то їх і надалі продовжуватимуть топтати, а нас - принижувати. Хтось із вас робив замітку, що із 10 україномовних громадян, 9 - на запитання російською - переходить на російську мову спілкування, а із 10 російськомовних, 2 - відповідають по-українськи, на запитання українською. Майже ніхто із російськомовних громадян не купуватиму україномовні журнали чи газети - краще купить російською. Серед україномовних - все одно якою мовою читати. Чи не через цю нашу байдужість ми до сих пір боремось за українську мову в державі УКРАЇНА. Прохання також вимагати створювати україномовні сторінки на усіх виданнях, де їх немає, але які видаються в Україні. PS: ще одне, не знаю як вас, а мене дратує постійні посилання у розділі новин на сайт Polemika - явно виражене українофобне видання, що регулярно принижує українців і ставить під сумнів державу Україна. Пора вимагати прибрати це сміття із інтернету.

Табачник натякнув, що українська - "непотрібна" мова

Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник на зустрічі з вчителями Росії заявив, що перестав нав’язувати регіонам підручники на "непотрібній мові".

Про це свідчить відео виступу міністра, яке було зняте у Києві у травні 2012 року на зібранні вчителів Росії, передає ЗІК.

"Якщо говорити про те, що зробила демократизація, то ми перестали нав’язувати регіонам підручники на непотрібній мові. Бюджет задихається,я бачив це апокаліптичне похмуре видовище", - заявив він.

"За кілька років, наприклад, не розпаковані підручники в АР Крим. Запитую наших поважних директорів департаментів, заступників міністра: навіщо ви возите підручники в ті регіони, де батьки все одно їх купують іншою мовою? Чую: Ну, така команда", - розповів Табачник.

"Ми третій рік у мовному сенсі повністю йдемо від побажання кожної школи. Вона замовляє і отримує той комплект підручників, які замовила", - уточнив він.

Також міністр похвалився, що зняв табу на російську мову у вищих навчальних закладах, яке ввів його попередник (Іван Вакарчук), заборонивши викладати російською мовою у вишах.

А ефект від цього, як заявив Табачник, це те, що російські студенти хлинули вчитися в Україну. Наразі більше 6 тисяч росіян-контрактників вчаться в українських вишах і більше 7 тисяч українських студентів вчаться в Росії.

Як відомо, у серпні 2011 року школам Львівської області не вистачало 20% підручників яких просто не завезли. Така ситуація спостерігалася і в інших регіонах України. Учням пропонували вдруковувати частини текстів з Інтернету.

У грудні 2011 року по всій Україні школам не вистачало підручників для перших і одинадцятих класів.

Станом на лютий цього року українським одинадцятикласникам досі бракувало підручників і не було по чому готуватися до ЗНО.

http://www.pravda.com.ua/news/2012/06/11/6966454/

Украинские министры и посол России поиздевались над гимном Украи

7 июня во время официального приема, посвященного дню России, посол РФ в Украине Михаил Зурабов откровенно поиздевался над государственным гимном Украины. Об этом «Главкому» сообщил бютовец Сергей Соболев. «Когда посол России объявлял очередной номер концертной программы, сообщил, что сейчас казачий хор исполнит народную русскую песню «Ще не вмерла Украина». Когда хор пел национальный гимн Украины, украинские министры продолжали жевать салаты, демонстрируя свое отношение к национальному гимну страны. Никто из них не высказал протеста, и даже не перестал жевать», - сообщил Соболев. Напомним, что государственным гимном Украины является песня «Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля», слова Павла Чубинского, музыка Михаила Вербицкого

Источник: Главком

За "язиковий" законопроект проголосувало всього 172 депутата

За законопроект про засади державної мовної політики проголосувало 172 депутата, а не 234, як офіційно оголошено.Про це у блозі на "Українській правді" написав журналіст Сергій Андрушко з посиланням на письмову реєстрацію депутатів за 5 червня, оприлюднену на сайті Верховної Ради.

Як з’ясувалося, один із депутатів, який голосував за законопроект, офіційно перебував в цей час у відпустці, ще один – був у відрядженні, ще один – хворів, інші 59 парламентарів, голоси яких були "за", на це засідання були письмово не зареєстровані.

Усього незареєстрованих, чи тих, які хворіли або були у відрядженні на момент ранкового засідання 5 червня виявилося 62 депутати (чиї голоси відображені електронною системою "за" ухвалення закону).

Якщо зайти, наприклад, на сторінку народного депутата Деркача, можна побачити, що він 5 червня проголосував "за" законопроект про засади мовної політики.

