З Днем Святої Трійці

Вітаю всіх з Великим святом. Нехай у Ваших родинах завжди буде мир і благодать!

Вітаю з Днем ангела усіх Катюш, Катерин, Катрусь!



Бажаю Каті, без сумніву,
Я в іменини натхнення,
Щоб ти завжди була красивою,
Шалено бадьорою і щасливою,

Щоб везіння прийшло,
Щоб щастя за тобою йшло,
Хочу успіху побажати,
Рідних і близьких поважати!

Слово про розумних росіян


Пауло Коэльо: «Когда русский начинает умнеть, он превращается в украинца». 

Фривольная поэзия

   Мой шаловливый язычок
   Сегодня что-то разгулялся.
   Сначала в рот к тебе проник,
   Чуть было там он не остался.
   Но любопытство погнало его назад,
   Скользнув по шее, вниз спустился.
   Такой проворный, как нырок,
   Он обошёл вокруг сосок.
   Потом ещё раз, снова, снова ...
   И почва для любви готова.
   Решил спустится ещё ниже
   И цель другая стала ближе -
   Там главный расположен инструмент.
   Настрой его, лови момент!
   Задорно снизу начал он,
   Свой кончик заострив, как жало.
   И дрожь по телу пробежала
   Любимого. Раздался стон...
   "А мы на правильном пути!"
   Решил наш друг и вверх поднялся,
   Головку обогнув, не растерялся
   И губы попросил себе помочь.
   Те были вовсе и не прочь.
   На это быстро согласились,
   Вокруг ствола расположились
   И медленно спустились вниз.
   Затем вновь вверх неспешно поднялись.
   Язык от них не отставал
   Как мог, усердно помогал.
   Поднявшись вверх ласкал головку
   И делал это очень ловко.
   Продолжить думала рассказ,
   Но кончил милый как-то враз...


© Copyright: Нора Ди, 2010
Свидетельство о публикации №210121501398

Вітаю жінок та дівчат з наступаючим Міжнародним жіночим Днем

Вітаю жінок та дівчат з наступаючим Міжнародним жіночим Днем
 і бажаю всім Вам 



а потім 


а потім ще 





веселого всім свята!

Попередження!


І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ


Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20


І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жнива!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля. /349/

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого. Волі! волі!

Братерства братнього! Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Великих слов велику силу,

Та й більш нічого. Кричите,

Що Бог создав вас не на те,

Щоб ви неправді поклонились!..

І хилитесь, як і хилились!

І знову шкуру дерете

З братів незрящих, гречкосіїв,

І сонця-правди дозрівать

В німецькі землі, не чужії,

Претеся знову!.. Якби взять

І всю мізерію з собою,

Дідами крадене добро,

Тойді оставсь би сиротою

З святими горами Дніпро!


Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,

Щоб там і здихали, де ви поросли!

Не плакали б діти, мати б не ридала,

Не чули б у Бога вашої хули.

І сонце не гріло б смердячого гною

На чистій, широкій, на вольній землі.

І люди б не знали, що ви за орли,

І не покивали б на вас головою.

Схаменіться! будьте люди,

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших... і не буде

Кому помагати.

Одцурається брат брата

І дитини мати.

І дим хмарою заступить /350/

Сонце перед вами,

І навіки прокленетесь

Своїми синами!

Умийтеся! образ Божий

Багном не скверніте.

Не дуріте дітей ваших,

Що вони на світі

На те тілько, щоб панувать...

Бо невчене око

Загляне їм в саму душу

Глибоко! глибоко!

Дознаються небожата,

Чия на вас шкура,

Та й засядуть, і премудрих

Немудрі одурять!


Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрость би була своя.

А то залізете на небо:

«І ми не ми, і я не я,

І все те бачив, і все знаю,

Нема ні пекла, ані Раю.

Немає й Бога, тілько я!

Та куций німець узловатий,

А більш нікого!..» — «Добре, брате,

Що ж ти такеє?»

«Нехай скаже

Німець. Ми не знаєм».

Отак-то ви навчаєтесь

У чужому краю!

Німець скаже: «Ви моголи».

«Моголи! моголи!»

Золотого Тамерлана

Онучата голі.

Німець скаже: «Ви слав’яне».

«Слав’яне! слав’яне!»

