Випити на новий рік. Доля.
- 18.11.26, 09:01
Пішла на дємбель чергова партія, хлопець мав потрапити в наступну, тобто служити йому залишилося кілька днів, але щось пішло не так. Згідно неписаних правил, на ніч в роті залишався відповідальний, це був один з командирів взводів, або сам ротний чи замполіт чи старшина. Залишалися відповідальними всі по черзі. Саме на ту ніч відповідальний був якраз ротний. Цей дурень напився, що само по собі дивно, бо добути алкоголь на окремій військовій площадці це був ще той квест, продовольчий магазин в наявності був, але алкоголь там не продавався. Та все ж він десь його знайшов. Замість того щоб лягти спати його чорти понесли на вечірню повірку, ні щоб тихо себе поводити, він почав ротного матюкати та ображати, хоча дарма, ротний був мужик нормальний. Він поглянув на цей цирк і сказав, покладіть його спати, завтра поговоримо. На ранок він прокинувся, нічого не пам'ятає, коли йому розповіли все він схопився за голову, побіг до ротного, мовляв, вибачте, біс поплутав, я нічого такого не думав... Рота вишикувалася, а ротний сказав, ну що, ти вчора випив, це нічого. Кожен може випити і я теж. Але якщо не можна то за порушення прийдеться відповідати. Вважай що випив ти на новий рік. Щоб інші дивилися на тебе і перш ніж щось вчудити добре подумали. Таке буде моє рішення. Весь його призов уже звільнився, а цей все стирчить в роті, дуркує, судить та нічого не допомогає. Вся рота просить, товаришу старший лейтенант, та відпустіть ви його, толку від нього все одно ніякого! Ні, моє слово тверде, дивіться і робіть висновки! Невдовзі і Новий рік підійшов. Багато кому з дому посилки поприходили, кожен взвод собі стіл новорічний робив, тут уже яка в кого фантазія і можливості та уміння. З того столу мені найбільше запам'яталося олів'є. Та справа не в тому, ротний віддав хлопцю документи десь о сьомій годині, на дворі вже була ніч, певно сподівався що він залишиться і буде зустрічати Новий рік з ротою. Та він взяв давно зібрану валізу і пішов у бік КПП. Пішов і пішов, назад не повернувся, значить якось таки виїхав. Зазвичай демобілізованих з різних підрозділів площадки на залізничній вокзал Волгограда вивозив спеціальний автобус, але заради одної людини автобус ніхто не пошле, площадка серед степу, до найближчої сусідньої площадки з десяток кілометрів. Так що виїхати точно велика проблема, особливо в такий день. Через пару місяців від хлопця прийшов лист, де він і пояснив все що сталося з ним в той вечір, навіть розписана хронологія ледве не похвилинно. Точно її я вже не пригадаю, багато років минуло, але сутність листа така: хлопці, нічого не бійтеся, це все дурниці, все нормально, дівчина дочекалася, такого то числа, такого то місяця весілля, якщо хто буде в цей час їхати у відпустку, їдьте через Донецьк, ресторан такий то, адреса така то. Ласкаво просимо, будете дорогим гостем. Ротному передайте що він... і далі дрібним почерком на двох аркушах ні разу не повторившись. А головне що я таки на Новий рік випив і не де небудь, а вдома за родинним столом. Як встиг? Поталанило, і мабуть таки доля. Тільки підійшов до КПП, аж тут військова вантажівка, їде на іншу площадку, водій солдат, ясна річ мене взяв, і зробивши коло в кілька кілометрів вивіз мене на трасу Астрахань- Волгоград, сказав далі не можу. І на тому дякую! Не встиг викурити цигарку, бачу здалеку фари, піднімаю руку, зупиняється жигуль, запрошують сідати, дорогою розговорилася, майор з дружиною і сином їдуть до друзів у Волгоград зустрічати новий рік. Вони теж зробили коло, спершу завезли мене в аеропорт. Тільки зайшов, тут об'явлення, що закінчилась регістрація на рейс до Донецька. Я в касу, на цей рейс квитки є? Є! Ще встигнеш! Схопив квиток, побіг на регістрацію, потім на посадку, автобус, що підвозять пасажирів до літака вже пішов, мені сказали, бачиш вогні, то твій літак, якщо побіжиш швидко то встигнеш. Я так не біг на жодних змаганнях, посадка вже скінчилася, трап почав відходити, я помахав йому руками і він повернувся, мене пустили в салон, невдовзі ми пішли на зліт. Летіли трохи більше ніж годину. По дорозі розговорилися з сусідкою по кріслу, жінка затрималася у відрядженні, її повинен зустріти в аеропорту чоловік з машиною. Взяли, спершу завезли мене, потім поїхали самі. Врешті десь за хвилини 40 до нового року я вже був вдома. Ось так і закінчилася моя новорічно-дембельска пригода. Все добре!
Коментарі