Помер сусід на чужині,я писала спогад на його сторінці аж раптом
- 04.12.25, 10:09
Дуже болісно і гірко. Я б назвала це днем несправедливості.
Валеро... Твій життєвий і жартівливий погляд на речі буде жити в багатьох серцях твоїх друзів і просто знайомих. Так сталося,що ти єдиний відгукнувся і ми з Влад ховали разом нашого сусіда Сергія 6 років тому, тоді я казала: наш район вже не буде таким як раніше без нього. Сьогодні наш двір без тебе. Ти пішов, ти помер на чужині. Знаєш ,коли ми збігли з Харкова і оселилися закордоном я подумала що не зможу прийти на могилу своїх рідних і друзів - це і є вигнання.
Ми були просто сусідами... Ми просто вигулювали разом своїх собак в дощ чи іншу непогоду чи відверту мряку. З тим самим Сергієм і тобою ми зустріли так один з Нових Років,тоді я зрозуміла що не можу пити шампанське просто з пляшки. Ти ще той був розбишака! :) Посміхаюся і плачу ...Ой як же болісно!
Як же болісно від цієї несправедливості.
Наш двір був особливим завдяки тобі. Але ти вимушений був бігти з нього...
Ці москальські покидьки продовжують вбивати, а я не хочу писати в тебе на сторінці де лунає їхня мова, я втомилася доводити, втомилася бути толерантною і продовжувати спілкування українською, коли всі навколо відверто вдосконалюються огидною говіркою в розмові зі мною.
Мова - кордон! Не знаю чому я переключилася, мабуть тому що не бачу світла в кінці цього тунелю,тунелю, де чутно ворожі звуки,а на стінах ворожі літери і слова. Так, ви знаєте українську, але це не головне! Повторюйте це як мантру ще років з двісті, а я не хочу це чути
Головне що Валера був гарною людиною, але ключове - "був".
Продовжуйте толерувати і продовжуйте ховати своїх, а чужі справлятимуть пир горою "на язьікє" .
Вчора я писала це на його сторінці у ФБ, а потім не захотіла це публікувати через те, що поки він боровся за життя мені писали його знайомі російською, хоча я мовила українською. Мені було важко, а вони не розуміли цього що говорячи мовою вбивць тільки длдають більше чорного в цю історію. Валеру відключили від апаратів, а мене назавжди від спроб ділитися чимось із тими хто відповідає на українську російською, хоча знає українську.
Валеро... Твій життєвий і жартівливий погляд на речі буде жити в багатьох серцях твоїх друзів і просто знайомих. Так сталося,що ти єдиний відгукнувся і ми з Влад ховали разом нашого сусіда Сергія 6 років тому, тоді я казала: наш район вже не буде таким як раніше без нього. Сьогодні наш двір без тебе. Ти пішов, ти помер на чужині. Знаєш ,коли ми збігли з Харкова і оселилися закордоном я подумала що не зможу прийти на могилу своїх рідних і друзів - це і є вигнання.
Ми були просто сусідами... Ми просто вигулювали разом своїх собак в дощ чи іншу непогоду чи відверту мряку. З тим самим Сергієм і тобою ми зустріли так один з Нових Років,тоді я зрозуміла що не можу пити шампанське просто з пляшки. Ти ще той був розбишака! :) Посміхаюся і плачу ...Ой як же болісно!
Як же болісно від цієї несправедливості.
Наш двір був особливим завдяки тобі. Але ти вимушений був бігти з нього...
Ці москальські покидьки продовжують вбивати, а я не хочу писати в тебе на сторінці де лунає їхня мова, я втомилася доводити, втомилася бути толерантною і продовжувати спілкування українською, коли всі навколо відверто вдосконалюються огидною говіркою в розмові зі мною.
Мова - кордон! Не знаю чому я переключилася, мабуть тому що не бачу світла в кінці цього тунелю,тунелю, де чутно ворожі звуки,а на стінах ворожі літери і слова. Так, ви знаєте українську, але це не головне! Повторюйте це як мантру ще років з двісті, а я не хочу це чути
Головне що Валера був гарною людиною, але ключове - "був".
Продовжуйте толерувати і продовжуйте ховати своїх, а чужі справлятимуть пир горою "на язьікє" .
Вчора я писала це на його сторінці у ФБ, а потім не захотіла це публікувати через те, що поки він боровся за життя мені писали його знайомі російською, хоча я мовила українською. Мені було важко, а вони не розуміли цього що говорячи мовою вбивць тільки длдають більше чорного в цю історію. Валеру відключили від апаратів, а мене назавжди від спроб ділитися чимось із тими хто відповідає на українську російською, хоча знає українську.
4
Коментарі
Дормідонт
14.12.25, 12:48
Дякую за відвертість і за вашу принципову позицію,хоча це важко.Тримайтеся, знайте,що ви не сама..
Кондратій
25.12.25, 15:51
И осталась одна, без тех, кому Валера был близок, и кто делился тёплыми воспоминаниями.
Позиция от 25.10.2025:
"Кажуть що він "топив за русский язьік".
Хто без гріха хай першим бросить в мене камінь.
Шановні українці, давайте шукати в нас кращу сторону."
Офелі
35.12.25, 19:38Відповідь на 2 від Кондратій
Так і є, я розмовляла російською бо інші сусіди друзі теж. Але цей етап пройдено. Я не бросалв камінь, я допомогла як могла його родині, бо він пропав, але коли прийшов момент писати про відверте, я вирішила що російськамовний простір не для мене. І ще тут про те, як українці на чужині поважають мову іншої країни, а коли звертаються до мене, знаючи мову, продовжують ворожою писати, а це просто неповага!
Офелі
45.12.25, 19:40Відповідь на 2 від Кондратій
Дякую, бути в компанії такого кумедного хлопа, як на автарі, мені до вподоби
Дормідонт
55.12.25, 20:27Відповідь на 4 від Офелі
В нього нема аватаркі,це шакал без ім'я бо кондрат одне з,ходить живиться історіями де є біль людський,розпач те що людина виклала на загал,щоб трохи полегшить тягар але,як бачте як воно пригадало минуле,так пригадає і цю історію.Гниль,без совісті і поваги,ходячий шлунок і біомаса,хоча "такий інтелект,шо тиии(ні)"
Кондратій
66.12.25, 00:15Відповідь на 3 від Офелі
Внимательно прочёл, две последние заметки о смерти, одна о Дизеле из Грин Грей и эта, о знакомом, позиция изменилась за месяц, на это обратил внимание.
"Это другое", иначе никак не объяснить.
Сколько ненависти, дормидонт, автопортрет прекрасен!
Офелі
76.01.26, 15:31Відповідь на 6 від Кондратій
Кондратій, нащое
писати своє ім'я відверто українською, а в постах про мову відверто російською!?
Це "нє другоє" це провокація. Я пишу про неповагу до україномовних, а ви не чуєте, а може просто відповідаєте накатано за методичкою
Кондратій
86.01.26, 16:06Відповідь на 7 від Офелі
В першу чергу цей пост про втрату близької людини, як для мене, все інше другорядне. Тому висловив своє бачення, до того ж, посилаючись на інший ваш пост. Щось ми по колу, не хочете розуміти то й не треба.
Спілкуюсь та пишу так, як зручніше, ні моє ім'я, ні провокації тут ні до чого. Методички? Де ви їх берете, запронуйте може то хоч ознайомлюсь що таке воно є.
Поменьше утрат пожелаю в жизни, и верных приоритетов