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

І Коллара читаєте

З усієї сили,

І Шафарика, і Ганка,

І в слав’янофіли

Так і претесь... І всі мови

Слав’янського люду — /351/

Всі знаєте. А своєї

Дас[т]ьбі... Колись будем

І по-своєму глаголать,

Як німець покаже

Та до того й історію

Нашу нам розкаже, —

Отойді ми заходимось!..

Добре заходились

По німецькому показу

І заговорили

Так, що й німець не второпа,

Учитель великий,

А не те, щоб прості люде.

А ґвалту! а крику!

«І гармонія, і сила,

Музика та й годі.

А історія!.. поема

Вольного народа!

Що ті римляне убогі!

Чортзна-що — не Брути!

У нас Брути! і Коклеси!

Славні, незабуті!

У нас воля виростала,

Дніпром умивалась,

У голови гори слала,

Степом укривалась!»

Кров’ю вона умивалась,

А спала на купах,

На козацьких вольних трупах,

Окрадених трупах!

Подивіться лишень добре,

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми,

Все розберіть... та й спитайте

Тойді себе: що ми?..

Чиї сини? яких батьків?

Ким? за що закуті?..

То й побачите, що ось що

Ваші славні Брути:

Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття — ваші пани /352/

Ясновельможнії гетьмани.

Чого ж ви чванитеся, ви!

Сини сердешної Украйни!

Що добре ходите в ярмі,

Ще лучше, як батьки ходили.

Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,

А з їх, бувало, й лій топили.

Може, чванитесь, що братство

Віру заступило.

Що Синопом, Трапезондом

Галушки варило.

Правда!.. правда, наїдались.

А вам тепер вадить.

І на Січі мудрий німець

Картопельку садить,

А ви її купуєте,

Їсте на здоров’я

Та славите Запорожжя.

А чиєю кров’ю

Ота земля напоєна,

Що картопля родить, —

Вам байдуже. Аби добра

Була для городу!

А чванитесь, що ми Польщу

Колись завалили!..

Правда ваша: Польща впала,

Та й вас роздавила!


Так от як кров свою лили

Батьки за Москву і Варшаву,

І вам, синам, передали

Свої кайдани, свою славу!


Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

Заміс[т]ь пива праведную

Кров із ребер точать.

Просвітити, кажуть, хочуть

Материні очі

Современними огнями.

Повести за віком,

За німцями, недоріку, /353/

Сліпую каліку.

Добре, ведіть, показуйте,

Нехай стара мати

Навчається, як дітей тих

Нових доглядати.

Показуйте!.. за науку,

Не турбуйтесь, буде

Материна добра плата.

Розпадеться луда

На очах ваших неситих,

Побачите славу,

Живу славу дідів своїх

І батьків лукавих.

Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Я ридаю, як згадаю

Діла незабуті

Дідів наших. Тяжкі діла!

Якби їх забути,

Я оддав би веселого

Віку половину.

Отака-то наша слава,

Слава України.

Отак і ви прочитай[те],

Щоб не сонним снились

Всі неправди, щоб розкрились

Високі могили

Перед вашими очима,

Щоб ви розпитали

Мучеників, кого, коли,

За що розпинали!

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата —

Нехай мати усміхнеться, /354/

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

Тарас Шевченко

поцелуи

От страсти у мужчины кровь бурлила.
И женщина с улыбкой на устах
Сказала, что себя бы разрешила
Поцеловать, но только в двух местах.
О, мужики святая простота!
Он к женщине придвинулся поближе
И попросил быстрей назвать места.
Она сказала: «В Риме и в Париже!»




Процитировано, точнее сп....но.

16 cічня - ОБЕРІГ КОРОВИ

Селяни вірили, що в цей день голодні відьми, повертаючись із гуляння, здоюють корів. Щоб уникнути такого зла селяни привязували над ворітьми сальну свічку. І зверталися за допомогою до домового: " Дідусь
домовий, напувай мою худобинку, напувай та годуй, гладко води. Біжи, молочко, по
жилочкам, да у вимячко, із вимячка да в дієчки, із дійочок да в подійничок да
по криночкам на товсту сметаночк
у".
Ваили в цей день кашу на молоці вівсяну або ж з борошна, студили її і так в горшку і несли в хлів до корови. Давали в цей день коровам каравай.

Рецепти обрядового хлібу: http://www.rossichy.ru/ncalendar/1_yan/16_yan.html
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
37
попередня
наступна