хочу сюда!
 

Анна

36 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

НЕ СЬОГОДНІ...

   Час від часу, а дехто і постійно, ми намагаємося підпорядкувати своє життя планам. Так легше і приємніше, коли все йде за планом, або принаймні не все, але більшість. Звичайно, іноді хочеться якихось сюрпизів, чогось непердбачуваного, але, лише як епізод, бо в інакшому випадку стреси гаратовані... 

   Плани складають всі по-своєму, хто як може. Для кого намітити одну подію - це вже план. А кому треба заповнити весь день по пунктах, і чим щільніше - тим краще. Звичайно ж, плани або здійснюються, або ні. Найчастіше здійснюються частково. Були знайомі, що навіть заморачувались процентовкою здійснення планів на кожен день, визначаючи ефективність дня, зрозуміло, що приблизно...

   І дійсно, життя складено таким чином, що не запланувавши хоча би день заздалегідь, ризикуєш провести його марно. Часто під дією зовнішніх факторів ми марнуємо якийсь час, що до цього на щось відвели, але ці самі фактори унеможливлюють виконання запланованого. І першкоди надходять не завжди ззовні...

   Ось наприклад, проживаючи день, виконуєш пункт за пунктом, дещо пропустивши, а тут підходиш до останнього, глибоко вдихаєш, і... або через втому, або просто через втрату бажання, відвертаєшся від наміченої справи, і кажеш собі: "Не сьогодні..."

пи си: до речі, із викладенням цієї замітки трапилась та сама історія))

5

Комментарии

128.09.11, 23:39

. Особисто я ненавиджу планувати, страждаю через це, але якось живу . Я для себе вирішила: ніяких гобальних чи повсякденних планів! І завтра я своє отримаю за це

    228.09.11, 23:45Ответ на 1 от ВЕСНяночкА

    мене життя навчило, що краще планувати)), хоча дійсно бува хочеться сюрпризів))

      328.09.11, 23:50Ответ на 2 от Дітмар

      А мене не може навчити . Хоча до одного часу я планувала свої дні і взагалі своє життя, а потім все посипалось, як пісочна фортеця....