Водночас, на його ж сторінці в розділі "письмова реєстрація" можна побачити, що він цього дня – в офіційній відпустці.

Плотніков, який теж проголосував "за" на ранковому засіданні 5 червня був у цей час у відрядженні!

А навпроти прізвища колишнього спікера парламенту з комуністичної фракції Ткаченка у письмовій реєстрації зазначено, що у день голосування за мовний закон він "хворіє", хоча його голос враховано.

Серед депутатів, які проголосували за закон, але не були письмово зареєстровані – Ахметов, Янукович молодший, Бережна, Богословська, Васадзе – це лише з партії регіонів.

Колишній бютівець, а наразі позафракційний Писаренко, який теж проголосував "за" – так само не зареєстрований на засіданні.

"Оскільки для того, щоб законопроект вважався ухваленим потрібно 226 депутатів, даний законопроект можна вважати неприйнятим, оскільки, очевидно, що "за" нього особисто проголосували лише 172 депутати", - написав журналіст.

Повний перелік тих, чиї голоси враховані попри те, що вони не були письмово зареєстровані, були хворі або у відрядженні – наведено нижче.

Як відомо, стаття 84 Конституції України вимагає особистого голосування депутатів.

http://www.pravda.com.ua/news/2012/06/6/6966094/

Помста за розкол країни

«Помста за розкол країни» — акцію з такою назвою провели активісти всеукраїнського громадського руху «Відсіч» у місті Антрацит на Луганщині. Це жест спротиву патріотичної молоді проти розкольницького законопроекту Колесниченка — Ківалова «Про засади державної мовної політики», який фактично запроваджує російсько–українську двомовність. Тож «помаранчеві» активісти пообіцяли знизити рейтинг кожному депутату, який проголосує за цей проект.

Першим став Антрацит — мажоритарний округ голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремов. Днями там поширили десять тисяч написаних російською мовою листівок із закликом не голосувати за Партію регіонів та пана Єфремова. Акценти в «летючках» розставлено навколо економічних та соціальних провалів влади та її неадекватного втручання у гуманітарну сферу. Листівки клеїли скрізь, роздавали з рук у руки по всьому місту, проводили роз’яснювальну роботу, причому російською мовою.

Гроші на «підривну діяльність» активісти «Відсічі» збирали під час акцій протесту під Верховною Радою 24–25 травня та в соціальних мережах.

Першою «жертвою» мав стати лояльно налаштований до законопроекту голова Народної партії Володимир Литвин. Агітбригада збиралася на його рідну Житомирщину — у Новоград–Волинський. Однак фракція Народної партії знайшла в собі сили не голосувати за «окупаційний» законопроект, тому старт кампанії перенесли до Антрацита.

Тим більше що в сусідньому Сіверськодонецьку правоохоронці заарештували захисника прав місцевих підприємців Римму Білоцерківську. На допомогу їй зі Львова через всю Україну рушив автопробіг, організований Асамблеєю громадських організацій малого і середнього бізнесу — друзями «Відсічі». У Києві партнери об’єдналися і, провівши спільний мітинг у Сіверськодонецьку, рушили на Антрацит.

«Розвідка боєм» виявила неабиякий ентузіазм місцевих. «Дехто з приватних підприємців лишив агітаторам свої контакти для подальшої співпраці, — розповів «УМ» активіст «Відсічі», киянин Михайло Свистович. — Ми побачили, що в Україні люди скрізь однакові, їх не хвилюють проблеми мови — на першому місці в усіх стоять соціальні та економічні питання, потім — питання власної безпеки, злочинності, корупції, і аж на десятому місті — мови. Ще помітили, що скрізь люди негативно ставляться до нинішньої влади, яка порушує насамперед гуманітарні питання, не вирішуючи першочергові проблеми».

Свистович, відомий як активіст «чорної «Пори» часів Помаранчевої революції, певен: до сердець людей легко достукатися, якщо говорити з ними однією мовою — мовою поваги та розуміння. Незрозумілим для активістів лишилося одне — чому такою роботою не займається політична опозиція, а лише «світиться» перед телекамерами?

Утім «Відсіч» не ображається і збирає сили. Чий округ наступного разу опиниться під «обстрілом» протестних листівок? «Варіантів дуже багато — це і позафракційні із групи «тушок», і Ківалов із Колесниченком, — міркує Михайло Свистович. — Програма дій сьогодні в розробці».

Наступного разу, десь через тиждень, «Відсіч» обіцяє нагрянути в містечко Центральної України. «Шукайте нас у соцмережах і приєднуйтесь»,— закликають активісти.

Анна ЩЕПА . Україна Молода. http://umoloda.kiev.ua/number/2086/180/74359/